Справа № 22-2366 -2007 р. Головуючий 1 інстанції Харченко О.П.
Категорія 19 Доповідач Азевич В.Б.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2007 р. Апеляційний суд Донецької області
в складі: головуючого - судді Ювченко Л.П., суддів: Єлгазіної Л.П., Азевича В.Б. при секретарі Тума О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10 січня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради оскаржує рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10 січня 2007 p., яким даний позов задоволений частково.
Позивач звернувся з зазначеним позовом до суду у серпні 2006 року, мотивуючи свої вимоги тим, що його мати померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Оскільки вона мала статус інваліда Великій Вітчизняній війні 1 групи та учасника бойових дій, то він як особа, яка зобов'язалася поховати померлого, мав право безоплатного здійснення поховання за рахунок бюджетних коштів на підставі Законів України „ Про поховання та похоронну справу" та „Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років". При зверненні до ритуальної служби Артемівського КПП він з'ясував, що не може безоплатно поховати матір тому, що вона не була внесена до списків інвалідів війни, які мають право на безоплатне поховання. Поховання він провів за свій рахунок і витратив 1170 грн., а потім звернувся до УПСЗН Артемівської міської ради з проханням повернути йому витрачені кошти. Протягом тривало часу він не міг отримати гроші. Йому була перераховано 432-20 грн., що значно менше витраченої їм суми. Просив стягнути різницю у розмірі у розмірі 740 грн. та моральну шкоду - 1260 грн.
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10 січня 2007 року позов задоволений частково - з УПСЗН Артемівської міської ради на відшкодування витрат на поховання стягнуто 144-80 грн., моральна шкода - 500 грн., та витрати по сплаті судового збору -51 грн. і на інформаційно-технічне забезпечення - 30 грн.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого суду на тій підставі, що висновки суду не відповідають обставинам справи, та постановити нове рішення про відмову у задоволені позову.
При цьому апелянт посилається на те, що прейскурант на мінімальний перелік ритуальних послуг на поховання складає загальну суму 617-90 грн. Розрахунок на поховання ОСОБА_2 був складений ПП ОСОБА_3. у сумі 432-90 грн. Зазначена сума після надходження коштів з обласного бюджету була відшкодована останній. Тому
суд необгрунтовано стягнув різницю між сумою згідно мінімальному переліку - 617-90 грн. та відшкодованою - 432-90 грн.
Договір з ПП. ОСОБА_3. („Некрополь") був складений 21.06.2005 року, а розрахунок на поховання ОСОБА_2 наданий до УПСЗН Артемівської міської ради у кінці червня. Листом від 11.07.2005 року зазначена у розрахунку сума була заявлена до головного управління на відшкодування. Кошти надійшли з обласного бюджету 28.09.2005 року, а 30.09.2005 року були перераховані ПП. ОСОБА_3. Тому затримка коштів на поховання з обласного бюджету не може бути підставою для стягнення з управління моральної шкоди.
При розгляді справи апеляційним судом представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, та підтвердили обставини справи, на які вони посилалася при розгляді позовних вимог судом першої інстанції.
Позивач просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Заслухав суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд вважає що вона підлягає частковому задоволенню. Рішення суду в частині стягнення моральної шкоди підлягає скасуванню, а в інший частині - залишенню без змін, з наступних підстав.
Згідно з п.З ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 за життя була інвалідом 1 групи та учасником бойових дій Великої Вітчизняної війни. Довідка відносно її статусу надана військовим комісаріатом для пред'явлення в УПСЗН 26.04.2005 року. Позивач поніс витрати на поховання матері у розмірі 1170 грн., частина з яких не входить до мінімального переліку ритуальних послуг на поховання учасника бойових дій.
Суд обґрунтовано задовольнив позов стягнувши у рахунок відшкодування витрат на поховання різницю між сумою, передбаченою мінімальним переліком та сплаченою управлінням, оскільки, згідно з прейскурантом мінімального переліку ритуальних послуг на безкоштовне поховання учасника бойових дій, вартість послуг складає 617-90 грн. Місцевий суд дійшов до висновку, що без урахування витрат на доставку предметів ритуальної належності - 40 грн., позивач мав право на відшкодування витрат у сумі 577-70 грн. Тому, відрахував відшкодовану управлінням суму - 432-90 грн. та стягнув з відповідача різницю у розмірі 144-80 грн.
Даний висновок суду відповідає ст. 14 Закону України „Про поховання та похоронну справу", Закону України „Про увічнення Перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років", постанові Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку проведення безоплатного поховання померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною і учасників бойових дій", рішенню Артемівської міської ради від 08.06.2005 р. № 404 про затвердження Порядку проведення та фінансування безоплатного поховання померлих учасників бойових дій 1941-1945 p.p. на території Артемівської міської ради і договору від 21.06.2005 року, укладеному між УПСЗН Артемівської міської ради та СПД ОСОБА_3. про надання ритуальних послуг.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції розглядаючи спір в цій частині позовних вимог повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Задовольняючи позов в частині стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем створена тяганина при відшкодуванні витрат та зроблене необгрунтоване їх зменшення.
Але даний висновок суду не відповідає обставинам справи, сума відшкодування витрат на поховання була відшкодована після надходження коштів з обласного бюджету
згідно з розрахунком, наданим СПД ОСОБА_3., що підтверджується матеріалами справи. ( а.с. 28-33, 53)
Виходячи з наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що судом не встановлений факт заподіяння позивачу моральної шкоди внаслідок несвоєчасної та заниженої суми виплати витрат на поховання.
Таким чином, рішення в частині стягнення з відповідача моральної шкоди підлягає скасуванню, а у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Доводи апеляційної скарги в іншій частині рішення суттєвими не являються, та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуально права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 1 п. З, 308, 309 ч.1 п. З, 314 ч.2, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради задовольнити частково.
Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10 січня 2007 р. в частині стягнення на користь ОСОБА_1 з Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради моральної шкоди у розмірі 500 грн. скасувати.
У задоволені позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про відшкодування моральної шкоди відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.