Справа №11а-135\2007р. Головуючий у 1 інстанції - Рудик Л.Д.
Категорія - ч.2 ст.307 КК України Доповідач - Іващук В.Я.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Судова палата з кримінальних справ апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого: Омельяненка В.І. суддів: Кв`ятковського А.С., Івагдука В.Я. з участю прокурора: Горбань О.В. захисника: ОСОБА_1. засуджених: ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
розглянула, 20 березня 2007 року у відкритому судовому засіданні в м. Рівне справу за апеляціями засудженого ОСОБА_3. та в його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_4., засудженого ОСОБА_2. та в його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_1. на вирок Сарненського районного суду від 20 грудня 2006 року.
Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, народжений в с. Новоолександрівка, Вовчанського району, Харківської області, мешканець м. Сарни, АДРЕСА_1, Рівненської області, українець, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одружений, непрацюючий, раніше судимий, вироком Сарненського районного суду від 30 листопада 2006 року за ч.1 ст.309 КК України на два роки позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на один рік,
- засуджений за ч.2 ст.307 КК України на п'ять років і один місяць позбавлення волі з
конфіскацією всього майна належного йому на праві власності.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю вироків, на п'ять років і один місяць позбавлення волі з конфіскацією всього майна належного йому на праві власності.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, народжений та мешканець м. Сарни, АДРЕСА_2, українець, громадянин України, освіта неповна середня, непрацюючий, одружений, раніше судимий, вироком Сарненського районного суду від 9 листопада 2006 року за ч.2 ст.317, ч.2 ст.308, ч.2 ст.309, ст.70 КК України на п'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності із застосуванням ст.75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки,
- засуджений за ч.2 ст.307 КК України на п'ять років чотири місяці позбавлення волі з
конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності.
На підставі ст.70 КК України, за сукупністю вироків на п'ять років і чотири місяці позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності.
2
За вироком суду, 7 червня 2006 року приблизно о 13 год. 30 хв. в м. Сарни біля спорткомплексу "Мрія", ОСОБА_2. за попередньою змовою з ОСОБА_3., з метою особистого вживання та з метою збуту для ОСОБА_5. незаконно виготовили понад 1,2 грами психотропної речовини. ОСОБА_3. та ОСОБА_2. особисто вжили психотропну речовину шляхом ін'єкції, приблизно по 12 мілілітрів кожен. ОСОБА_3. та ОСОБА_2. о 13 год. 40 хвилин від спорткомплексу "Мрія" пішли на АДРЕСА_3 у м. Сарни, з метою збуту психотропної речовини катинону у кількості 10 мл. для ОСОБА_5. При цьому ОСОБА_2. незаконно зберігав та переносив психотропну речовину катинон, в одноразовому медичному шприці ємністю 20 мл. у кількості 0,428 г. в перерахунку на суху речовину, з метою збуту для ОСОБА_5.
В поданих на вирок суду апеляціях: засуджений ОСОБА_3., його захисник-адвокат ОСОБА_4 та засуджений ОСОБА_2. просять вирок суду змінити перекваліфікувати їх дії на ч.2 ст.309 КК України, оскільки вони виготовили наркотичний засіб для власного вживання без мети збуту. Крім того, вважають що при обранні покарання суд не врахував їх щире каяття у вчиненому злочині та сприяння в його розкритті, позитивні характеристики, наявність неповнолітньої дитину у ОСОБА_2.. Просять застосувати до них ст.75 КК України та звільнити від покарання з випробуванням. Захисник адвокат ОСОБА_1. просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування з мотивів неповноти та однобічності досудового слідства, грубого порушення норм процесуального права. Крім того вважає, що суд апеляційної інстанції може перекваліфікувати дії засуджених на ч.2 ст.309 КК України. Застосування до засуджених примусового лікування від наркоманії в місцях позбавлення волі є незаконним оскільки висновок відповідної експертизи не підписаний одним із трьох експертів.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про часткову зміну вироку суду у зв"язку з тим, що попередні вироки мають виконуватися самостійно, оскільки ними засуджені звільнені від покарань з випробуванням, пояснення засуджених про зміну вироку суду та перекваліфікацію їх дій на ч.2 ст.309 КК України і обрання їм покарання не пов"язаного з позбавленням волі. Пояснення захисника-адвоката ОСОБА_1. на підтримання поданої ним апеляції, дослідивши доводи викладені в апеляціях та матеріали справи, судова палата прийшла до висновку, що апеляції підлягають до задоволення частково, виходячи з наступного.
Винність засуджених у вчиненні інкримінованого їм злочину, встановлена сукупністю зібраних по справі доказів, яким суд дав належну оцінку.
Самі засуджені на попередньому слідстві свою вину у незаконному виготовленні зберіганні та збуті наркотичних засобів визнали повністю та неодноразово давали про це показання.
Так ОСОБА_3. ствердив, що коли йому з ОСОБА_2., ОСОБА_5. надала необхідні компоненти потрібні для виготовлення психотропної речовини, він зрозумів що потрібно купити три медичних одноразових шприци, оскільки взамін за те, що ОСОБА_5. надала їм послуги для виготовлення наркотиків її необхідно пригостити психотропною речовиною. Віна їй і призначався в третьому шприцу якого ОСОБА_2. переносив в пакеті схованому в одному з пари спортивних кедів з яким він був затриманий працівниками міліції (а. с. 66,78).
Наведені показання ОСОБА_3. підтвердив на очній ставці з ОСОБА_2. (а. с. 79,43).
Засуджений ОСОБА_2., на досудовому слідстві ствердив, що шприц з психотропною речовиною, яку виготовив ОСОБА_6. він ніс для ОСОБА_5. і був затриманий працівником міліції (а.с.85).
З показань свідка ОСОБА_7. вбачається, що в його присутності ОСОБА_6. та ОСОБА_2. говорили, що шприц з психотропною речовиною необхідно занести ОСОБА_5., оскільки вона на них чекає. По дорозі вони зустріли працівника міліції ОСОБА_8.
3
На його пропозицію вони видали целофановий пакет в якому серед інших речей знаходився шприц з психотропною речовиною.
Свідок ОСОБА_8. ствердив у суді що ОСОБА_2. добровільно видав йому шприц з психотропною речовиною і в присутності ОСОБА_6. та ОСОБА_7. ствердив, що його несли для ОСОБА_5. При цьому обшуку вказаних осіб він не проводив.
За таких обставин суд вірно кваліфікував дії ОСОБА_6. та ОСОБА_2. за ч.2 ст.307 КК України.
Порушень норм кримінально-процесуального законодавства, які б тягли за собою скасування вироку суду при провадженні даної справи, судова колегія не виявила.
Обираючи вид та міру покарання засудженому, суд належним чином мотивував свої висновки, врахувавши обтяжуючі та пом'якшуючі їх вину обставини в тому числі і ті на які покликаються апелянти.
Поряд з цим при постановлені вироку, суд допустився помилки при застосуванні ч.4 ст.70 КК України.
У справі встановлено, що вироком від 20 грудня 2006 року ОСОБА_2. засуджений до позбавлення волі за ч.2 ст.307 КК України за злочин, що був ним вчинений до постановления вироку від 9 листопада 2006 року у справі про засудження ОСОБА_2. за ч.2 ст. 317, ч.2 ст.308, ч.2 ст.309 КК України відповідно до ст.75 КК України тобто із звільненням від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку. Також вироком від 20 грудня 2006 року ОСОБА_3. засуджений до позбавлення волі за ч.2 ст.307 КК україни за злочин, що був ним вчинений до постановления вироку від 30 листопада 2006 року у справі про засудження ОСОБА_3. за ч.1 ст.309 КК України відповідно до ст.75 КК України тобто із звільненням від відбування покарання з встановлення іспитового строку.
Застосувавши при призначенні покарання за сукупністю злочинів на підставі ч.4 ст.70 КК України принцип поглинання покарань і визначивши його у виді реального позбавлення волі, суд тим самим скасував звільнення від покарання з випробуванням, застосоване до засуджених попередніми вироками. Проте якихось передбачених ч.2 ст.78 КК України підстав для прийняття такого рішення у справі не має, і на них суд не покликався. Вчинення ж нового злочину до постановления вироку із звільненням від відбування покарання з випробуванням як підстава для скасування такого засудження кримінальним законом не передбачено.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7, коли особа , щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановления вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів часткового чи повного складання призначених покарань на підставі ст.70 КК України не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно. Таким чином попередні і даний вироки щодо ОСОБА_3. та ОСОБА_2. мають виконуватися самостійно.
Крім цього суд безпідставно застосував до засуджених ст. 96 КК України примусове лікування від наркоманії в місцях позбавлення волі, не навівши жодних мотивів відносно наявності у них хвороби, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб.
На підставі наведеного, керуючись ст.366 КПК України, судова палата, -
Ухвалила:
Апеляції засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_2. та їх захисників-адвокатів задовольнити частково.
4
Вирок Сарненського районного суду від 20 грудня 2006 року щодо засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 змінити.
Виключити з нього рішення про призначення засудженому ОСОБА_3. покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим з врахуванням вироку від 30 листопада 2006 року і вироки щодо ОСОБА_3. від 30 листопада і 20 грудня 2006 року виконувати самостійно.
Виключити з вироку рішення суду про призначення засудженому ОСОБА_2. покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим з врахуванням вироку від 9 листопада 2006 року і вироки щодо ОСОБА_2. від 9 листопада і 20 грудня 2006 року виконувати самостійно.
Виключити з вироку суду застосування до засуджених ст.96 КК України.
В решті вирок суду залишити без зміни.