Справа №2-622/10  

  Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ  

  06 серпня 2010 р.                                 Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі:  

головуючого                                           судді  Болоніної М.Б.  

при секретарі                                                     Шараповій О.О.  

за участю відповідача                                       ОСОБА_1,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вільногірську цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Виробниче об’єднання житлово-комунального господарства м.Вільногірська» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,  

  В С Т А Н О В И В:  

До суду звернулось КП «ВО ЖКГ м.Вільногірська» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, де зазначає, що квартира в АДРЕСА_1, є приватною власністю відповідача і 26.04.1996 р. між сторонами було укладено договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території.  

Відповідно до ст.151 ЖК України власники квартири зобов’язані забезпечувати схоронність житла, проводити його поточний і капітальний ремонт, утримувати у порядку прибудинкову територію. У ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» вказано, що власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов’язані брати участь у загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.  

Згідно з п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п.7 Правил користування приміщеннями жилих будинків, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. № 572 (із змінами та доповненнями), споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до п.2.2.3. договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, укладеного між позивачем та відповідачем, власник квартири бере на себе зобов’язання оплачувати позивачу надані житлово-комунальні послуги до 10 числа кожного місяця. Ст.629 ЦК України встановлено обов’язковість договору для виконання сторонами.  

Однак, відповідач своїх обов’язків щодо оплати не виконує, у зв’язку з чим станом 01.08.2009 р. заборгованість відповідача за спожиті житлово-комунальні послуги становить 1136,46 грн., що складається із плати за утримання будинку і прибудинкової території, яку позивач просить стягнути на свою користь з відповідача та відшкодувати за її рахунок витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  

Позивач своїм листом (ар.с.15) просив розглядати справу без участі свого представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, а також повідомив, що після подачі позовної заяви відповідачем борг оплачений не був.  

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позов визнала, розмір заборгованості не оспорювала.  

Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши та оцінивши в сукупності надані по справі докази, в тому числі договір №245 від 26.04.1996 р. про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, укладений між сторонами (ар.с.5), довідку про паспортну реєстрацію та склад сім’ї відповідача (ар.с.6), витяг з особового рахунку НОМЕР_2 щодо нарахування житлово-комунальних послуг на ім’я ОСОБА_1 (ар.с.7), суд вважає можливим прийняти визнання позову відповідачем, оскільки це передбачено діючим законодавством і не порушує прав інших осіб.  

Згідно до ст.88 ЦПК України за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати позивача по оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн., які підтверджені документально (ар.с.1), а також підлягає стягненню в доход держави судовий збір (державне мито) в сумі 51 грн.  

Керуючись ст.ст.88,174,209,212,213,215,218 ЦПК України, ст.ст.267,322,325 ЦК України, ст.ст.151,156 ЖК України, п.7 Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від   08.10.1992 р. № 572 (із змінами та доповненнями), суд  

  В И Р І Ш И В:  

Позов Комунального підприємства «Виробниче об’єднання житлово-комунального господарства м.Вільногірська» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги задовольнити.  

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, приватного підприємця, яка мешкає у АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь КП «ВО ЖКГ м.Вільногірська» (юридична адреса: 51700, м.Вільногірськ Дніпропетровської обл., вул.Лен.Комсомолу, буд.53, банківські реквізити: р/р 26007123085061 ДГРУ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, ЄДРПОУ 20240048) заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в сумі 1136 грн. 46 коп. та у  відшкодування судових витрат 30 грн., всього 1166 грн. 46 коп.  

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави державне мито в сумі 51грн.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Копію повного рішення направити позивачу в порядку ст.222 ЦПК України.  

    СУДДЯ                                                                    М.Б.БОЛОНІНА