Справа №2-88 /2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4.03.2007 року. Макарівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Тюхтія П.М.при секретарі Мельниченко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Макарів справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4про усунення перешкод користування земельною ділянкою шляхом виселення відповідачів з житлового будинку, стягнення матеріальної і моральної шкоди,
- за позовом ОСОБА_2 лретя особа на стороні позивача з правом
самостійної вимоги ОСОБА_3, до ОСОБА_1, треті особи на стороні відповідача без права самостійної вимоги
Макарівська селищна рада,Макарівське районне управління земельних ресурсів про
визнання Державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним,
- за позовом Макарівської селищної ради до ОСОБА_1, третя
особа на стороні позивача з правом самостійної вимоги ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог Макарівське
районне управління земельних ресурсів, про визнання Державного акту на право власності
на земельну ділянку недійсним,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те,що на праві власності йому належить житловий будинок в АДРЕСА_1,який йому в 1985 році подарувала мати. Відповідачі без його згоди користуються його житловим будинком та земельною ділянкою біля нього, хоча він неодноразово просив їх звільнити будинок і земельну ділянку. Біля будинку всього 0,.56 га землі, з них 0,25 га йому на підставі рішення Макарівської селищної ради від ІНФОРМАЦІЯ_1 передано у власність-для будівництва і обслуговування жилого будинку і надвірних будівель. На підставі вказаного рішення йому ІНФОРМАЦІЯ_2 виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку. Він з 1995 року, після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 в будинку не проживає, його відповідачі не пускають в будинок, погрожують розправою. Він вважає, що відповідачі є квартиронаймачі і повинні оплачувати своє в будинку проживання. Також відповідачі своєю поведінкою та неправомірними діями заподіяли йому моральну шкоду.
Просив суд на підставі ст.48 Закону України «Про власність» усунути перешкоди у
користуванні земельною ділянкою розміром 0,25 га за адресою
АДРЕСА_1 шляхом виселення відповідачів з належного йому за вказаною адресою жилого будинку без надання іншого жилого приміщеннях тягнути з відповідачів плату за оренду самовільно зайнятого будинку в сумі 18000 грн., стягнути з відповідачів за користування земельною ділянкою 50000 грн., стягнути з кожного відповідача на його користь по 50000 грн. моральної шкоди.
ОСОБА_2. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1., посилаючись на те, що з 1968 року вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_1.і проживали вони в будинку батьків ОСОБА_1. по АДРЕСА_1.В 1968 році в них народилась дочка ОСОБА_3.За час їхнього спільного проживання вони за рахунок спільних коштів провели значну перебудову старого будинку. також здійснили прибудови .В 1995 році суд без її відома розірвав їх шлюб. Лише після цього вона випадково дізналась, що мати ОСОБА_1 подарувала йому в 1985 році жилий будинок. Вона оскаржувала це рішення, проте в частині визнання договору дарування недійсним та визнання за нею права власності на частину будинку їй було відмовлено. їх сім»я розпалась. Рішенням Макарівського районного суду від 11.03.2004 року було визнано за нею та членами її сім»ї право на користування жилим будинком АДРЕСА_1 без визначення порядку користування жилими приміщеннями будинку.
На підставі рішення Макарівської селищної ради від ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1. було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку біля будинку розміром 0,25 га. Проте вона оскаржила до селищної ради вказане рішення, і тому Макарівська селищна рада своїм рішенням від ІНФОРМАЦІЯ_3 скасувала рішення ради від ІНФОРМАЦІЯ_1, які були підставою для видачі ОСОБА_1.Державного акту на право власності на земельну ділянку.Вважає,що Державний акт на право власності на земельну ділянку виданий ОСОБА_1. безпідставно„порушено вимоги Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі,затвердженої наказом Державного комітету по земельних ресурсах від 4.05.1999 року № 43: не встановлено меж земельної ділянки в натурі, не закріплено межі довгостроковими межовими знаками, не було погоджено межі з ними,(землекористувачами). Акт про встановлення на місцевості та погодження зовнішніх меж земельної ділянки, поданий ОСОБА_1., не відповідає встановленим вимогам відсутня дата його складання,не зазначено посади особи ОСОБА_5., який складав акт, не зазначено адреси суміжного землекористувача ОСОБА_6.,відсутній план-схема земельної ділянки та встановлення меж суміжного землекористування в натурі,відсудні дані про інших землекористувачів (її та ОСОБА_4.),відсутній підпис землекористувача, відсутня гербова печатка Макарівської селищної ради.До того ж ОСОБА_1 не має правовстановлюючого документа на житловий будинок.Тому вона та ОСОБА_3 просили суд визнати Державний акт на право власності на земельну ділянку,що виданий ОСОБА_1.,недійсним.
Третя особа по справі -Макарівська селищна рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1. про визнання Державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним, посилаючись на те, що рішенням ради від ІНФОРМАЦІЯ_4 скасовано рішення ради від ІНФОРМАЦІЯ_1, які стали підставою для видачі ОСОБА_1. Державного акту на право вланості на земельну ділянку.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник підтвердили наведене в позовній заяві та свої вимоги. Позови ОСОБА_2. та Макарівської селищної ради не визнали. Пояснив,що мав намір обробляти земельну ділянку біля будинку та проживати в ньому,проте відповідачі його не пускали,самовільно зайняли його земельну ділянку. Він хотів укласти з ними договір оренди,проте вони відмовляються.
ОСОБА_2. .не визнала позов ОСОБА_1.,свої та Макарівської селищної ради вимоги підтримала. Вона та її представник підтвердили наведене в позовній заяві. Вважає, що Акт узгодження меж земельної ділянки ОСОБА_1 повинен був також узгодити з нею та ОСОБА_3,поскільки вони тривалий час користуються земельною ділянкою і суд визнав за ними право користування житловим будинком.
ОСОБА_3 не визнала вимог ОСОБА_1.,вимоги ОСОБА_2. та Макарівської селищної ради підтримала. Пояснила, що вона з дитинства проживає в спірному будинку і користується земельною ділянкою біля нього. Іншого житла в неї немає. В будинку також проживає її мати, чоловік ОСОБА_4 і син ОСОБА_7.
ОСОБА_4. в судове засідання не з»явився.
Представник Макарівської селищної ради вимоги селищної ради та ОСОБА_2. підтримала, не визнала вимог ОСОБА_1.
Макарівське районне управління земельних ресурсів свого представника до суду не направило.
Вислухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши письмові докази, суд встановив, що житловий будинок в АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1. на підставі договору дарування від ІНФОРМАЦІЯ_5 НОМЕР_1 (довідка Макарівського БТІ від ІНФОРМАЦІЯ_6 за НОМЕР_2).Після розірвання в 1995 році
3
шлюбу з ОСОБА_2. позивач у вказаному будинку не проживає., земельною ділянкою не користується.ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 на підставі рішення Макарівської селищної ради від ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8) та у відповідності до вимог законодавства (ст.ст. 118,120,121 ЗК України) отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку розміром 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1,що належить йому на праві власності.
У вказаному будинку проживають ОСОБА_2ОСОБА_3, ОСОБА_4. та неповнолітній ОСОБА_7. (-колишня дружина, донька, зять та онук позивача ОСОБА_1.).Згідно рішення Макарівського районного суду від 11.03.2004 року, що набрало чинності, за ОСОБА_2ОСОБА_3 та її сином ОСОБА_7 визнано право користування жилим приміщенням в будинку по АДРЕСА_1. Цим же рішенням відмовлено в задоволені позовних вимог ОСОБА_1. до ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення на підставі ст.48 Закону України «Про власність» відповідачів з вказаного жилого будинку .Тому відсутні законні підстави за умови чинності вказаного судового рішення для виселення відповідачів з житлового будинку з тих же правових підстав. Відсутні також правові підстави та відповідні розрахунки для стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1.орендної плати за користуванням житлом та земельною ділянкою. Позивач ОСОБА_1також не надав суду доказів про заподіяння йому діями відповідачів моральної шкоди. Тому в задоволенні його вимог необхідно відмовити.
Також не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_2. та Макарівської селищної ради про визнання Державного акту на право власності на земельну ділянку,що виданий ОСОБА_1 ,недійсним,відсутні для цього законні підстави.
Макарівська селищна рада своїм рішенням від ІНФОРМАЦІЯ_4 НОМЕР_3 скасувала рішення цієї ж ради від ІНФОРМАЦІЯ_1 про передачу в приватну власність ОСОБА_1. земельної ділянки площею 0,25 га за адресою АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, проте таке рішення (від ІНФОРМАЦІЯ_4) хоч і не оскаржене ОСОБА_1.,проте є незаконним, оскільки порушує право власності ОСОБА_1. підтверджене Державним актом, на земельну ділянку( ст.153 ЗК України -власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України).
У відповідності до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» не можна вважати таким, що суперечить закону , рішення ради чи місцевого самоврядування про скасування свого рішення, за яким земельна ділянка була неправомірно одержана у власність чи користування. Проте ОСОБА_1 цілком правомірно (без порушення норм права) одержав у приватну власність земельну ділянку: за ним зареєстровано згідно договору дарування житловий будинок в АДРЕСА_1 і повноважним органом - Макарівською селищною радою у відповідності до вимог ст.ст. 116,118,121 ЗК України йому надано земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку господарський будівель і споруд.
Окремі недоліки технічної документації, складення якої необхідне для виготовлення Державного акту на право власності на земельну ділянку, не може бути доказом неправомірності одержання ОСОБА_1. земельної ділянки.
ОСОБА_2. та ОСОБА_3 на час виготовлення Державного акту на право власності на земельну ділянку на ім.»я позивача не були землекористувачами земельної ділянки біля будинку АДРЕСА_1 в контексті вимог ЗК України, поскільки рішень, які б надавали їм в користування чи у власність вказану земельну ділянку, на той час не існувало, тому не потрібно було узгоджувати з ними межі земельної ділянки.
4
У відповідності до рішення Макарівського районного суду від 7.02.2006 року судом встановленого ОСОБА_1 правомірно отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку розміром 0,25 га за адресою АДРЕСА_1, а ОСОБА_2. і ОСОБА_3 не представили суду рішення відповідного органу про надання їм спірної земельної ділянки у користування чи у власність(а.с.7).
Згідно з ч.З ст.61 ЦПК України обставини,встановлені судовим рішенням у цивільній справжню набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.60,215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити.
В задоволенні позовних вимог Макарівської селищної ради відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом десяти днів з часу проголошення рішення.