УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2007 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді- Левчука О.Д., суддів - Шевченко О.В., Шроля Р.А. з участю прокурора - Єлфімова І .П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією захисника ОСОБА_4. в інтересах засудженого ОСОБА_1., захисника ОСОБА_3. в інтересах засудженого ОСОБА_2. на вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2006 року . Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження , не судимого, громодянина України, українця , засуджено за ст. 187 ч.2 КК України з застосуванням ст.69 КК України на 4 роки позбавлення волі із конфіскацією майна;
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження , не судимого, громодянина України, засуджено за ст. 187 ч.2 КК України з застосуванням ст.69 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією майна.
Постановлено автомобіль „ВАЗ-21013", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 конфіскувати на користь держави , як знаряддя злочину.
Вирішено питання про речові докази.
Згідно з вироком, ОСОБА_1. та ОСОБА_2визнані винними та засуджені за те, що вони, 31 березня 2006 року , близько 3 години 30 хвилин , за попередньою змовою між собою та ОСОБА_5., котрий визнаний неосудним, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння , на автомобілі ВАЗ-21013 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_1під керуванням ОСОБА_1. прибули в м.Яготин Київської області з метою вчинення нападу та заволодіння майном перехожих громодян.
Близько 4 години , на вулиці Котляревського , в районі будинку № 5 , ОСОБА_5, який визнаний неосудним і відносно якого застосовані заходи медичного характеру , діючи з метою заволодіння майном ОСОБА_6. вчинив на нього розбійний напад , при цьому наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_6., заподіявши потерпілому забійну рану нижньої губи. Після цього ОСОБА_2. та ОСОБА_1., з метою утримання потерпілого та заволодіння його майном, застосували щодо нього насильницькі дії , ОСОБА_2. утримував за ліву руку , а ОСОБА_1. наніс удар по потиличній частині голови. Вчиняючи опір потерпілий ОСОБА_6. вирвався від нападників і втік, а його дублянка, ціною 675 гривень залишилась в руках нападаючих осіб.
В апеляції захисник ОСОБА_4. в інтересах засудженого ОСОБА_1. просить вирок відносно нього скасувати, вважаючи його незаконним і таким , що не відповідає обставинам справи. Вказує, що дії засудженого ОСОБА_1. необхідно перекваліфікувати на ст.186 ч.2 КК України , виключити з вироку вказівку про конфіскацію автомобіля як знаряддя злочину , пом'якшити засудженому міру покарання , врахувавши позитивні характеристики, особу винного і застосувати відносно нього умовне покарання.
Справа № 11-321 Головуючий в 1-й інстанції Коляденко І.В.
Категорія ст. 186 .2 КК України Доповідач Левчук О.Д.
В апеляції захисник ОСОБА_3. в інтересах засудженого ОСОБА_2. просить вирок відносно нього скасувати, вважаючи його незаконним і таким , що не відповідає вимогам закону, а справу закрити за відсутності в його діях складу злочину.
В апеляції прокурор , який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції просить вирок відносно ОСОБА_1. та ОСОБА_2. скасуватим в зв'язку з м'якістю призначеного їм покарання і постановити вирок апеляційного суду , призначивши їм покарання у вигляді 7 років позбавлення волі.
Іншими учасниками судового розгляду справи апеляції не подавались .
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_4., засудженого ОСОБА_1., які підтримали вимоги апеляції , захисника ОСОБА_3., засудженого ОСОБА_2., підтримавших свої апеляційні вимоги , думку прокурора, не підтримавшого апеляцію прокурора , вважаючого , що дії засуджених необхідно перекваліфікувати з ст. 187 ч.2 на ст. 186 ч.2 КК Украіни і призначити їм покарання в межах санкції статті, провівши судові дебати та вислухавши останнє слово засуджених, дослідивши матеріали справи та обговоривши апеляції учасників процесу , апеляційний суд вважває , що апеляція прокурора задоволенню не підлягає , апеляція захисника засудженого ОСОБА_2. задоволенню не підлягає , а апеляція захисника засудженого ОСОБА_1. підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Вина засудженних ОСОБА_1. та ОСОБА_2. у вчиненому злочині , при обставинах вказаних у вироці , встановлена судом і підтвержується доказами дослідженими в судовому засіданні.
В судовому засіданні ОСОБА_1. вину свою визнав частково , підтвердив обставини за якими був вчинений злочин.
В суді ОСОБА_2. вину у вчиненому злочині не визнав і показав що ніяких дій, направлених на заволодіння майном потерпілого не вчиняв, а на досудовому слідстві оговорив себе.
Не зважаючи на те, що ОСОБА_1. частково визнає свою вину, а ОСОБА_2. не визнає своєї вини , суд правильно встановив фактичні обставини вчиненого ними злочину і обгрунтовано визнав їх винними.
Висновки суду грунтуються на доказах, детально викладених у вироку, а доводи засудженого ОСОБА_2. та його захисника про те , що в суді не доведено його вини у вчинені злочину за який його засуджено є безпідставними і спростовуються наступними доказами по справі.
З показів потерпілого ОСОБА_6. встановлено за яких обставин засуджені напали на нього та заволоділи його майном і якими діями йому були заподіяні тілесні ушкодження .
Свої покази потерпілий ОСОБА_6. підтвердив на очних ставках з ОСОБА_1., ОСОБА_2., підтвердивши обставини вчинення на нього нападу.
Вина засуджених найшла підтверження також показами свідка ОСОБА_7. , який показав про обставини звернення в чергову частину міліції потерпілого ОСОБА_6., обставини затримання ОСОБА_1, ОСОБА_2та ОСОБА_3, які вчинили напад на потерпілого з метою заволодіння його майном.
Винність засуджених найшла підтверження також протоколами відтворення обстановки обставин події злочину за участю ОСОБА_1., ОСОБА_2., які показали за яких обставин напали на потерпілого , підтвердивши видвинуте обвинувачення на досудовому слідстві.
Винність засуджених найшла підтверження також даними , які зафіксовані під час огляду місця події , протоколом медичного освідування ОСОБА_1., ОСОБА_2. , проведеного після їх затримання , висновком судово-товарознавчої експертизи про вартість дублянки потерпілого, висновком судово-медичної експертизи про характер та ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, які були виявлені у потерпілого після нападу на нього.
Дослідивши та проаналізувавши перераховані докази , суд дав їм належну оцінку і обгрунтовано визнав ОСОБА_1. та ОСОБА_2. винними .
Докази на які послався суд в обгрунтування вини засуджених узгоджуються між собою , а тому повністю спростовують доводи засудженого ОСОБА_2. та його захисника , викладених в апеляції.
Суд, проаналізувавши покази засудженого ОСОБА_2. на різних стадіях кримінального процесу, дійшов правильного висновку про те , що останній змінив свої покази в суді з метою уникнути покарання.
Перевіркою матеріалів справи встановлено , що істотних порушень вимог кримінально-процесуальнгого закону, якіб тягли за собою скасування вироку не допущено.
В обгрунтування винності засуджених суд зіслався на докази з дотриманням вимог їх достатності, допустимості та стосовності.
Разом з тим, правильно встановивши фактичні обставини справи , суд припустився помилки стосовно кваліфікації дій засуджених за ст. 187 ч.2 КК України і вирішення питання про конфіскацію автомобіля як знаряддя злочину , а тому апеляція захисника в інтересах засудженого ОСОБА_1. підлягає частковому задоволенню.
Доводи захисника в інтересах засудженого ОСОБА_2. про відсутність в його діях складу злочину апеляційний суд вважає безпідставними і такими , що не підлягають задоволенню.
Також такою, що не підлягає задоволенню , апеляційний суд вважає і апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції , крім того його апеляцію не підтримав прокурор, який приймав участь в апеляційній інстанції.
З врахуванням встановлених обставин справи , апеляційний суд вважає, що вирок суду підлягає зміні в частині кваліфікації дій засуджених з наступних підстав.
За ст. 187 ч.2 КК України як напад, з метою заволодіння чужим майном , поєднаний із насильством , небезпечним для життя чи здоров'я особи , яка зазнала нападу , або з погрозою застосуваннгя такого насильства (розбій) , вчинений групою осіб кваліфікуються дії, коли винні особи під час нападу застосовували таке насильство .
В конкретному випадку в матеріалах справи відсутні докази про те, що відносно потерпілого були вчинені насильницькі дії , небезпечні для життя чи здоров'я , або погроза застосування такого насильства.
В висновку судово-медичного експерта зазначено, що у ОСОБА_6. виявлені забійна рана передньої нижньої губи, крововилив поверхні лівого колінного суглоба та множинні садна правої долоні. Забійна рана губи відноситься до легких тілесних ушкоджень , що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я , решта тілесних ушкоджень до легких тілесних ушкоджень. Потерпілому було нанесено не менше двох ударів.
В висновку експерта не зазначено і не конкретизовано за якими критеріями рана губи тягне за собою короткочасний розлад здоров'я і не вказано чи являються зазначені тілесні ушкодження небезпечними для життя. Не вияснені зазначені обставини і під час судового розгляду справи.
В ст.62 Конституції України зазначається , що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Тому дії ОСОБА_1. та ОСОБА_2. необхідно перекваліфікувати з ст. 187 ч.2 КК України на ст. 186 ч.2 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) , поєднаний з насильством , яке не є небезпечним для життя чи здоров'я , вчинений за попереднього змовою групою осіб.
Відповідно до ст.81 КПК України знаряддям злочину можуть бути визнані лише предмети, які використовувались безпосередньо при виконанні дій , що утворюють об'єктивну сторону складу злочину. Таких дій на автомобілі , який визнаний знаряддям злочину, засуджені не вчиняли, тому суд безпідставно прийняв рішення про його конфіскацію. Крім того зазначений автомобіль не належить засудженому ОСОБА_1. , оскільки він керував ним по дорученню. За наведеним з резолютивної частини вироку необхідно виключити вказівку про конфіскацію автомобіля як знаряддя злочину.
Покарання засудженим ОСОБА_1., та ОСОБА_2. необхідно призначити в межах санкції ст. 186 ч.2 КК України. При цьому враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину , особу винних, конкретні обставини справи , характеризуючі дані, сімейне положення, стан здоров'я , обставини на які в апеляції посилається захист. Підстав для пом'якшення покарання , яке призначив суд першої інстанції і застосування умовного покарання, апеляційний суд не вбачає. Необхідним і достатнім покаранням для виправлення та попередження нових злочинів для засуджених є позбавлення їх волі.
На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України , колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію захисника ОСОБА_4. в інтересаїх засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Апеляції захисника ОСОБА_3. в інтересах засудженого ОСОБА_2. та прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції залишити без задоволення.
Вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2006 року відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змінити.
Перекваліфікувати дії ОСОБА_1. та ОСОБА_2. з ст. 187 ч.2 КК України на ст. 186 ч.2 КК України та призначити їм покарання у вигляді 4 років позбавлення волі кожного.
Виключити з резолютивної частини вироку вказівку про конфіскацію, як знаряддя злочину, на користь держави автомобіль „ВАЗ-21013," реєстраційний номерний знак НОМЕР_1. В решті вирок залишити без змін.