№2-5613/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 серпня 2010 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Канурної О.Д.
при секретарі судового засідання Черкасової О.В.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Носач Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в помешканні суду в м.Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля Донецької області про стягнення недоотриманої суми підвищення до пенсії дітей війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком,
В С Т А Н О В И В :
07 червня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля Донецької області про стягнення недоотриманої суми підвищення до пенсії дітей війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком в якому просить стягнути на її користь недоотриману суму підвищення до пенсії дітей війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року – у сумі 703,87 грн.; з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року – у сумі 715,23 грн.; з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року у сумі 1240 гривень 02 коп., а всього у сумі 2659,03 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що є пенсіонеркою та має статус "дитини війни", тому у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та Рішення Конституційного Суду України має право на щомісячну соціальну державну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги.
Представник вiдповiдача - головний спеціаліст-юрисконсульт відділу пенсійного забезпечення управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області Носач Т.О., діюча на підставі доручення, в судовому засіданні позов не визнала, і в обґрунтування своїх заперечень пояснила, що УПФУ мають використовувати кошти тільки на виплати, вичерпний перелік яких визначено діючим законодавством України, до яких не відносяться виплати підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши інші докази суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ч.1 ст. 58 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування" пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
З матеріалів справи вбачається, що позивач відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, вказані обставини підтверджуються відміткою в пенсійному посвідченні, виданого на ім’я ОСОБА_1 (а.с.7)
За правилами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 54 ч.2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2009 року № 835-VI розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету міністрів України.
Згідно до положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-III, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Тому дії відповідача УПФУ по виплаті позивачу підвищення до пенсії за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 рік є неправомірними та не відповідають вимогам ст.6 Закону України № 5631 «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, враховуючи те, що дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинялася на 2009 рік чинним законодавством, відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу у розмірах, передбачених ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 рік.
Встановлені в судовому засіданні обставини дають підставу суду зробити висновок про те, що в період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 рік право позивача на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", було обмежено відповідачем, який незаконно не здійснив відповідний перерахунок та виплату пенсії у відповідності до зазначеної норми Закону без належних для цього правових підстав.
У відповідності до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який є спеціальним законом, підлягаючим застосуванню при розгляді справи із соціальних правовідносин, та носить публічно-правовий характер, суд визнає дії відповідачів законними чи незаконними та в разі незаконності їхніх дій - зобов'язати провести відповідне нарахування/перерахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
Доводи представника відповідача про відсутність відповідного фінансування не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, так як саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок виплати пенсії з відповідними підвищеннями.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 6, 10 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст.28, 58 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування", ст.62 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/07, Законом “Про Державний бюджет на 2008 рік”, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/08 від 22.05.2008 року, ст.ст. 15, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля Донецької області на користь ОСОБА_1 недоотриману суму підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року; з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 рік; з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 рік відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням фактично виплачених коштів.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд потягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Надруковано власноручно в одному примірнику в нарадчій кімнаті.
Головуючий суддя О.Д. Канурна