Судове рішення #10415502

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2010 року                                    Справа №  К25/185-08(К25/197-08)

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів  :

головуючого                                          Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів:                                                Стрелець Т.Г., Головко В.Г.

при секретарі судового засідання       Ревковій Г.О.

з участю представників :

позивача-1 -від позивача-2:  ОСОБА_1

позивача-3:  ОСОБА_2

позивача-5:  ОСОБА_3

позивача-6:  ОСОБА_4

позивача-8:  ОСОБА_5

позивача-9:  ОСОБА_6

позивача-10:  ОСОБА_5

відповідача-1:  ОСОБА_7

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 3.06.2010р. у справі

          за позовом      

          позивача-1 ОСОБА_10

          позивача-2 ОСОБА_1

          позивача-3 ОСОБА_2

          позивача-4 ОСОБА_11

          позивача-5 ОСОБА_3

          позивача-6 ОСОБА_4

          позивача-7 ОСОБА_8

          позивача-8 ОСОБА_5

          позивача-9 ОСОБА_6

          позивача-10 ОСОБА_9   

           до відповідача-1 Відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської області

                відповідача-2 Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, м. Київ

                відповідача-3 Компанії “Софалон Інвестмент Лімітед”, Кіпр

про порушення майнових прав акціонерів товариства

В С Т А Н О В И В :

    У квітні 2008р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання за позивачами права на придбання акцій відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів" (далі НЗФ),  посилаючись на те, що під час проведення другого етапу розміщення акцій НЗФ було порушено права позивачів на придбання акцій товариства, оскільки їм не надали можливості придбати вказані акції. На цій підставі позивачі просили визнати незаконним другий етап розміщення акцій, визнати незаконними загальні збори акціонерів від 7.02.2008р. та скасувати реєстрацію у державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі ДКПФ) звіту про результати розміщення акцій.

    У травні 2008р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_9 з аналогічними вимогами (т3 а.с.2-3).

    Ухвалою господарського суду від 27.10.2009р. позовні заяви об’єднано для спільного розгляду (т3 а.с.74).

    Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачі неодноразово заявляли про зміну предмету та підстав позову. Зміст позивних вимог зводився до того, що внаслідок зловживання своїми повноваженнями посадовими особами НЗФ позивачів було позбавлено можливості придбати акції товариства. Водночас, вказаними особами незаконно було укладено 30.01.2008р. з компанією “Софалон Інвестмент Лімітед” (далі Компанія) договір купівлі-продажу акцій, а ДКПФ, не зважаючи на порушення при укладенні вказаного договору, здійснило реєстрацію змін до статутних документів НЗФ.

    Ухвалою господарського суду від 27.10.2009р. до участі у справі в якості відповідача-2 залучено Компанію.

    З урахуванням приписів ст.22 ГПК України судом першої інстанції розглянуто позовні вимоги, остаточно викладені позивачами у заяві від 30.11.2009р. (т3 а.с.75-79). Всі інші вимоги, викладені у заявах позивачів про уточнення та доповнення позовних вимог судом не прийняті та не розглянуті.

    Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 3.06.2010р. (суддя Чередко А.Є.) провадження у справі в частині вимог до ДКПФ припинено; в задоволенні вимог, пов’язаних з проведенням другого етапу розміщення акцій НЗФ відмовлено; вимоги щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу акцій від 30.01.2008р. залишено без розгляду.

    Не погодившись з рішенням, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 звернулись з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просили його скасувати та задовольнити позов. При цьому апелянти послались на те, що судом не задоволено клопотання позивачів про витребування додаткових документів та не забезпечено виклик в судове засідання Компанії.

    НЗФ у своєму відзиві зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим.

    

 Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :

    З матеріалів справи вбачається, що позивачі є акціонерами НЗФ.

    22.11.2007р. загальними зборами акціонерів НЗФ прийнято рішення про збільшення статутного капіталу товариства шляхом додаткового випуску 1248000000 простих акцій та їх закритого розміщення в два етапи. Одночасно було встановлено порядок розміщення акцій та вповноважено Наглядову раду здійснювати всі дії з їх розміщення (т1 а.с.148-154, 159-171).

    13.06.2008р. ДКПФ видало свідоцтво про реєстрацію випуску акцій НЗФ у кількості 1551537198 простих іменних акцій на загальну суму 418915254гр. (т1 а.с.171).

    30.01.2008р. між  НЗФ та Компанією укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого відповідач-3 придбав 7630187 акцій, загальною вартістю 1907546,75гр. (т1 а.с.173-175).

     Рішенням позачергових зборів акціонерів НЗФ від 7.02.2008р. внесено відповідні зміни до статуту товариства (т1 а.с.155-158).

    Позовні вимоги обґрунтовано посиланням позивачів на те, що члени Наглядової ради, зловживаючи своїми посадовими повноваженнями підробили документи, які надали Компанії можливості укласти з НЗФ договір купівлі-продажу від 30.01.2008р. та одночасно позбавили інших акціонерів прийняти участь у придбанні цих акцій.

    Відповідно до ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

    Фактично позивачі посилаються на скоєння посадовими особами НЗФ злочинів, передбачених різними статтями Кримінального Кодексу України. При цьому, на протязі 2008-2010р.р. позивачі звертались до правоохоронних органів з заявами про порушення кримінальної справи відносно посадових осіб НЗФ (т2 а.с.21,104-105). Постановою Нікопольської міжрайонної прокуратури від 21.01.2010р. (т1 а.с.1-3) в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб НЗФ за фактом порушення порядку проведення другого етапу розміщення акцій 30.01.2008р. відмовлено за відсутністю в їх діянні складу злочину.

    Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.  

    З огляду на це, єдиним належним та припустимим доказом, що підвереджує твердження позивачів про скоєння посадовими особами НЗФ злочину при проведенні ними другого етапу розміщення акцій товариства може бути обвинувальний вирок суду, а його відсутність унеможливлює задоволення позову з обраних позивачами підстав.

    В зв’язку з тим, що позивачі під час розгляду справи не заявили передбаченого п2 ч1 ст.83 ГПК України клопотання, суд позбавлено можливості вийти за межі позовних вимог та розглянути інші, ніж зазначені самими позивачами підстави, для перегляду законності дій НЗФ під час реалізації другого етапу розміщення акцій товариства.

     Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволенні клопотання позивачів про проведення почеркознавчої експертизи, оскільки встановлення винності посадових осіб НЗФ у підробці документів не входить до компетенції господарського суду.

     Оскільки позивачами обрано такі підстави позову та такий спосіб захисту своїх інтересів, які унеможливлюють задоволення позову, судом першої інстанції прийнято правильне рішення про відмову в задоволенні позовних вимог до НЗФ.

    Обґрунтованим є висновок суду про непідвідомчість господарським судам заявлених до ДКПФ вимог, оскільки вони, як роз’яснено в п.8 Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008р. “Про практику розгляду судами корпоративних спорів”, за своєю природою не є корпоративним спором.

     Також обґрунтованим є залишення без розгляду вимог щодо визнання недійсним договору, укладеного 30.01.2008р. між  НЗФ та Компанією, оскільки позивачами не виконано вимог суду щодо належного оформлення документів, необхідних для залучення до участі у справі юридичної особи, яка знаходиться за межами України.

    Крім того, колегія суддів враховує також ту обставину, що при обранні відповідного способу захисту своїх інтересів, виконанні дій, необхідних для забезпеченні участі у справі іноземної компанії та наданні належних доказів в обґрунтування своїх вимог, позивачів не позбавлено можливості для захисту їх інтересів в суді.

    Враховуючи викладене, колегія суддів вважає відсутніми передбачені ст.104 ГПК України підстави для скасування чи зміни рішення суду.

    Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 3.06.2010 –без змін.

               

    Головуючий                                                                                                     А.О. Логвиненко

    Суддя                                                                                                               В.Г. Головко    

    Суддя                                                                                                               Т.Г. Стрелець

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація