Справа № 2- 49/2007 p.

РІШЕННЯ

іменем України

22 березня 2007 року                                               Турійський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Овсієнка А.А.

при секретарі - Гут А.В.

з участю :      позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в смт. Турійську Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

Встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій зазначає, що 17 лютого 2002 року вони з відповідачем уклали шлюб. Від шлюбу у них є дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Останнім часом відповідач влаштовує вдома постійні безпричинні сварки, зневажливо поводить себе стосовно неї та дитини, не дбає про добробут сім'ї, у зв'язку з чим починаючи з осені 2006 року шлюбні та сімейні стосунки між сторонами фактично припинені і наміру їх поновлювати сторони не мають.

Оскільки збереження шлюбу є неможливим і суперечить інтересам позивача та її малолітньої дитини, ОСОБА_1 просить укладений з відповідачем шлюб розірвати.

В попередньому судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала повністю з підстав зазначених у заяві та просила шлюб розірвати.

Відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 визнав повністю, про що подав суду відповідну заяву, в якій просить негайно розірвати укладений між ним та позивачем шлюб, та відмовляється від надання терміну для примирення.

Виходячи з наведеного, суд вважає за можливе постановити рішення при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ст.130 ч.4 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно зі ст.174 ч.4 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 110 ч.1 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Згідно ст. 112 ч.2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Оскільки визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує прав та законних інтересів інших осіб, зокрема, позивача, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 повністю та розриває укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шлюб.

Відповідно до ст.88 ч.1 ЦПК України суд стягує з відповідача в користь позивача понесені останньою судові витрати у справі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 130, 174 ЦПК України, ст.ст.110, 112 СК України, суд, -

2

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2  17 лютого 2002 року, зареєстрований Озерянською сільською радою Турійського району Волинської області, актовий запис НОМЕР_1, розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 18 (вісімнадцять) гривень судових витрат.

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в дохід держави державне мито в розмірі по 15 (п'ятнадцять) грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та наступного подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.