Справа № 1-43\07
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2007 року Канівського міськрайонного суду
Черкаської області в складі:
головуючого судді Русакова Г.С.
при секретарі Шмига Л.М.
з участю прокурора Степанець Б.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Каневі справу про
обвинувачення ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця м. Канева, Черкаської області, українця , громадянина України, освіта середня ,не працюючого, не одруженого , проживаючого по АДРЕСА_1, раніше судимого, 23.07.2003 року Канівським міським судом за ст.185 ч.3 , ч.2 ст.289 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, 19.09.2005 року на підставі ст.81 КК України умовно достроково
звільнився з місць позбавлення волі у вчиненні злочинів, передбачених ч.2ст. 190 та
ст.395 КК України,-
ВСТАНОВИВ;
ОСОБА_1 органами досудового слідства обвинувачується у тому, що він будучи раніше судимим 23.07.2003 року Канівським міським судом за ч.З ст.185 , ч.2 ст.289 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, 19.09.2005 року на підставі ст.81 КК України умовно-достроково звільнившись з місць позбавлення волі, на шлях виправлення та перевиховання не став, та повторно вчинив злочин проти власності.
Так, ОСОБА_1, 28.08.2006 року близько 17 годин , за попередньою змовою з ОСОБА_2, діючи повторно ,з метою заволодіння чужим майном шахрайським шляхом , поблизу будинку АДРЕСА_2 , недобросовісно використовуючи довіру ОСОБА_3 , з яким у нього виникли довірчі стосунки внаслідок особистого знайомства , попросив у останнього його мобільний телефон „Сіменс С75", запевнивши у тому, що має намір використати його для демонстрації своєму батькові, та таким чином отримати від нього грошові кошти на придбання схожого мобільного телефону, в дійсності таких намірів не маючи. Після чого ОСОБА_3, будучи упевнений в дійсності їх намірів , добровільно передав ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у тимчасове користування власний мобільний телефон „Сіменс 75 С" вартістю 562 грн. разом із СІМ карткою „Діджус" вартістю 50 грн., а всього передав майна на загальну суму 612 грн. ОСОБА_1 і ОСОБА_2, заздалегідь бажаючи обернути вказаний телефон на свою користь , про що свідчить те, що при прагненні мати подібний телефон, вони мали можливість лишити його собі, але не залишили , а отримавши мобільний телефон від ОСОБА_3, продали його, поділивши між собою отримані кошти , чим завдали потерпілому матеріальної шкоди.
Крім того, він же , ОСОБА_1 , відносно якого постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 25.04.2006 року , як раніше судимої особи , встановлено адміністративний нагляд терміном на 1 рік , та встановлено обмеження у вигляді заборони виїзду за межі Канівського району Черкаської області без дозволу Канівського МРВ УМВС , з метою ухилення від адміністративного нагляду , не маючи на те поважних причин 15.10.2006 року залишив своє місце проживання , що по АДРЕСА_1, на тривалий термін до 31.12.2006 року.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю і суду пояснив , що він підтримував дружні стосунки із ОСОБА_3, та з ними товаришував і ОСОБА_2 28.08.2006 року ОСОБА_1 вирішив
шляхом обману отримати мобільний телефон ОСОБА_3. З цією метою вирішив сказати ОСОБА_3 ,що хоче обманути свого батька , показавши йому телефон ОСОБА_3, та попросивши у нього гроші на придбання схожого. А коли батько дасть гроші, то прогуляти їх, давши частину ОСОБА_3 . Проте ОСОБА_1 знав, що сам не зможе обманути ОСОБА_3 , для цього йому потрібен ОСОБА_2, так як ОСОБА_3 більше довіряє ОСОБА_2 . А тому ОСОБА_1 зустрівся із ОСОБА_2 , та запропонував йому обманути ОСОБА_3, на що той погодився . Вони разом пішли до ОСОБА_3, який проживає по АДРЕСА_2 . Поблизу будинку зустріли його. ОСОБА_1 сказав йому, що хоче обманути свого батька , показавши йому телефон ОСОБА_3, та попросивши в нього гроші на придбання схожого. А коли батько дасть гроші, то прогуляти їх , давши частину ОСОБА_3. Та попросив у ОСОБА_3 його телефон на ЗО хвилин , сказав, що принесе його назад додому. ОСОБА_3 погодився і дав мобільний телефон „Сіменс 75С" ОСОБА_2. ОСОБА_2 і ОСОБА_1 вирішили продати телефон знайомому. Знайшли його на Водоканалі, де він ремонтував машину . Запропонували купити мобільний телефон, і отримати за це 250 грн. СІМ карту з телефону ОСОБА_2 витягнув. Знайомий погодився і дав спочатку 100 грн., а решту 150 грн. вони забрали 29.08.2006 року . Пізніше, того ж дня ОСОБА_2 та ОСОБА_1 затримали працівники міліції за те, що вони хуліганили в місті в п'яному вигляді. Крім того , ОСОБА_1 знав про те, що він перебуває під адміністративним наглядом , встановленому йому постановою Канівського міськрайонного суду від 21.04.2006 року терміном на 1 рік. Даною постановою на ОСОБА_1 накладено ряд обмежень , серед яких: заборона виїзду за межі Канівського району без дозволу МРВ ; зобов'язання явкою в Канівський МРВ для реєстрації останню суботу кожного місяця. Деякий час ОСОБА_1 не порушував обмежень. Проте , в жовтні 2006 року вирішив поїхати в м. Харків на заробітки, щоб відшкодувати завдані збитки ОСОБА_3. 15.10.2006 року , він не попередивши Канівський МРВ , виїхав у м. Харків . У листопаді 2006 року ОСОБА_1 на 1 день приїхав у м. Канів, зустрів свою матір, яка питала у нього , де він проживає, та розповіла, що його розшукує міліція. ОСОБА_1 пообіцяв матері, що піде до Канівського МРВ. Проте, він цього не зробив, так як побоявся відповідальності, а одразу поїхав у м. Харків , де пробув до 31.12.2006 року. У вчиненому щиро кається.
Суд враховуючи те, що підсудній визнає вину повністю, сумнівів в правдивості не виникає та враховуючи думку учасників судового розгляду , вважає за доцільне обсяг доказів, що підлягають дослідженню обмежити допитом підсудного. Учасникам судового розгляду роз'яснено їх права, передбачені ст.299 КПК України.
Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_1 за ч.2 ст.190 КК України -заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) , вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб та за ст.395 КК України - самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь суспільної небезпечності та тяжкість вчинених злочинів , та те що за місцем проживання характеризується негативно, раніше судимий.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відноситься щире каяття та сприяння розкриттю злочину.
Обставини справи, що обтяжують покарання підсудному ОСОБА_1 не встановлено.
Суд вважає за доцільне призначити підсудному ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі.
Судові витрати відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст..ст323324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів , передбачених ч.2 ст.190 та ст. 395 КК України та призначити ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.190 КК України - 1 рік позбавлення волі та за ст. 395 КК України - 6 місяців арешту.
На підставі ч. 1 ст..70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш Суворим покаранням остаточне покарання призначити у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 2 січня 2007 року зарахувавши в строк відбуття покарання перебування його під вартою з 2 січня 2007 року по день проголошення вироку.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити попередню - тримання під вартою.
Речові докази відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області
через Канівський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженому ОСОБА_1 в цей же строк з дня вручення йому копії вироку.