СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
30 червня 2009 року Справа № 2-15/737-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
представник позивача, не з'явився, Дочірнє державнє Унітарнє підприємство пансіонат "Зеніт" Державного унітарного підприємства Московське Авіаційне Виробничне об'єднання "МІГ;
представник відповідача, ОСОБА_1, довіреність № 503 від 20.02.08, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2;
розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього державного Унітарного підприємства пансіонату "Зеніт" Державного унітарного підприємства Московське Авіаційне Виробничне об'єднання "МІГ" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А. ) від 27.04.2009 року у справі № 2-15/737-2009
за позовом Дочірнього державного Унітарного підприємства пансіонату "Зеніт" Державного унітарного підприємства Московське Авіаційне виробничне об'єднання "МІГ" (вул. Пушкіна, 1,Морське, м. Судак,98033)
до
Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,Сімферополь,95022)
про визнання частково недійсним договору
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від 27.04.2009 року у справі № 2-15/737-2009 у позові Дочірньому державному Унітарному підприємству пансіонату "Зеніт" Державного унітарного підприємства Московське Авіаційне Виробничне об'єднання "МІГ" відмовлено.
Не погодившись з постановленим судовим актом, позивач подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення першої інстанції, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги з тих підстав, що відносини між ним та відповідачем носять майновий характер, пов’язаний з виконанням підрядних робіт, тому на ці відносини повинен розповсюджуватися Цивільний кодекс України.
Письмових заперечень на апеляційну скаргу не надходило.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 червня 2009 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду та призначена до розгляду на 30 червня 2009 року у складі колегії: головуючий суддя Прокопанич Г.К., судді Заплава Л.Н., Фенько Т.П.
У судове засідання 30 червня 2009 року представник позивача - Дочірнього державного Унітарного підприємства пансіонату "Зеніт" Державного унітарного підприємства Московське Авіаційне Виробничне об'єднання "МІГ" не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Оскільки явка учасників процесу обов’язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
У лютому 2009 року Дочірнє державне Унітарне підприємство пансіонату "Зеніт" Державного унітарного підприємства Московське Авіаційне Виробничне об'єднання "МІГ" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, просило визнати частково недійсним договір підряду, укладений 01.07.2005 року між ним та відповідачем.
Позовні вимоги мотивовані тим, що пункт 6.1 договору, який стосується відповідальності за порушення строків виконання зобов’язань, суперечить нормам Цивільного кодексу України.
Відповідач - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2, заперечуючи проти позову, вважає його безпідставним та одночасно заявляє по необхідність застосування строку позовної давності.
Відмовляючи у позові, суд послався на загальні положення про дійсність право чинів та пропуск позивачем строку позовної давності.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскарженого рішення.
Згідно з пунктом 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до пункту 4 статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
З матеріалів справи вбачається, що 01 липня 2005 року між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 (Підрядник) та Дочірнім державним унітарним підприємством Пансіонат «Зеніт»(Замовник) був укладений договір підряду б/н. (а.с.7-9 )
Пунктом 1 договору Підрядник зобов'язаний виконати на завдання Замовника, а Замовник зобов'язаний прийняти та оплатити наступні роботи: ремонт приміщень, пляжної зони Дочірнього державного унітарного підприємства пансіонату "Зеніт", розташованого у сел. Морське Судацького району.
Ціна договору складає 300000,00 грн. згідно з пунктом 2.1. договору.
Відповідно до пункту 3.1. та пункту 3.2. договору формою оплати є безготівковий розрахунок. Оплата по даному договору здійснюється у національній валюті України -гривні.
Пунктом 3.3. договору визначено, що кінцевий розрахунок за договором здійснюється Замовником не пізніше 5 днів після закінчення робіт, включаючи усунення виявлених у процесі прийомки недоліків.
Пунктом 4.2. договору передбачено, що не пізніше 3-х днів з моменту підписання акту виконаних робіт (форма КБ-2, КБ-3) Замовник зобов'язувався оплатити виконані Підрядником роботи.
Пунктом 6.1 договору встановлено, що за порушення сторонами строків виконання зобов'язань за договором винна сторона сплачує іншій стороні неустойку в розмірі 0,01% ціни договору за кожен день прострочення.
Як було зазначено вище, позивач вважає, що зміст вказаного пункту договору суперечить вимогам Цивільного кодексу України а також Закону України «Про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсним.
Пункт 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до пункту 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, Цивільним кодексом України в частині 2 статті 9 зазначено, що "законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин в сфері господарювання". Отже, спеціальними законами можуть передбачатися особливості регулювання певних майнових відносин в сфері господарювання, які, однак, не суперечать нормам Цивільного кодексу України.
Відносини, на які поширюється чинність Господарського кодексу України, регулюються нормами Цивільного кодексу України, якщо у Господарському кодексі України або іншому спеціальному законі відсутні відповідні спеціальні норми.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Так, частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
З врахуванням вищенаведеного вважати пункт 6.1. договору підряду від 01.07.2005 року таким, що суперечить Закону України «Про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»підстав не вбачається.
Одночасно суд першої інстанції з посиланням на частину 4 статті 267 Цивільного кодексу України визнав, що позивач пропустив строк позовної давності, що є підставою для відмови у позові.
Однак, відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 „Про судове рішення” встановивши, що строк для звернення з позовом пропущений без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, крім випадків, коли позов не доведений.
Отже, у позові Дочірнього державного Унітарного підприємства пансіонату "Зеніт" Державного унітарного підприємства Московське Авіаційне виробничне об'єднання "МІГ" слід відмовити саме за безпідставністю.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Дочірнього державного Унітарного підприємства пансіонату "Зеніт" Державного унітарного підприємства Московське Авіаційне Виробничне об'єднання "МІГ" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.04.2009 року у справі № 2-15/737-2009 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді