СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
01 липня 2009 року Справа № 2-17/1785-2006
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Фенько Т.П.,
суддів Заплава Л.М.,
ОСОБА_1,
за участю представників сторін:
представник боржника: Коновалова Олена Карлівна, довіреність б/н від 18.11.05, Кримське аграрно-виробниче підприємство "Кримшовк";
представник учасника: Косарев Олексій Миколайович, довіреність № 12 від 23.01.09, Фонд державного майна України;
представник учасника: Домбровська Юлія Василівна, довіреність № 158-Д від 30.12.08, Фонд майна Автономної Республіки Крим;
представник учасника: Косарев Олексій Миколайович, довіреність № 1 від 09.01.09, Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі;
представник учасника: Сидоренко Олександр Вікторович, довіреність № 28-43/185 від 08.05.09, Верховна Рада Автономної Республіки Крим;
керуючий санацією: Галенко Сергій Олексійович, паспорт НОМЕР_1 від 15.01.99, керуючий санацією Галенко С.О.;
розглянувши апеляційну скаргу Кримського аграрно-виробничого підприємства "Кримшовк" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гайворонський В.І. ) від 12 травня 2009 року у справі № 2-17/1785-2006
за заявою ОСОБА_8 (АДРЕСА_1, 95011)
ОСОБА_9 (АДРЕСА_2,95048)
ОСОБА_10 (АДРЕСА_3,95015)
ОСОБА_11 (АДРЕСА_4, 95011)
ОСОБА_12 (АДРЕСА_5, 96100)
ОСОБА_13 (АДРЕСА_8)
ОСОБА_14 (АДРЕСА_9)
ОСОБА_15 (АДРЕСА_6,Сімферополь,95000)
до боржника Кримського аграрно-виробничого підприємства "Кримшовк" (вул. Севастопольська, 33, місто Сімферополь,95015)
за участю: Міністерства аграрної політики Автономної Республіки Крим (вул. Київська, 81, місто Сімферополь,95034)
Фонду державного майна України (вул. Кутузова, 18/9, місто Київ 133,01133)
Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, місто Сімферополь,95015)
Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (майд. Повсталих, 6, місто Севастополь,99008)
Кримського управління з питань банкрутства Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України (вул. Київська, 81, каб. 401, місто Сімферополь,95034)
Розпорядника майном арбітражного керуючого Беловенцева В.А. (АДРЕСА_7, 95000)
Керуючого санацією Галенко С.О. (вул. Севастопольська, 33, місто Сімферополь,95015)
Державної податкової інспекції в місті Сімферополі (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь, 95000)
Управління пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополь (вул. Леніна, 17, місто Сімферополь, 95000)
Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (вул. Чернишевського, 2, місто Сімферополь, 95051)
Верховної Ради Автономної Республіки Крим (вул. К. Маркса, 18, місто Сімферополь, 95000)
приватного орендного підприємства “Чонгар”(вул.. Гагаріна, 1, с. Чонгар, Генічеський район, Херсонська область, 75570)
про порушення справи про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 травня 2009 року у справі № 2-17/1785-2006 у затвердженні мирової угоди відмовлено.
Судове рішення обґрунтоване тим, що передача майна відповідно до умов мирової угоди потягне ліквідацію боржника, що суперечить змісту і меті процедурі санації, яка вводиться для оздоровлення підприємства і відновлення його платоспроможності.
Не погодившись з ухвалою суду, Кримське аграрно-виробниче підприємство "Кримшовк" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати та прийняти нове рішення, яким затвердити мирову угоду, укладену 08 грудня 2008 року між боржником і кредиторами за участю інвестора приватного орендного підприємства "Чонгар" із додатком №1, що є невід'ємною частиною мирової угоди від 08 грудня 2008 року.
Заявник апеляційної скарги обґрунтовує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно розтлумачено норму частини 3 статті 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки в ній йдеться мова про набуття інвестором боржника права власності на майно боржника відповідно до плану санації саме у процедурі санації, в той час як даною норми не передбачено заборони на набуття права власності інвестором відповідно до умов мирової угоди.
Крім того, боржник в апеляційній скарзі вказує на необґрунтоване посилання судом першої інстанції на суперечність умов мирової угоди Закону України “Про введення мораторію на примусову реалізацію майна”, оскільки положення цього закону містять заборону лише на відчуження майна державних підприємств, відносно яких вже відкрита ліквідаційна процедура, проте на продаж майна боржника відповідно до умов мирової угоди дія мораторію, передбаченого зазначеним законом, не поширюється.
Переглянувши матеріали справи відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 листопада 2005 року за заявою кредиторів: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 до боржника Кримського аграрно-виробничого підприємства "Кримшовк" порушено провадження у справі про банкрутство.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 грудня 2005 року введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначений арбітражний керуючий ОСОБА_17
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 березня 2006 року затверджено реєстр вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 червня 2006 року відносно боржника застосовано процедуру санації, керуючим санації призначено директора боржника - Кримського аграрно-виробничого підприємства "Кримшелк" - ОСОБА_18, розпорядником майна на стадії процедури санації - арбітражного керуючого ОСОБА_19
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 жовтня 2006 року затверджено план санації боржника - Кримського аграрно-виробничого підприємства "Кримшелк".
Згідно з Протоколом № 7 зібрання комітету кредиторів боржника - Кримського аграрно-виробничого підприємства "Кримшелк'" від 04 грудня 2008 року прийнято рішення про укладення мирової угоди між боржником та його кредиторами.
Згідно з пунктом 1 мирової угоди “Про відстрочку частини боргів і про умови виконання зобов'язань боржника третьою особою у справі № 2-17/1785-2006 про банкрутство Комунального підприємства “Кримське аграрне підприємство “Кримшелк” від 08 грудня 2008 року ця Мирова угода укладається за домовленістю між Боржником і Кредиторами другої та наступних черг з метою відновлення платоспроможності боржника і повного задоволення вимог кредиторів в межах процедури мирової угоди у справі № 2-17/1785-2006 про банкрутство Комунального підприємства “Кримське аграрне підприємство “Кримшелк”.
Відповідно до пункту 2 зазначеної угоди основними умовами Мирової угоди є відстрочка частини боргів Боржника щодо вимог кредиторів другої та наступної черг, визначених статтею 31 Закону.
Пунктом 3 мирової угоди передбачено, що додатковими умовами Мирової угоди є умови про виконання зобов'язань Боржника третьою особою приватним орендним підприємством “Чонгар”на возмездній основі способом, що не суперечить закону.
В силу пункту 4 даної угоди Боржник і Кредитори підтверджують, що станом на момент укладення цієї Мирової угоди залишок вимог кредиторів, що не задоволені, складає загальну суму 208 386 грн 14 коп.
За умовами пункту 10 сторони мирової угоди погодилися, що грошові зобов'язання Боржника перед приватним орендним підприємством “Чонгар”, що виникли із правовідносин між ними у загальній сумі 1106861 грн 14 коп. (без урахування ПДВ), припиняються за взаємною згодою Боржника і приватного орендного підприємства “Чонгар”внаслідок передання Боржником Кредиторові відступного (обмін боргів на активи Боржника) згідно з умовами договору від 01 грудня 2008 року, а саме шляхом передання у приватну власність приватному орендному підприємству “Чонгар”нежитлових будівель за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська буд. 33.
Суд першої інстанції, розглянувши умови зазначеної мирової угоди від 08 грудня 2008 року, вирішив відмовити у її затвердженні, в результаті чого було винесено оскаржувану ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 травня 2009 року.
Перевіряючи, підстави оскаржуваної ухвали, судова колегія дійшла висновку щодо помилковості висновків суду першої інстанції при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності підстав для затвердження мирової угоди з огляду на наступне.
На спірні правовідносини, пов'язані з укладенням в процедурі банкрутства Комунального підприємства “Кримське аграрне підприємство “Кримшелк”мирової угоди між кредиторами та боржником, поширюється дія пункту 8 статті 16, статей 35 - 38, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).
Укладання мирової угоди між боржником і кредиторами є особливою угодою, що передбачає досягнення домовленостей між боржником та кредиторами про умови та порядок відстрочки або розстрочки, прощення кредиторами боргів, а також процедуру затвердження судом цієї угоди.
Мирова угода - це окрема процедура в провадженні у справі про банкрутство, що вимагає від суду здійснення певних дій, передбачених статтею 38 Закону.
Пунктом 12.3 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Рекомендації) передбачено, що відповідно до частини 2 статті 35 Закону рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймає комітет кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету і вважається прийнятим, за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди. Мирову угоду від імені кредиторів підписує голова комітету кредиторів. Від імені боржника рішення про укладення мирової угоди приймається керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які відповідно до Закону виконують повноваження керівника боржника та органів управління боржника.
Оскільки мирова угода одночасно є і правочином і судовою процедурою у справі про банкрутство (стаття 4 Закону) господарський суд, розглядаючи клопотання про затвердження мирової угоди, має перевірити:
правомірність прийнятого комітетом кредиторів рішення, зокрема: чи було засідання комітету кредиторів правомочним, чи є повноваження у представників кредиторів брати участь у засіданнях комітету кредиторів та приймати рішення про укладення мирової угоди тощо;
повноваження особи, яка є головою комітету кредиторів;
дотримання порядку прийняття рішення про укладення мирової угоди, встановленого статтями 35 - 37 Закону;
чи не суперечать умови мирової угоди законодавству;
чи не порушує мирова угода права кредиторів або інших осіб (пункту 12.4 Рекомендацій).
Таким чином, виходячи зі змісту частини 3 статті 38 Закону, завдання господарського суду полягає у перевірці дотримання порядку укладення мирової угоди, встановленого законом, а також дослідженні умов мирової угоди на предмет їх відповідності чинному законодавству.
З урахуванням викладених роз’яснень, судова колегія вважає необхідним надати оцінку порядку укладення мирової угоди і її змісту.
Умовами мирової угоди “Про відстрочку частини боргів і про умови виконання зобов'язань боржника третьою особою у справі № 2-17/1785-2006 про банкрутство Комунального підприємства “Кримське аграрне підприємство “Кримшелк”від 08 грудня 2008 року встановлені відстрочка частини боргів боржника щодо вимог кредиторів другої та наступної черг, визначених статтею 31 Закону та умови виконання зобов’язань боржника третьою особою (обмін боргів кредиторів на активи боржника), що передбачено статтею 35 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Як вбачається з матеріалів справи, зазначена мирова угода була предметом розгляду на засіданні комітету кредиторів 04 грудня 2008 року, що підтверджується протоколом N 7 (т. 6, а. с. 96), на якому із кредиторів, яким у сукупності належить 267 голосів, рішення щодо укладення мирової угоди було прийнято 227 голосами, присутніх на засіданні комітету членами кредиторів, що складає 85 % .
Господарський суд, розглядаючи заяву арбітражного керуючого про затвердження мирової угоди, зобов'язаний заслухати кожного присутнього на засіданні кредитора, у якого виникли заперечення щодо укладання мирової угоди, навіть якщо на засіданні комітету кредиторів він голосував за укладення мирової угоди (частина 2 статті 38 Закону).
Як вбачається з протоколу засідання комітету кредиторів 04 грудня 2008 року N 7 проти затвердження мирової угоди проголосував представник кредитора: Державної податкової інспекції в місті Сімферополі.
При поданні тексту мирової угоди для затвердження до господарського суду арбітражний керуючий має в числі інших документів додати письмові зауваження кредиторів, які не брали участь у голосуванні про укладення мирової угоди чи голосували проти її укладення (частина 1 статті 38 Закону).
На виконання вказаної норми до суду першої інстанції надано лист Державної податкової інспекції в місті Сімферополі, в якому з посиланням на положення пункту 18 статті 11 Закону України “Про управління об’єктами державної власності” висловив свою позицію, згідно з якою, на його думку, арбітражний керуючий і керуючий санацією повинні були звернутися до Фонду майна Автономної Республіки Крим для погодження мирової угоди, оскільки форма власності боржника державна (комунальна) з корпоративними правами держави у розмірі більше 25 % (а. с. 105, т. 6).
Розглянувши зазначені заперечення кредитора, судова колегія дійшла висновку щодо їх безпідставності з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 20 Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим “Про положення про порядок управління майном, що належить Автономній Республіці Крим або передане в її управління”від 21 квітня 1999 року N 459-2/99 зі змінами і доповненнями, Фонд майна Автономної Республіки Крим у відповідності з пунктом 6 статті 7 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" діє в межах повноважень, делегованих йому Верховною Радою Автономної Республіки Крим, підзвітний та підконтрольний їй і здійснює функції: управління підприємствами, установами і організаціями, що належать Автономній Республіці Крим, з дня прийняття суб’єктом права власності на майно рішення про приватизацію цього майна до завершення процесу приватизації; управління частками, що належать Автономній Республіці Крим в майні підприємств зі змішаною формою власності; орендодавця майна, що належать Автономній Республіці Крим; держателя реєстру державної власності, майна, що належать Автономній Республіці Крим, комунальної власності.
Аналіз перелічених повноважень Фонду майна Автономної Республіки Крим свідчить про те, що даний орган обмежений в управлінні державним майном відносинами приватизації і оренди.
Крім того, слід вказати, що положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є спеціальними у відносинах відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, і жодною нормою цього закону не передбачена необхідність погодження умов мирової угоди з власником майна, органом, уповноваженим управляти майном, і тим більше Фондом майна Автономної Республіки Крим, який ні тим, ні іншим суб’єктом у даній справі не являється, оскільки відповідно до постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 15 березня №982-2/2000 майно боржника - Кримського аграрного підприємства “Кримшелк”включено до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим, органом управління якого є Міністерство аграрної політики Автономної Республіки Крим.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що мирова угода від імені кредиторів підписана Головою комітету кредиторів боржника комунального підприємства “Кримське аграрно-виробниче підприємство “Кримшовк”ОСОБА_8, а від імені боржника - керуючим санацією Галенко С.О.
Рішення щодо укладання мирової угоди прийнято повноважним складом комітету кредиторів більшістю голосів (протокол засідання комітету кредиторів N 7 від 04 грудня 2008 року).
Як вбачається з матеріалів справи, мирова (вимоги, забезпечені заставою, та першої черги відсутні) угода укладена відносно вимог кредиторів другої та наступних черг (пункт 4).
Крім того, мирова угода передбачає відстрочення погашення боргів кредиторам у строки, вказаних в пунктах 5 і 6 цієї угоди, за рахунок коштів, що інвестор зобов’язується надати боржнику в порядку і в строки, передбачені пунктами 9-11 мирової угоди.
Додатковими умовами мирової угоди передбачено припинення за згодою боржника і інвестора зобов’язань боржника перед інвестором за отримані від нього в процедурі банкротства грошові кошти шляхом передання боржником інвестору відступного (обмін боргів кредиторів на активи боржника), згідно з умовами договору від 05 грудня 2008 року, а саме: шляхом передання у приватну власність приватному орендному підприємству „Чонгар” нежитлових будівель, що розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, вул.Севастопольська, буд.33, загальною вартістю у сумі 1 106 631 грн 00 коп (без урахування ПДВ), в тому числі за літерами:
виробничий корпус лит. „Г” площею 1681,5 кв. м вартістю 789 009 грн 00 коп.;
склад лит. „Д” площею 215,5 кв. м вартістю 58 960 грн 00 коп.;
склад лит. „И” площею 218,6 кв. м вартістю 67 864 грн 00 коп.;
гараж лит.„К” площею 106,3 кв. м вартістю 35 856 грн 00 коп.;
сушилка лит.„Л” площею 242,3 кв. м вартістю 58 152 грн 00 коп;
склад лит. „М” площею 391,9 кв. м вартістю 60 440 грн 00 коп;
трансформаторна підстанція лит. „Н” вартістю 36 350 грн 00 коп.
Вказане положення мирової угоди відповідає частині 4 статті 37 Закону, яка передбачає, що мирова угода може містити умови про обмін вимог кредиторів на активи боржника.
При цьому, сторони у мировій угоді підтверджують, що оцінка вартості нежитлових будівель проведена згідно з вимогами статті 7 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” незалежним експертом і узгоджена 04 грудня 2008 року Кредиторами (протокол комітету кредиторів №7).
Таким чином, з'ясувавши порядок укладання мирової угоди, перевіривши відповідність умов мирової угоди чинному законодавству та надавши цим обставинам справи правову оцінку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що сторонами дотриманий порядок укладання мирової угоди та умови даної угоди не суперечать чинному законодавству.
Проте, відмовляючи в затвердженні мирової угоди, місцевий господарський суд дійшов протилежних висновків, зокрема, на його думку, положення мирової угоди щодо переходу прав власності на майно боржника до інвестора суперечить частині 3 статті 18 Закону, відповідно до якої інвестор за умови виконання зобов’язань, передбачених планом санації, може набувати прав власності на майно боржника відповідно до законодавства та плану санації, оскільки у плані санації комунального підприємства “Кримське аграрно-виробниче підприємство “Кримшовк” передача майна не передбачена.
З такими висновками суду першої інстанції судова колегія погодитись не може, оскільки вони суперечать чинному законодавству враховуючи наступне.
Справа в тому, що план санації та мирова угода за своєю суттю є одним і тим самим –реорганізаційною угодою. Якщо план санації підлягає виконанню безпосередньо в процедурі санації під контролем комітету кредиторів та суду, то мирова угода виконується добровільно боржником (третьою особою за боржника) після закінчення процедури банкрутства. Але план санації не може передбачати відстрочку, розстрочку чи прощення боргів, це прерогатива мирової угоди, яка має укладатися перед закінченням справи про банкрутство. Мирова угода, як і план санації, може передбачати передачу активів та корпоративних прав боржника кредиторам в обмін на боргові зобов’язання, виконання грошових зобов’язань третьою особою. Законом про банкрутство (стаття 37) передбачається можливість виконання мирової угоди способом, що не суперечить законодавству.
Як вже зазначалось раніше, мирова угода - це окрема процедура в провадженні у справі про банкрутство, і спеціальним Законом не надається перевага жодній процедурі, оскільки кожна з них виконує самостійні функції і має відмінне правове регулювання, значення і наслідки.
Враховуючи те, що відповідно до структурного поділу спеціального закону стаття 18, на положення якої посилається суд першої інстанції, регулює відносини, що виникають у справі про банкрутство на стадії процедури санації, то цілком обґрунтованим буде висновок про те, що правила цієї норми не застосовуються до інших процедур у справі про банкрутство, якою є мирова угода, якщо про це прямо не вказано в законі.
Доводи Верховної Ради про доцільність відновлення платоспроможності боржника відповідно до затвердженого плану санації, а не шляхом укладення мирової угоди також не мають під собою належного правового обґрунтування, тому не можуть вважатися правомірними і законними, оскільки відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог пункту 3 статті 138 Конституції України до відання Автономної Республіки Крим належить у тому числі управління майном, що належить Автономній Республіці Крим.
Дана норма кореспондується з пунктом 10 статті 18 Конституції Автономної Республіки Крим, згідно з якою віданню Автономної Республіки Крим підлягає управління майном, яке належить Автономній Республіці Крим.
Розділом V Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим “Про положення про порядок управління майном, що належить Автономній Республіці Крим або передане в її управління” від 21 квітня 1999 року N 459-2/99 визначається перелік випадків відчуження і передачі в заставу об’єктів власності Автономної Республіки Крим, який не містить відчуження майна Автономної Республіки Крим на підставі мирової угоди, проте, пункт 26 передбачає відчуження майна, що належить Автономній Республіці Крим, на підставі рішення суду, у тому числі арбітражного, яке здійснюється в порядку, визначеним діючим законодавством України.
Отже, аналіз положень Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим “Про положення про порядок управління майном, що належить Автономній Республіці Крим або передане в її управління” від 21 квітня 1999 року N 459-2/99 дає підстави зробити висновок, що укладена між боржником і кредиторами мирова угода у даній справі не суперечить її змісту.
Крім того, суд першої інстанції, вмотивовуючи своє рішення посилається на Закон України “Про введення мораторію на примусову реалізацію майна”, відповідно до якого реалізація державного майна в рахунок погашення вимог кредиторів здійснюватися не може.
Аналіз положень зазначеного закону свідчить про те, що мораторій на примусову реалізацію державного майна у випадках продажу майна в процесі провадження справи про банкрутство, визначеного статтями 22, 23, 24, 25, 26, 30, частиною одинадцятою статті 42, абзацом другим частини шостої статті 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і продажу майна підприємства.
Проте, дія вказаного нормативного акту не поширюється на випадки реалізації майна боржника на стадії укладення мирової угоди з тієї причини, що зміст мирових угод не передбачає примусову реалізацію державного майна, а визначає умови передачі активів боржника інвестору у добровільному порядку на підставі рішення комітету кредиторів.
Отже, відмовляючи у затвердженні мирової угоди, суд першої інстанції припустився неправильного застосування норм матеріального права, що призвело до прийняття незаконного рішення у справі.
Заперечення учасників судового процесу, які були висловлені в засіданні апеляційної інстанції зводились до того, що при укладенні спірної мирової угоди її умови не було погоджено з Фондом майна Автономної Республіки Крим та Верховною Радою Автономної Республіки Крим.
З підстав викладених раніше судова колегія не знаходить дані заперечення обґрунтованими та такими, що засновані за нормах Закону, оскільки сторонами мирової угоди є боржник та кредитори і для прийняття рішення про укладення мирової угоди від імені боржника вимагається згода власника чи органу управління боржником. У процедурі санації таким правом володіє керуючий санацією. Що стосується кредиторів, то право прийняття рішення про укладення мирової угоди належить виключно комітету кредиторів, незважаючи на те, що від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів, останній є стороною цієї угоди.
Враховуючи положення статей 35 - 38, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які визначають порядок укладення та вимоги до змісту мирової угоди, судова колегія з достовірністю зазначає, що у справі є всі підстави для затвердження мирової угоди.
Згідно з частиною 1 статті 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Затвердження господарським судом мирової угоди є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство (частина 6 статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").
Відповідно до частин 5, 7 статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня затвердження мирової угоди боржник приступає до погашення вимог кредиторів згідно з умовами мирової угоди, а також з дня затвердження господарським судом мирової угоди припиняються повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Отже, з дня затвердження мирової угоди для учасників справи про банкрутство настають певні правові наслідки.
У зв'язку з чим, положеннями частини 2 статті 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом.
З зазначених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог апеляційної скарги і наявності правових підстав для їх задоволення.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 частини 1 статті 103, частиною 1, 2 статті 104,статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, статтями 35 - 38, статтею 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Кримського аграрно-виробничого підприємства "Кримшовк" задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 травня 2009 року у справі № 2-17/1785-2006 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
4. Затвердити мирову угоду, укладену 08 грудня 2008 року між боржником і кредиторами за участю інвестора приватного орендного підприємства "Чонгар" в наступній редакції:
“МИРОВА УГОДА
Про відстрочку частини боргів і
про умови виконання зобов’язань боржника третьою особою
у справі №2-17/1785-2006 про банкрутство
комунального підприємства “Кримське аграрно-виробниче підприємство “Кримшовк”.
м. Сімферополь 8 грудня 2008року
Комунальне підприємство “Кримське аграрно-виробниче підприємство “Кримшовк”, надалі - Боржник, в особі керуючого санацією –директора Боржника Галенко Сергія Олексійовича, діючого на підставі Ухвали Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.06.2006р. і ч.4 ст.35, ч.14 ст.53 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.92р. №2343, надалі –Закон, і Кредитори, в особі голови комітету кредиторів ОСОБА_8, діючої на підставі рішення комітету кредиторів від 16.03.2006 (протокол №1), 04.12.2008 (протокол №7) і ч.5 ст.35 Закону, що є сторонами у справі №2-17/1785-2006 про банкрутство комунального підприємства „Кримське аграрно-виробниче підприємство “Кримшовк”, надалі –Сторони, уклали цю Мирову угоду про наступне:
Предмет угоди:
1. Ця Мирова угода укладається за домовленістю між Боржником і Кредиторами другої та наступних черг з метою відновлення платоспроможності Боржника і повного задоволення вимог Кредиторів в межах процедури мирової угоди у справі №2-17/1785-2006 про банкрутство комунального підприємства “Кримське аграрно-виробниче підприємство “Кримшовк”.
2. Основними умовами Мирової угоди є відстрочка частини боргів Боржника щодо вимог Кредиторів другої та наступних черг, визначених статтею 31 Закону.
3. Додатковими умовами Мирової угоди є умови про виконання зобов’язань Боржника третьою особою Приватним орендним підприємство „Чонгар” на возмездной основі способом, що не суперечить закону.
Основні умови:
4. Боржник і Кредитори підтверджують, що станом на момент укладення цієї Мирової угоди залишок вимог кредиторів, що не задоволені, складає загальну суму 208386 грн 14коп., у тому числі:
4.1. Залишок частини боргів боржника перед конкурсними кредиторами, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів, що затвердження Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.03.2006, складає суму 7300 грн 04 коп., у тому числі по вимогах:
другої черги у сумі 2545 грн 04 коп. (заробітна плата робітників Боржника по Реєстру);
четвертої черги у сумі 4755 грн 00 коп. (приватний підприємець ОСОБА_25).
4.2. Залишок боргів боржника перед поточними кредиторами, вимоги яких виникли після порушення провадження у справі про банкрутство і не задоволені Боржником, складає суму 201 086 грн 10 коп., у тому числі по вимогах:
другої черги у сумі 97 015 грн 76 коп. (Управління ПФУ ЦР м. Сімферополя 19551 грн 62 коп., поточна заробітна плата робітників Боржника 54959 грн 40 коп., заборгованість підзвітним особам 22 504 грн 74 коп.);
третьої черги у сумі 18725 грн 09 коп. (Відділення ФССВВП ЦР м. Сімферополя 1534 грн 34 коп., Фонд ССВБ м. Сімферополя 1049 грн 55 коп., Відділення ВД ФССНВ м. Сімферополя 668 грн 97 коп., ДПІ в м. Сімферополі 15472 грн 23 коп.);
четвертої черги у сумі 43500 грн 00 коп. (приватний підприємець ОСОБА_26);
шостої черги у сумі 41845 грн 25 коп. (ЖЕВ ЦР м.Сімферополя 261 грн 16 коп., ВАТ „Укртелеком” КФ 298 грн 80 коп., ВАТ СМЕМ „КримЕнерго” 18528 грн 00 коп., КРП „ПП ВКГ м. Сімферополя” 1407 грн 29 коп., ТОВ „Тектра” 21350 грн 00 коп.).
5. Боржник зобов’язується сплатити конкурсним кредиторам другої і четвертої черг залишок боргу у сумі 7300 грн 04 коп протягом одного місяця, починаючи з моменту вступу цієї Мирової угоди в дію.
6. Боржник зобов’язується сплатити поточним кредиторам другої та наступних черг борг у сумі 201086 грн 10 коп. - на протязі трьох місяців з моменту вступу цієї Мирової угоди в дію.
7. Кредитори за цією Мировою угодою відмовляються від своїх матеріально-правових вимог до Боржника, що були підставою провадження справи №2-17/1785-2006 про банкрутство Боржника, у повному обсязі.
Додаткові умови:
8. Сторони підтверджують, що на момент укладення цієї Мирової угоди для задоволення Боржником усіх вимог Кредиторів третя особа приватне орендне підприємство „Чонгар” на возмездной основі фактично сплатила на користь Боржника грошові кошти у загальної сумі 898 475 грн 00 коп., у тому числі:
у сумі 648475грн 00 коп. на підставі плану санації, затвердженого Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2006у судовій справі №2-17/1785-2006 про банкрутсов Боржника;
у сумі 250 000 грн 00 коп. на підставі рішення комітету Кредиторів від 26.06.2007 (протокол №5) згідно з договором, укладеним 10.07.2007 між Боржником і третьої особою приватним орендним підприємством „Чонгар”.
9. Сторони підтверджують, що згідно умов договору, укладеному 01.12.2008 між Боржником і третьої особою приватним орендним підприємством „Чонгар”, останній зобов’язується на возмездной основі погасити залишок боргу Боржника конкурсним і поточним кредиторам другої і четвертої черг у загальної сумі 208 386 грн 14 коп шляхом сплати Боржнику грошових коштів у наступні строки: суму 7300 грн 04 коп. –не пізніше одного місяця і суму 201 086 грн 10 коп. –не пізніше трьох місяців з моменту укладення договору від 01.12.2008.
10. Сторони Мирової угоди погодилися, що грошові зобов’язання Боржника перед приватним орендним підприємством „Чонгар”, що виникли із правовідносин між ними згідно з п.п.8, 9 цієї Мирової угоди у загальній сумі 1 106 861 грн 14 коп, припиняється за взаємною згодою Боржника і приватного орендного підприємства „Чонгар” внаслідок передання Боржником кредиторові відступного (обмін боргів на активи Боржника) згідно умов договору від 05.12.2008, а саме: шляхом передання у приватну власність приватному орендному підприємству „Чонгар” нежитлових будівель за адресою Автономна Республіка Крим, м.Сімферополь, вул.Севастопольська, буд.33, загальною вартістю у сумі 1106631грн00коп (без урахування ПДВ), в тому числі за літерами:
виробничий корпус літ.„Г” площею 1681,5 кв. м вартістю 789 009 грн 00 коп.;
склад літ. „Д” площею 215,5 кв.м вартістю 58960 грн 00 коп.;
склад літ. „И” площею 218,6кв.м вартістю 67864 грн 00 коп.;
гараж літ.„К” площею 106,3 кв.м вартістю 35856 грн 00 коп.;
сушилка літ.„Л” площею 242,3кв.м вартістю 58152грн00коп.;
склад літ. „М” площею 391,9 кв. м вартістю 60 440 грн 00 коп.;
трансформаторна підстанція лит. „Н” вартістю 36 350 грн 00 коп..
11. Сторони підтверджують, що оцінка вартості нежитлових будівель проведена згідно з вимогами ст.7 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”незалежним експертом і узгоджена 04.12.2008р. Кредиторами (протокол комитету кредиторів №7).
12. Боржник зобов’язується передати у приватну власність орендному підприємству „Чонгар” нежитлові будівлі, перелік яких неведений у п.10 цієї Мирової угоди, протягом трьох робочих днів з моменту затвердження господарським судом цієї Мирової угоди за умови виконання третьою особою приватним орендним підприємством „Чонгар” у повному обсязі грошових зобов'язань, передбачених п.9 цієї Мирової угоди, шляхом підписання Акта приймання - передачі і сплати Боржнику суми податку на додану вартість у порядку, встановленому у законодавчому порядку.
Відповідальність:
13. У разі невиконання Боржником основних умов цієї Мирової угоди Кредитори мають право пред'явити свої вимоги к Боржнику в обсязі, передбаченому п.п.4, 5 і 6 цієї Мирової угоди, у порядку, встановленому Законом.
14. Третя особа приватне орендне підприємство „Чонгар” несе відповідальність за невиконання або невиконання у встановлений строк взятих на себе грошових зобов'язань згідно умов договору від 01.12.2008р. і передбачених п.9 цієї Мирової угоди, шляхом сплати Боржнику пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої сумі за кожен день прострочки, починаючи з дня прострочення. Сплата пені не звільняє третю особу від виконання взятих на себе зобов'язань.
15. Боржник несе відповідальність за несвоєчасне виконання взятих на себе зобов'язань, передбачених п.10 цієї Мирової угоди, шляхом сплати третьої особі приватному орендному підприємству „Чонгар” пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від сумі вартості об’єкта, що не переданий, за кожен день прострочки, починаючи з дня прострочення. Сплата пені не звільняє Боржника від виконання взятих на себе зобов'язань.
Укладення Мирової угоди та набрання нею чинності: набрання нею чинності:
16. Мирова угода укладається її Сторонами у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом Автономної Республіки Крим у межах процедури мирової угоди у справі №2-17/1785-2006 про банкрутство Боржника.
17. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом Автономної Республіки Крим і є обов'язковою для Боржника, Кредиторів другої та наступних черг, третьої особи приватного орендного підприємства „Чонгар” до моменту повного виконання ними своїх зобов’язань.
18. Одностороння відмова від Мирової угоди не допускається.
19. Ця Мирова угода є додатком до заяви про
затвердження Мирової угоди в Господарський суд Автономної Республіки Крим у справі №2-17/1785-2006 про банкрутство Боржника і є підставою для припинення справи №2-17/1785-2006 про банкрутство Боржника.
20. Договір, укладений 01.12.2008 між Боржником і третьої особою приватним орендним підприємством „Чонгар”, є невід’ємною частиною цієї Мирової угоди.
РЕКВИЗИТИ СТОРІН:
БОРЖНИК:
Комунальне підприємство “Кримське аграрно-виробниче
підприємство “Кримшовк”:
КОД ЄДРПОУ: 700619.
Адреса місцезнаходження: 95015 АР Крим, м.Сімферополь, вул. Севастопольська, 33.
Банк: ___________________в м.Сімферополі, МФО: _____________.
Керуючий санацією комунального підприємства
“Кримське аграрно-виробниче
підприємство “Кримшовк”: ________________ Галенко С.О.
М.П.
КРЕДИТОРИ:
Кредитори боржника комунального підприємства “Кримське аграрно-виробниче підприємство “Кримшовк”:
Від імені кредиторів Мирову угоду підписує голова комітету
кредиторів згідно з ч.4 ст.35 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.92р. №2343 на підставі рішення комітету кредиторів від 04.12.2008р. (протокол №7).
Голова комітету кредиторів боржника комунального підприємства
“Кримське аграрно-виробниче підприємство “Кримшовк”:
____________ОСОБА_8
“Ця Мирова угода узгоджена”:
1. Арбітражний керуючий комунального підприємства
“Кримське аграрно-виробниче
підприємство “Кримшовк”: ___________________Беловенцев В.А.
М.П.
2. Приватне орендне підприємство „Чонгар” (третя особа):
КОД ЄДРПОУ: 30874762.
Адреса місцезнаходження: 75570 Херсонська обл., Генічеський р-н, с.Чонгар, вул. Гагаріна, 1.
Банк: ___________________в м. Херсон, МФО: _____________.
Директор
Приватного орендного підприємства „Чонгар”:____Німетуллаєва Н.І.
М.П.”.
5. Припинити провадження у справі про банкрутство.
Головуючий суддя Т.П. Фенько
Судді Г.К. Прокопанич
Л.М. Заплава