СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
08 січня 2009 року Справа № 2-18/4850-2008
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
прокурора: Цуркан Сергій Анатолійович, посвідчення № 505 від 13.06.2008,
позивача - Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим : не з'явився,
відповідача - Щебетівської селищної ради: не з'явився,
відповідача - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_1 від 25.05.1999,
представника відповідача - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 - ОСОБА_3, довіреність № 500 від 02.07.2008,
розглянувши апеляційне подання Керченського міжрайонного природоохоронного прокурора на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Осоченко І.К.) від 05.11.2008 у справі № 2-18/4850-2008
за позовом Керченського міжрайонного природоохоронного прокурора (вул.К.Маркса, 28, місто Керч, 98300; вул. Севастопольська, 21, місто Сімферополь, 95000)
в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 114, місто Сімферополь, 95038)
до 1. Щебетівської селищної ради (вул. Леніна, 26, смт. Щебетівка, місто Феодосія, 98187);
2. суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2)
про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,
ВСТАНОВИВ:
Керченський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Щебетівської селищної ради, суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про визнання договору оренди земельної ділянки № 169 від 16.01.2006, укладеного між Щебетівською селищною радою та суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, недійсним.
Позов мотивовано тим, що зазначений договір був укладений в порушення вимог статті 15 Закону України „Про оренду землі” та статті 13 Закону України „Про оцінку земель”, оскільки нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проводилась, отже, не виконані всі істотні умови договору оренди земельної ділянки.
Відповідачі заперечують проти позовних вимог, оскільки між сторонами укладена додаткова угода до договору оренди земельної ділянки, в якій вказана нормативна грошова оцінка земельної ділянки і орендна плата сторонами визначена у розмірі 2975,4 грн., що складає 10 % від проведеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, таким чином, усунені недоліки договору щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та належно визначена орендна плата.
Крім того, заперечуючи проти позову, відповідачі вважають, що Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель є неналежним позивачем у справі.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.11.2008 по справі № 2-18/4850-2008 позов задоволено частково.
Визнано недійсними пункти 5, 9 договору оренди землі № 169 від 16.01.2006 площею 0,0065 га, що розташована в межах смт. Курортне біля ДОТ "Коктебель", укладеного між Щебетівською селищною радою та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1.
Рішення мотивовано тим, що на момент укладення договору оренди земельної ділянки відсутня нормативна грошова оцінка земельної ділянки, орендна плата вказана у меншому розмірі, ніж передбачено законодавством.
Не погодившись з постановленим судовим актом, Керченський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся з апеляційним поданням, в якому просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
На думку прокурора, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню у зв’язку з неповним з’ясуванням обставин справи, недоведеністю обставин та невідповідністю висновків, що мають значення для справи.
В апеляційному поданні прокурор зазначає, що судом першої інстанції не встановлені обставини проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та затвердження радою її технічної документації відповідно до вимог закону.
Також в апеляційному поданні прокурор вказує на те, що визнання судом договору оренди земельної ділянки недійсним в частині, відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України, є необґрунтованим.
Відзив на апеляційне подання не надійшов.
Розпорядженням першого заступника голови суду від 11.12.2008 змінено склад судової колегії, суддю Фенько Т.П. замінено на суддю Прокопанич Г.К.
Розгляд апеляційного подання був відкладений з 11.12.2008 на 25.11.2008.
Розпорядженням першого заступника голови суду від 25.12.2008 змінено склад судової колегії, суддю Прокопанич Г.К замінено на суддю Котлярову О.Л.
Розгляд апеляційного подання був відкладений з 25.12.2008 на 08.01.2009.
У судове засідання, яке було призначене на 08.01.2009, позивач – Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим, відповідач –Щебетівська селищна рада явку уповноважених представників не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини нез’явлення суд не сповістили.
Клопотання позивача - Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим про розгляд справи за відсутністю його представника (вхідний № 12129 від 22.12.2008), судова колегія не приймає до уваги, оскільки воно підписано особою, повноваження якої не підтверджені.
Враховуючи те, що явка сторін не визнавалась обов’язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим та Щебетівської селищної ради, повідомлених належним чином про час та місце розгляду апеляційного подання, за наявними у матеріалах справи доказами.
Розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
На підставі рішення 36-ої сесії 4-го скликання Щебетівської селищної ради від 29.09.2005 № 419 між Щебетівською селищною радою та суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 16.01.2006 укладений договір оренди земельної ділянки № 169, відповідно до якого суб’єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,0065 га для розміщення торгового павільйону, яка розташована біля ДОТ „Коктебель” в межах смт. Курортне, міста Феодосії.
Пунктом 5 договору встановлений розмір орендних платежів, а саме: орендна плата складає 1170,00 грн. за рік та 97,50 грн. за місяць.
Договір зареєстрований у Феодосійському міському відділі Кримської регіональної філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Державному Комітеті України по земельних ресурсах” про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 04.07.2006 за № 040601900013.
10.04.2008 між Щебетівською селищною радою та суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 укладена додаткова угода про зміну договору оренди землі № 169 від 16.01.2006.
Додатковою угодою від 10.04.2008 змінено і викладено в іншій редакції пункти 5 і 9 договору оренди земельної ділянки № 169 від 16.01.2006. Згідно з пунктом 5 нормативна грошова оцінка земельної ділянки проводилась та складає 29754,40 грн. Пунктом 9 передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 2975,4 грн. у рік без ПДВ за земельні ділянки комунальної власності Щебетівскої селищної ради.
Прокурор звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.
Згідно зі статтями 6, 7 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належать, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладення цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення земельних ділянок; ведення державного обліку реєстрації земель; внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель.
Відповідно до статей 9, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органі.
Положенням про Державну інспекцію з контролю за використанням та охороною земель, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1958 від 25.12.2002, також передбачено надання інспекції вищевказаних повноважень.
Тобто, держава уповноважила цей орган брати участь в реалізації державної політики у сфері земельних відносин та здійснювати контроль за використанням та охороною земель.
Тому судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Державна інспекцію з контролю за використанням та охороною земель є належним позивачем у справі.
Згідно з пунктом 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до пункту 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
В силу статті 124 Земельного кодексу України надання земельних ділянок в оренду здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно зі статтею 13 Закону України „Про оренду землі” договір оренди землі –це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Як зазначено в пункті 5 договору оренди земельної ділянки № 169 від 16.01.2006 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проводилась, орендна плата складає 1170,00 грн. за рік, за місяць - 97,50 грн.
Пунктом 10 спірного договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Відповідно до частини першої статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Згідно з частиною 4 статті 21 Закону України "Про оренду землі" в редакції закону, що діяла на момент укладення спірного правочину, річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", та перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки.
Статтею 2 Закону України „Про плату за землю” встановлено, що використання землі в Україні є платним, плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Тому висновок суду щодо обов'язкового визначення орендної плати виходячи з нормативної грошової оцінки землі, є обґрунтованим.
При цьому судова колегія не погоджується з висновками господарського суду першої інстанції щодо обов'язковості зазначення в договорі оренди землі нормативної грошової оцінки, виходячи з наступного.
Стаття 179 Господарського кодексу України, на яку посилається суд першої інстанції передбачає право, а не обов'язок сторін визначити зміст договору на підставі типового договору.
Згідно з частиною першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 15 Закону України „Про оренду землі” істотними умовами договору оренди землі є:
- об’єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);
- строк дії договору оренди;
- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідності за її несплату;
- умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;
- умови збереження стану об’єкта оренди;
- умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;
- умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;
- існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;
- визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об’єкта оренди чи його частини;
- відповідальність сторін.
Тобто, нормативна грошова оцінка землі не є істотною умовою договору оренди землі.
Судова колегія звертає увагу на наступне.
Згідно зі статтею 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частин.
Як вже зазначалось вище, орендна плата є істотною умовою договору оренди землі, тобто, договір оренди землі не може бути укладеним без включення до нього умов щодо орендної плати.
Тому наслідком визнання недійсною частини договору оренди землі, в якій визначено розмір орендної плати, є недійсність такого правочину в цілому.
Згідно з частиною 2 пункту 2 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 № 02-5/111 у процесі вирішення спору сторони можуть самі усунути у встановленому порядку порушення, які могли б потягти за собою визнання договору недійсним, зокрема, шляхом укладення нового договору; внесення змін до договору, який не відповідає закону у певній частині; погодження його з відповідним державним органом, якщо це необхідно для даної договору, а таке погодження раніше не було здійснено тощо. Сторони також не позбавлені права укласти угоду про внесення змін до договору з метою приведення його у відповідність із законом або про розірвання договору.
Пунктом 3.2 цих Роз’яснень передбачено, що за загальним правилом угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладення. Це стосується і угод, визнаних недійсними у судовому порядку.
Виняток з цього правила становлять угоди, зі змісту яких випливає, що вони можуть бути припинені лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ними, наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму, зберігання за договором схову тощо.
З матеріалів справи вбачається, що пунктом 5 додаткової угоди від 10.04.2008 про зміну договору оренди землі № 169 нормативна грошова оцінка земельної ділянки проводилась та складає 29754,40 грн. Пунктом 9 передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 2975,4 грн. у рік без ПДВ за земельні ділянки комунальної власності Щебетівскої селищної ради.
Тобто до подачі позову сторони договору самі усунули порушення, яке б могло потягнути за собою визнання договору недійсним.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що апеляційне подання підлягає частковому задоволенню.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, рішення суду не можна визнати законним та обґрунтованим, тому воно підлягає скасуванню.
При прийнятті нового рішення судова колегія відмовляє у задоволенні позову на підставі вищенаведеного.
Керуючись статтями 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 3 частини першої статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційне подання Керченського міжрайонного природоохоронного прокурора задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.11.2008 у справі № 2-18/4850-2008 скасувати.
3. В позові Керченського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим до Щебетівської селищної ради, суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним відмовити повністю.
Головуючий суддя підпис
Судді підпис
підпис