СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

25 червня 2009 року   Справа № 2-5/210-2009

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю сторін:

представник позивача: не з'явився, Сімферопольська міська рада;

відповідача: ОСОБА_1, паспорт № НОМЕР_1 від 06 листопада 2001 року

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця  ОСОБА_1 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 12 травня 2009 року у справі № 2-5/210-2009

за позовом Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, місто Сімферополь, АР Крим, 95640)

до фізичної особи - підприємця  ОСОБА_1 (АДРЕСА_2)

(АДРЕСА_1, АР Крим, 95010)

про спонукання до виконання певних дій

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    26 грудня 2009 року (конверт) з підстав статей 125, 126, 152, 211, 212 Земельного кодексу України, статті 1 Закону України від 19 червня 2003 року №963VI "Про державний контроль за використанням та охороною земель", статей 13, 14 Конституції України, статей 327, 376, 387, 391 Цивільного кодексу України Сімферопольська міська рада звернулась до господарського суду АР Крим із позовом (з уточненнями) до фізичної особи - підприємця  ОСОБА_1 про спонукання звільнити зайняту земельну ділянку площею 0,0042га по вул. Ковильній, 68 у місті Сімферополі шляхом демонтажу торгового павільйону (а. с. 2-4, 47).

                    Позовні вимоги мотивовані тим, що в ході проведеної перевірки виконання земельного законодавства встановлено, що відповідачем на вказаній ділянці розташовано торговий павільйон без правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а договір оренди від 22 грудня 2002 року, який 13 лютого 2003 року зареєстровано комітетом по управлінню земельними ресурсами міської ради за № 371, закінчив свою дію.  

                    Рішенням господарського суду АР Крим від 12 травня 2009 року у справі № 2-5/210-2009 позовні вимоги Сімферопольської міської ради задоволені. Зобов'язано відповідача звільнити зайняту земельну ділянку площею 0,0042 га по вул. Ковильній, 68 у місті Сімферополі шляхом демонтажу торгового павільйону, який знаходиться на цій земельній ділянці. Вирішені питання з судових витрат (а.с. 50-51).  

                    Судове рішення мотивовано тим, що позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи та фактичними обставинами, засновані на нормах чинного законодавства.

                    Не погодившись з рішенням суду, фізична особа - підприємець  ОСОБА_1. звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення, прийняти нове, яким позов залишити без розгляду (а. с. 59-60).

                    Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції прийняв рішення з неповним дослідженням обставин справи, не врахувавши, що правовстановчі документи на земельну ділянку знаходяться у стадії оформлення, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права, так як справа розглянута у її відсутність.   

                    У судовому засіданні 25 червня 2009 року фізична особа - підприємець  ОСОБА_1 підтримувала доводи апеляційної скарги. Представник Сімферопольської міської ради у судове засідання не з'явився, про час, дату і місце слухання справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 11 червня 2009 року, про причину неявки суд не повідомив.

                    У відповідності до вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

                    Судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутність представника позивача.  

                    Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.                                        

                    Встановлено, що 20 грудня 2002 року між Сімферопольською міською радою та фізичною особою - підприємцем  ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0042 га по вул. Ковильній, 68 у місті Сімферополі (а. с. 17-20).

                    Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 цього договору спірна земельна ділянка передавалась в оренду терміном на три роки і після закінчення терміну його дії фізична особа - підприємець ОСОБА_1 при інших рівних умовах має переважне право на укладення нового договору оренди. Про свої наміри укласти договір оренди на новий термін орендар має повідомити Сімферопольську міську раду не менш, ніж за два місяці до закінчення терміну дії цього договору.

          Таким чином, строк користування земельною ділянкою у відповідача сплив 21 грудня 2005 року.

          В результаті перевірки, проведеної 25 липня 2008 року державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель АР Крим, встановлено факт використання земельної ділянки площею 0,0042 га по вул. Ковильній, 68 у місті Сімферополі, під розміщення торгового павільйону на підставі договору оренди, зареєстрованого 13 лютого 2003 року за № 371, який закінчив свою дію (а. с. 8). На момент проведення перевірки правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку у фізичної особи - підприємця  ОСОБА_1 були відсутні, про що складено за статтями 54 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтями 125, 126, 211 Земельного кодексу України протокол № 000698 від 25 липня 2008 року про адміністративне правопорушення (а. с. 11) та видано припис № 001531 про усунення порушення земельного законодавства до 25 серпня 2008 року (а.с. 15).

                    Постановою державної інспекції по контролю за використанням та охороною земель АР Крим від 25 липня 2008 року за № 68 відповідача було визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у сумі 170,00 грн. (а. с. 13).

                    Згідно пояснень фізичної особи - підприємця  ОСОБА_1, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення від 25 липня 2008 року, документи на пролонгацію договору оренди на земельну ділянку знаходяться у стадії оформлення (а. с. 11 зворот).

                    При проведенні повторної перевірки 17 вересня 2008 року встановлено, що фізична особа - підприємець  ОСОБА_1 продовжує користуватись спірною земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, що підтверджується актом перевірки № 502, протоколом про адміністративне правопорушення № 000686, приписом № 001510 та постановою про накладення адміністративного стягнення № 91, а також актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 24 жовтня 2008 року (а. с. 9, 10, 12, 14, 16). Відповідачка підтвердила у засідані судової колегії, що штраф нею сплачено.

                    Доказів щодо наявності у фізичної особи - підприємця  ОСОБА_1 діючого договору оренди на спірну земельну ділянку або іншої підстави набуття прав на спірну земельну ділянку, що передбачені законодавством України, суду не надавалось, як і доказів щодо добровільного звільнення земельної ділянки, усунення виявлених порушень, незважаючи на те, що згідно вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана надати докази у підтвердження своїх вимог чи заперечень.

                    Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

                    Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

                    Оскільки дія договору оренди припинена 21 грудня 2005 року, а фізична особа - підприємець ОСОБА_1 не звільнила земельну ділянку від торгового павільйону, рішення ради про продовження договору оренди на новий строк не приймалось, то подальше користування цією ділянкою є неправомірним.

                    Згідно з частиною 1 статті 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.          

                    Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

                    Сімферопольська міська рада, як орган місцевого самоврядування, не приймала рішення про укладення з відповідачкою договору оренди на новий строк, у зв'язку з чим не приймаються до уваги доводи про знаходження з 2006 року в роботі КП "Візавір" документів на складання технічної документації.

                    Дії фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 після закінчення дії договору оренди відповідають поняттю "самовільне зайняття земельної ділянки", яке визначене у статті 1 Закону України від 19 червня 2003 року № 963-IV "Про державний контроль за використанням та охороною земель" в редакції Закону України № 509-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" від 16 вересня 2008 року: самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

                    Судова колегія вважає безпідставним довід фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про наявність подальшої дії договору № 371 від 13 лютого 2003 року, так як договір оренди земельної ділянки автоматично не подовжується, а рада рішення про його подовження не приймала.

                    Щодо доводів про те, що справа розглянута у відсутність фізичної особи - підприємця  ОСОБА_1, то судова колегія зазначає наступне. У матеріалах справи є доказ направлення 26 грудня 2008 року відповідачці копії позовної заяви (а. с. 7). Господарський суд АР Крим відкладав розгляд справи у зв'язку з неявкою фізичної особи - підприємця  ОСОБА_1 09 лютого 2009 року на 06 квітня 2009 року і на 12 травня 2009 року, про що повідомляв відповідачку за місцем її знаходження. Сповіщення про слухання справи в апеляційному суді, направлене на адресу - АДРЕСА_2, яку вказала в апеляційній скарзі ОСОБА_1, повернуто відділенням поштового зв'язку з відміткою: "за зазначеною адресою не проживає" (а. с. 77). Поштова кориспонденція апеляційного суду одержана відповідачкою за адресою: АДРЕСА_1, АР Крим, 95010.    

                    Оцінюючи докази у даній справі відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, місцевим господарським судом  вирішено спір без порушень норм процесуального та матеріального права України, а також  правильно встановлені всі обставини справи, яким дана належна правова оцінка.

                    Керуючись статтями 101, 103 пункт 1, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд          

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

          1.Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця  ОСОБА_1 залишити без задоволення.

                    2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 травня 2009 року у справі № 2-5/210-2009 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  

Судді