СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

21 січня 2009 року  Справа № 2-25/5472-2008

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

позивача: Логінова Андрія Вікторовича, довіреність №  б/н   від 14.05.07,  товариство з обмеженою відповідальністю "Реверс";

відповідача: ОСОБА_2, довіреність №  1187   від 30.05.08,  фізична особа - підприємець  ОСОБА_3;

відповідача:  ОСОБА_3, паспорт НОМЕР_1   від 04.07.97,  фізична особа - підприємець  ОСОБА_3;

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Копилова О.Ю.) від 20.11.2008 у справі № 2-25/5472-2008

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "Реверс" (вул. Сімферопольська, 1, м. Алушта,98500); (представнику: ТОВ "Юридична колегія", м. Алушта, вул. Перекопська, 9, 98510)

до           фізичної особи - підприємця  ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

про стягнення 39989,00 грн.                                                            

                                                            ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Реверс” звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення 39989,00 грн. майнової шкоди, а також застосування заходів забезпечення позову.

Позовні вимоги мотивовано тим, що постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.11.2007 року у справі № 2-26/9164-2007 фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 було зобов’язано усунути перешкоду в користуванні товариством з обмеженою відповідальністю „Реверс” земельною ділянкою шляхом знесення самовільно збудованої споруди - магазину, розташованого на земельній ділянці, яка примикає до земельної ділянки товариства з обмеженою відповідальністю „Реверс”, а також відновити стан земельної ділянки площею 0,0054 га який існував до початку самовільного будівництва. Позивач зазначає, що на виконання вказаної постанови апеляційного господарського суду було видано наказ про примусове виконання постанови, органом державної виконавчої служби було відкрито виконавче провадження, а також надано фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 строк для добровільного виконання.

Однак, оскільки відповідач у даній справі добровільно постанову суду не виконав, самовільно збудовану споруду не зніс, товариством з обмеженою відповідальністю „Реверс” були проведені самостійні дії по виконанню постанови суду та наказу державного виконавця, у зв’язку з чим, було понесено майнову шкоду у вигляді вартості робіт по знесенню спірного об’єкту в сумі 39989,00 грн., яка являється предмет позовних вимог. У якості правого обґрунтування позову товариство з обмеженою відповідальністю „Реверс” посилається на статтю 621 Цивільного кодексу України, статті 216, 217, 224 Господарського кодексу України.

Рішенням господарського суду АР Крим від 20.11.2008 року у справі № 2-25/5472-2008 позов товариства з обмеженою відповідальністю „Реверс” задоволено частково. Суд стягнув з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь позивача 39989,00 грн. майнової шкоди, а також судові витрати. У задоволенні позовних вимог про забезпечення позову відмовлено.        

При прийнятті рішення суд першої інстанції встановив факт ухилення відповідача від добровільного виконання постанови суду та вимог державного виконавця щодо знесення самовільно зведеної будови, встановив факт виконання постанови суду силами товариства з обмеженою відповідальністю „Реверс” та прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про забезпечення позову, господарський суд АР Крим зазначив, що позивачем не доведено ймовірної майбутньої неможливості виконання рішення суду.

Не погодившись з цим судовим актом, фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю „Реверс” відмовити.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на неповне дослідження судом першої інстанції обставин справи та неприйняття до уваги ухвали господарського суду АР Крим від 19.08.2008 року у справі № 2-26/9164-2007, якою, на думку відповідача, встановлено факт самостійного демонтажу самовільно зведеної будови та, таким чином, добровільне виконання судового рішення.  

Представник позивача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.  

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції виходячи з наступного.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.11.2007 року у справі № 2-26/9164-2007 було зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 усунути перешкоду в користуванні товариством з обмеженою  відповідальністю „Реверс” земельною ділянкою шляхом знесення самовільно збудованої споруди - магазину, розташованого на земельній ділянці, яка примикає до земельної ділянки товариства з обмеженою відповідальністю „Реверс” по вул. Ялтинській у районі автовокзалу у місті Алушті. Вказаною постановою фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 також зобов’язано відновити стан земельної ділянки площею 0,0054 га.

Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Стаття 4-5 Господарського процесуального кодексу України також закріплює що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

18.12.2007 року господарським судом АР Крим, на виконання постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.11.2007 року у справі № 2-26/9164-2007, було видано наказ про примусове виконання.

Постановою Державної виконавчої служби в м. Алушта від 17.01.2008 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду АР Крим № 2-26/9164. Пунктом 2 вказаної постанови боржнику було запропоновано у добровільному порядку виконати рішення суду у семиденний строк з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У даному випадку, відповідач не надав суду доказів добровільного виконання постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.11.2007 року та знесення самовільно збудованої споруди.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що в рамках справи № 2-26/9164-2007 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було подано скаргу на дії Відділу державної виконавчої служби Алуштинського МУЮ з приводу винесення постанови від 18.03.2008 року про накладення штрафу за невиконання постанови суду, а також постанови від 24.03.2008 року про відкладення проведення виконавчих дій.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 19.08.2008 року скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 було задоволено, зазначені вище постанови Відділу державної виконавчої служби Алуштинського МУЮ від 18.03. та 24.032008 року визнано недійсним та скасовано.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.10.2008 року ухвалу господарського суду АР Крим від 19.08.2008 року у справі № 2-26/9164-2008 скасовано, у задоволенні скарг фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 було відмовлено.

Вказаною постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.10.2008 року встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 добровільно у встановлений строк самовільну будову (магазин) не зніс, даній факт підтверджується актом державного виконавця від 12.03.2008, у зв`язку з чим на відповідача у даній справі було накладено штраф в сумі 170,00 грн. і зобов'язано у строк до 17.03.2008 року виконати добровільно рішення суду.

Оскільки рішення суду на 17.03.2008 року не було виконано у повному обсязі (знесені тільки 2 стіни), на підставі акту державного виконавця від 18.03.2008 року постановою від 18.03.2008 року на боржника –відповідача у даній справі, накладено штраф у сумі 340,00 грн.

Апеляційним господарським судом в постанові від 16.10.2008 року, на підставі матеріалів, залучених до справи та виконавчих проваджень № 1719, № 1720 ВДВС було встановлено, що відповідно до договору № 1 від 07.04.2008 року та локальних кошторисів на демонтаж самовільної будови, остання знесена силами ТОВ «Реверс». Постановою державного виконавця від 26.06.2008 року виконавче провадження закінчено у зв'язку з виконанням, наказ суду в цій частині повернено в матеріали господарської справи.   

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно зі статтею 105 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Оскільки постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.10.2008 року набрала законної сили, то встановлені нею обставини, зокрема, обставини незнесення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 добровільно у встановлений строк самовільної будови (магазину) та обставини здійснення таких дій силами ТОВ «Реверс», є фактами, які додаткового доведення не потребують. Посилання відповідача в апеляційній скарзі на ухвалу господарського суду АР Крим від 19.08.2008 року є безпідставним, оскільки, як зазначалось, вказана ухвала була скасована у повному обсязі.

При цьому, клопотання відповідача, заявлене у судовому засіданні в Севастопольському апеляційному господарському суді, про відкладення слухання справи у зв'язку з відкриттям касаційного провадження Вищим господарським судом України у справі № 2-26/9164-2007 за касаційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 судовою колегією залишається без задоволення, тому що оскарження в касаційному порядку постанови апеляційної інстанції не зупиняє її дію і такий судовий акт залишається чинним. Більш того, судова колегія враховує те, що у даному провадженні переглядається законність та обґрунтованість рішення господарського суду Автономної Республіки Крим на момент його прийняття.

Надаючи оцінку діям товариства з обмеженою відповідальністю „Реверс” з приводу самостійного виконання постанови суду від 07.11.2007 року, судова колегія звертає увагу на статтю 621 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що у разі невиконання боржником для кредитора певної роботи чи ненадання йому послуги кредитор має право виконати цю роботу власними силами або доручити її виконання чи надання послуги третій особі і вимагати від боржника відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що 28.03.2008 року товариство з обмеженою відповідальністю „Реверс” звернулось до Державної виконавчої служби м. Алушта з листом, в якому зазначалось про можливість виконати наказ господарського суду АР Крим від 18.12.2007 року у справі № 2-26/9164-2007 власними силами, у зв'язку з чим ставилось питання про надання дозволу на проведення самостійних дій щодо зносу. Позивач у вказаному листі також зазначав, що кошторис витрачених коштів, для подальшого стягнення з боржника, буде представлений до Державної виконавчої служби в м. Алушта додатково (а.с.16).

Матеріали справи свідчать, що 07.04.2008 року між позивачем (замовник) та ПП ОСОБА_4 (підрядник) було укладено договір за № 1 на виконання робіт з демонтажу будівлі, відповідності до пункту 1.1. якого замовник доручає, а підрядник приймає н себе зобов'язання власними силами виконати роботи щодо зносу самовільно побудованої будівлі магазину, розташованого за адресою: АР Крим, м. Алушта, вул. Ялтинська, в районі автовокзалу, яка підлягає зносу відповідно до постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.11.2007 року у справі № 2-26/9164-2007 (а.с.17). Пунктом 1.2. вказаного договору встановлено, що вартість робіт згідно кошторису складає 39989,00 грн.

Факт виконання робіт, відповідно до умов договору підряду № 1 від 07.04.2008 року, підтверджується, зокрема, актом прийомки виконаних підрядних робіт за квітень 2008 року, відповідними кошторисами та платіжним дорученням на суму 39989,00 грн.(а.с.18-37).

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У даному випадку наявні у справі матеріали свідчать про ухилення відповідача від виконання судового рішення, а також факт виконання рішення суду силами –кредитора (ТОВ „Реверс”) з метою відновлення свого порушеного права та, як наслідок, наявність вини боржника у спричиненні кредиторові збитків у вигляді вартості демонтажу самовільно збудованої відповідачем будівлі та приведення земельної ділянки у належний стан.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими встановленими судовим рішенням фактами та наявними у справі доказами, у зв’язку з чим, їх задоволення господарським судом АР Крим являється правомірним. При цьому, доводи апеляційного скарги свого підтвердження наявними у справі матеріалами та фактичними обставинами не знайшли.      

Стосовно відмови у задоволенні вимоги про забезпечення позову, суд першої інстанції вірно зазначив недоведеність позивачем суду імовірної неможливості майбутнього виконання рішення.

На підставі викладеного, судова колегія вважає рішення господарського суду АР Крим від 20.11.2008 року законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.  

Керуючись статтями 101, 103 п.1, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної республіки Крим від 20 листопада 2008 року у справі № 2-25/5472-2008 залишити без змін.          

Головуючий суддя                                                  

Судді