Справа № 2-250/2010 рік                                        

                                                                    РІШЕННЯ
                                                                ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    06 липня  2010 року                                                                                   Верхньодніпровський районний суд

                                                                                                                            Дніпропетровської області

в складі:

головуючого - судді Дігтярь Н.В.

при секретарі - Демяненко С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Верхньодніпровськ цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно,

                                                                          ВСТАНОВИВ:

    В суд звернулося ПАТ КБ "ПриватБанк" з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно, посилаючиь на те, що 05.02.2008 року між ним та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно якого відповідачу був виданий кредит у розмірі 68000,00 [доллар США] зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 04.02.2012 року. Відповідач зобов’язувався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та у порядку, встановлених договором. Але своє зобов’язання відповідач виконав частково і станом на 06.10.2009 року заборгованість відповідача становить 57790,71 [доллар США].  В забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором між сторонами були укладені договіри застави, згідно якого позивач має право звернути стягнення на предмети застави у випадку, якщо зобов’язання будуть не виконані. Оскільки зобов’язання по кредитному договору не виконані, просить суд в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору звернути стягнення на майно відповідача ОСОБА_1

В судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав.

В судове засідання  відповідач ОСОБА_2 не з’явилася, про день розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядкеу. Відповідач ОСОБА_1 повідомив, що дружина знає пр розгляд справи, але не може з’явитися за сімейними обставинами.

Суд,  вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, вважає, що вимоги позивача повинні бути  задоволені  за наступними підставами:

    05 лютого 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1/0807YAД, відповідно до умов якого позивач зобов’язався надати відповідачу кредит у розмірі 68000,00 [доллар США], а відповідач зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 16% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 04 лютого 2012 року.

    Згідно ст.526 ЦК України – зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства...

    Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України –  за кредитним договором кредитодавець зобов’язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

    Позивач свої зобов’язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме: видав відповідачу кредит у розмірі 68000,00 [доллар США].

    У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором не виконав, внаслідок чого станом на 06 жовтня 2009 року за ним утворилася загальна заборгованість по кредитному договору 57790,71 [доллар США], яка складається з: заборгованості за кредитом – 52263,13 [доллар США], заборгованості по процентам за користування кредитом – 2691,19 [доллар США], пені за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором – 54,71 [доллар США], а також штрафу (фіксована частина) – 31,23 [доллар США], штрафу (процентна складова) – 2750,45 [доллар США].

    В забезпечення виконання зобов’язаннь за кредитним договором 05 лютого 2008 року сторони уклали договір застави рухомого майна  №07YA/4, згідно якого відповідач ОСОБА_1 надав в заставу належне йому майно – автомобіль RENAULT (модель: MAGNUM АЕ 430, рік випуску: 2000, тип ТЗ: сідловий тягач – Е,  № кузова/шасі: НОМЕР_1,  реєстраційний номер: НОМЕР_2) та напівпричіп FRUEHAUF  (модель: TF34С1, рік випуску: 1998, тип ТЗ: напівпричіп-бортовий-Е, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_4).

    Умовами договору застави, укладеного з відповідачем, передбачено, що у випадку порушення Заставодавцем/Позичальником зобов’язань за кредитним договором або за договором застави, Заставодавець зобов’язаний передати предмет застави Заставодержателю в заклад.

    В порушення вимог закону та умов договору відповідач  зобов’язання за кредитним договором на виконує; предмет застави в заклад позивачу не переданий.

    Відповідно до ст.19 Закону України «Про заставу» –  за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

    Згідно з договором застави, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені Заставодавця. Проте звернення стягнення на предмети застави шляхом надання права безпосереднього продажу конкретному покупцю неможливе без фактичного знаходження предметів застави у володінні позивача.

    Відповідно до ст.16 Цивільного Кодексу України – одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов’язання в натурі. Примусове виконання зобов’язання в натурі – це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов’язання та полягає в зобов’язанні здійснити дію або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

    Оскільки законом та умовами договору застави передбачено обов’язок відповідача передати предмети застави в заклад позивачу, суд вважає вимогу позивача стосовно зобов’язання відповідача виконати зобов’язання в натурі законною і обгрунтованою.

    Заявлення позовних вимог  до відповідача ОСОБА_2 суд вважає безпідставними, оскільки предметом судового спору є звернення стягнення на майно, яке наледжить ОСОБА_1, за договорами застави, які були укладені з відповідачем ОСОБА_1 в забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором і за якими відповідачка не є жодною зі сторін.

    Згідно ст. 81 ЦПК України – з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в сумі 1700,00грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120грн.

    Керуючись ст.ст.10,60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд-

                                                                        ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги Публічного кціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"  задовольнити.

    Передати в заклад Публічному акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» шляхом вилучення у ОСОБА_1 належне йому на праві власності заставлене майно – автомобіль RENAULT (модель: MAGNUM АЕ 430, рік випуску: 2000, тип ТЗ: сідловий тягач – Е,  № кузова/

шасі: НОМЕР_1,  реєстраційний номер: НОМЕР_2) та напівпричіп FRUEHAUF  (модель: TF34С1, рік випуску: 1998, тип ТЗ: напівпричіп-бортовий-Е, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_4).

    Звернути стягення на автомобіль RENAULT (модель: MAGNUM АЕ 430, рік випуску: 2000, тип ТЗ: сідловий тягач – Е,  № кузова/шасі: НОМЕР_1,  реєстраційний номер: НОМЕР_2) та напівпричіп FRUEHAUF  (модель: TF34С1, рік випуску: 1998, тип ТЗ: напівпричіп-бортовий-Е, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_4),  шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» договору купівлі-продажу предмету застави від імені ОСОБА_1 зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №1/0807YAД  від 05 лютого 2008 року в сумі 57790,71 [доллар США], що за курсом Національного банку України (8,00грн за 1 доллар США) складає 462614грн 65коп.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в сумі 1700,00грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120грн.

    Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий