Справа № 2- 2776/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2010 р.              Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

у складі:      головуючого, судді                 –  Тарасенко О.В.

                     при секретарі                              –   Махоня Н.Ю.  

за участю:   позивача                                        - ОСОБА_1

                     представника відповідача           -  Управління Пенсійного фонду України  

                                                                                в Тернівському районі м. Кривого  

                                                                               Рогу  Гусак В.М.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу про виплату надбавки до пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальних захист дітей війни», -  

ВСТАНОВИВ:

          11.05.2010 р. ОСОБА_1 ( Далі – Позивач)  звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу ( Далі – Відповідач)  про виплату надбавки до пенсії.

         20.07.2010 р. позивач уточнив свої позовні вимоги  по зобов’язання провести перерахунок та виплатити підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру, встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»  за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно, з 22.05.2008 року 31.12.2008 року включно , та з 01 січня 2009 року по 30 червня 2010 року включно, з урахуванням сум підвищення пенсії фактично сплачених в цей період та в подальшому сплачувати підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком,  відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни».

           В обґрунтування позову зазначив, що як дитина війни має право отримувати державну соціальну підтримку  у підвищеному розмірі, як це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Але відповідачем у період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 року включно, з 22.05.2008 року 31.12.2008 року включно, та з 01 січня 2009 року по 30 червня 2010 року, соціальна допомога в розмірі 30   відсотків мінімальної пенсії за віком не виплачувалась, тоді як  повинно було виплачуватись в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму. Просить зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплатити йому недоплачену пенсію з урахуванням проведених виплат за вказаний період.

         Позивач в судове засідання не з’явився, звернувшись до суду із заявою про підтримку позову та розгляд справи за його відсутності.

             Представник відповідача, в судовому засіданні проти позову заперечує, вказує що, Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2007 рік та встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, виплачується у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного суду від 09.07.2007 року визнано неконституційними положення пункту 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» але не було визначено порядок його виконання.

Відповідно до змін у ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» внесених ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» ОСОБА_1 отримує підвищення у розмірі надбавки встановленої для учасників війни, у розмірі 10% прожиткового мінімуму на 2008 рік та 2009 рік. Крім того, в законі України «Про соціальний захист дітей війни» не визначено розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, для призначення та виплати підвищення дітям війни за м минулий час немає законних підстав, оскільки не визначено законом механізм розрахунку та виплати підвищення.

Визначення терміну мінімальний розмір пенсій за віком, на яке посилається позивач, міститься у статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», але в частині третій цієї статті зазначено, що цей термін застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених тільки за цим Законом. Іншими словами, для перерахунків або підвищень пенсій не застосовується. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. а не з бюджету Пенсійного фонду України, а отже, порушень збоку управління ПФУ немає.

Відповідно до частини першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу  України, будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються Законом «Про Державний бюджет України» чи рішенням про місцевий бюджет в порядку, визначеному цим кодексом.

Згідно з пунктом 5 статті 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань.

Крім того, протягом 2007 року на субрахунок 222, що фінансується за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету України ( зокрема на субрахунок 222/2 відшкодування виплати надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами згідно із Законом України, зокрема згідно із ЗУ «Про соціальний захист дітей війни») жодних бюджетних асигнувань не надходило.

До 01.01.2008 р. не був визначений механізм розрахунку підвищення пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не внесено змін до системи АСОПД/КОМТЕХ-W, не було  визначено величину мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку  відповідного підвищення особам. Які мають статус «діти війни». Зокрема, не визначено яким саме органом, за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата відповідного підвищення.

Отже, для призначення та виплати підвищення дітям війни за минулий час немає законних підстав, оскільки не визначено законом механізм розрахунку та виплати підвищення.

Суд вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є дитиною війни, як це визначено абз. 1 п. 1 ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни",  про що  свідчить  пенсійне посвідчення з відповідною відміткою  в ньому, оглянутому в судовому засіданні. - а.с.6.

На звернення позивача до відповідача про перерахування підвищення до пенсії, відповідачем  листом від 14.04.2010 року № Ч-182/03, було відмовлено  – а.с.7-9.    

Згідно ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання  чи державна соціальна  допомога, що виплачується замість пенсій, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про державний бюджет на 2007 рік» (з урахуванням положень п.12 ст. 71 Закону) та визначено , що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального  захисту»  у розмірі 50 процентів від розміру надбавки , встановленої для учасників війни.

Встановлено, що підвищення пенсії позивачу у 2007 роках як «дитині війни» не застосовувалося.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України  від 09 липня 2007 року  у  справі  за  конституційним  поданням  46  народних депутатів України щодо відповідності  Конституції України (конституційності) визнано такими, що не відповідають конституції (є   неконституційними) положення п.12, статті 71, статті 111 Закону України    "Про    Державний бюджет України на 2007 рік", якими встановлено,  що  на  2007  рік  зупиняють  дію  положення  ст.6  Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  з  урахуванням  статті 111  Закону  України  "Про  Державний  бюджет України на 2007  рік",  де зазначено, що у 2007 році підвищення до пенсії  або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується  замість   пенсії,   відповідно   до   статті   6   Закону України  "Про  соціальний  захист  дітей  війни" виплачується  особам, які  є  інвалідами  (крім тих,  на  яких  поширюється  дія  Закону України "Про  статус  ветеранів  війни,   гарантії їх  соціального  захисту"), у розмірі    50 відсотків    від   розміру   надбавки,    встановленої    для учасників  війни.

Таким чином, відновлено дію ст. 6 цього Закону.

Отже, Управління Пенсійного фонду України у Тернівському районі м. Кривого Рогу повинно було зробити перерахунок пенсії позивачу починаючи з 09 липня 2007 року.

Також Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року положення п.2, п.14 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" про внесення змін  до деяких законодавчих України", яким було внесено  зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і встановлено з 01 січня 2008 року дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, виплачуються підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто у розмірі 10% від прожиткового мінімуму встановлено для осіб, які втратили працездатність на відповідний рік, було визнано неконституційними.

Відповідно до частини 2 статті 73 Закону України "Про Конституційний Суд України", якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня  прийняття Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином,  суд вважає,  що Закон України "Про державний бюджет України на 2007 рік"  та Закон України "Про державний бюджет України на 2008 рік"  мав пріоритет порівняно зі спеціальною нормою статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" як такий, що прийнятий пізніше у часі, тому  норми статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є лише діючими з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22 травня 2008 року по теперішній час, з моменту прийняття рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та 22 травня 2008 року.

Згідно п.16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства у відповідність  із цим Законом закони  України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне  пенсійне страхування» нараховані  суми пенсійне отримані з вини органу , що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частки доходів.

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної  влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані  діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачається Конституцією України та Законами України, тому суд вважає,  що відповідач зобов’язаний був здійснити провести перерахунок та виплатити підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру, встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»  за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. включно,  з 22.05.2008 року 31.12.2008 року включно , та з 01 січня 2009 року по 30 червня 2010 року включно, з урахуванням сум підвищення пенсії фактично сплачених в цей період.

      Крім цього, суд не може погодитись з твердження представника відповідача про відсутність Законом України "Про соціальний захист дітей війни" мінімального розміру пенсії за віком, від розміру якої на 30% мають підвищуватись виплати і не можливістю застосування мінімального розміру пенсії встановленого  ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне  пенсійне  страхування" який застосовується виключно у розмірі   прожиткового   мінімуму для  осіб,  які  втратили працездатність,  визначеного  законом.

Відповідно до п.8 ст.8 ЦПК України забороняється відмова в розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Пунктом 7 ст. 8 ЦПК України передбачено, що у разі відсутності закону що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини.  Таким чином, при  відсутності визначення розміру мінімальної пенсії за віком  Законом України "Про соціальний захист дітей війни",  суд виходить з розрахункової величини для обчислення мінімальної пенсії за віком прожиткового мінімуму відповідно до ч. 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне  пенсійне  страхування" яка встановлена Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" і який повинен був застосовувати відповідач при здійснені ним перерахунку відповідачу у період  з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. включно,  з 22.05.2008 року 31.12.2008 року включно , та з 01 січня 2009 року по 30 червня 2010 року включно .

Тому суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу недоотримане  ним підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків, виходячи з мінімального розміру пенсії встановленого  ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне  пенсійне  страхування"  за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. включно,  з 22.05.2008 року 31.12.2008 року включно , та з 01 січня 2009 року по 30 червня 2010 року включно, з урахуванням сум підвищення пенсії фактично сплачених в цей період  в розмірі 3621 грн.80 коп.

           Ухвалою суду від 20.05.2010 р. позивача було звільнено від сплати судових витрат до ухвалення судового рішення а.с. 20.

          Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини.

             Тому, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути  судові витрати:  судовий збір  в сумі  08,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37,00 грн.

На підставі вищевикладеного,  керуючись ст.ст.10,27,60,79,81,88,209,213-214 ЦПК України, ст.ст.1,3,6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", Рішеннями Конституційного Суду України №  6-рп від  9 липня  2007  року,   №10-рп/2008 від 22 травня суд –

                                                                ВИРІШИВ:

            Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу про виплату надбавки до пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальних захист дітей війни»  задовольнити в повному обсязі.

              Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу перерахувати та  виплатити ОСОБА_1 надбавку до пенсії за період:   з  09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, та з 01 січня 2009 року по 30 червня 2010 року включно   відповідно до вимог ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в розмірі 3621гривень 80 копійок  (Три тис. шістсот двадцять одна гривня 80 копійок ).

           Стягнути   з Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу судовий збір на користь держави в сумі 08 гривень 50 копійок

 ( Вісім грн. 50 коп.) .          

            Стягнути   з Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу  37 гривень 00 коп. ( Тридцять сім грн. 00 коп.)  витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано всіма учасниками по справі до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

                                                                                      СУДДЯ:  

ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку прийняття спадщини.

            В обґрунтування позову позивач вказує, що  ІНФОРМАЦІЯ_1 померла моя його – ОСОБА_4,   актовий запис про смерть за № 306 від 03.03.2005 року по Тернівському  відділу реєстрації  актів цивільного стану Криворізького міського  управління юстиції   Дніпропетровської області.   Спадкоємцями першої черги за законом після її смерті є: він, ОСОБА_5 – син, та ОСОБА_3 – син. Інших спадкоємців немає.

             Після   смерті   ОСОБА_4  відкрилася  спадщина:  частина у спільній сумісній власності квартири № 76 загальною площею 36,23 кв.м., жилою площею 19,1 кв.м., АДРЕСА_1, яка належала спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу квартри и від 19.12.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області – Кірієнко І.М., зареєстрованого у реєстрі за № 5898, та зареєстрованого у КП ДОР «КБТІ».  

        Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, тобто протягом шести місяців, він не заявив про відмову від неї.  Згідно акту  з місця мешкання  на час відкриття спадщини, постійно, разом зі спадкодавцем  мешкав – ОСОБА_5, отже спадщину після смерті матері я прийняв. Але, нотаріус мені не видала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері, оскільки я мешкав разом з нею без реєстрації.

       Відповідач  – ОСОБА_3, в установлений законом строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини  після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері – ОСОБА_4 не звертався,  відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, вважається таким, що не прийняв її.                                                      

       На попереднє судове засідання позивач не з’явився, звернувшись до суду із заявою про підтримку позову та розгляд справи за його відсутності.

       Відповідач  ОСОБА_3 на попереднє  судове засідання не з’явився , звернувся із заявою про визнання позову та розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в порядку попереднього судового розгляду позов належить задовольнити із слідуючих обставин.

           Оскільки відповідач  позов визнав, відповідно до ч. 4 ст. 130, ч. 4 ст. 174 ЦПК України суд приймає визнання позову відповідачем, яке на думку суду не суперечить вимогам закону, та  обставини позову не потребують доказування відповідно до ст. 61 ЦПК України.

            Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України він не заявив про відмову від неї.  

         Тому м  у відповідності зі ст.1261  ЦК України за ОСОБА_5 може бути  визнано право власності на   квартиру № 76 загальною площею 36,23 кв.м., жилою площею 19,1 кв.м., АДРЕСА_1 , в порядку прийняття спадщини  спадкоємцем  першої черги за законом,   після померлої  ІНФОРМАЦІЯ_1 матері – ОСОБА_4

         На підставі ст.ст. 15,16, 1261,1268, 1270  ЦК України,  керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 209, 212-215  ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

            Позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку прийняття спадщини задовольнити в повному обсязі.

          Визнати за  ОСОБА_5 право власності на квартиру № 76 загальною площею 36,23 кв.м., жилою площею 19,1 кв.м., АДРЕСА_1 , в порядку прийняття спадщини  спадкоємцем  першої черги за законом,   після померлої  ІНФОРМАЦІЯ_1 матері – ОСОБА_4.

          Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ:

 Згідно з оригіналом.

  Рішення набрало законної сили 01 лютого 2010 року.

 Оригінал рішення знаходиться в Тернівському районному суді м. Кривого Рогу в справі  № 2- 1689/2010.

                                  Суддя:                                        О.В. Тарасенко

   «___»  __________ 2010 р.