Справа №2-548 /  2010р

                                                                Р І Ш Е Н Н Я

                                                    І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

       15 червня 2010р                                                               Верхньодніпровський районний суд

                                                                                                 Дніпропетровської області

в складі:

головуючого- судді Дігтярь Н.В.

при секретарі- Демяненко С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Верхньодніпровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа відділ у справах громадянства  імміграції і реєстрації фізичних осіб Верхньодніпровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

                                                        В С Т А Н О В И В :

      До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3. про  визнання їх таї неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1р нродження, такими, що втратили право користування жилим приміщенням в будинку АДРЕСА_1, посилаючись на те, що він є власником вказаного будинку на підставі договору дарування від 27 квітня 2004року. В будинку зареєстрована його колишня дружина ОСОБА_2 та їх діти донька ОСОБА_4 та неповнолітній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1р народження.

       З 1 січня 2008р вони з дружиною припинили шлюбні відносини та стали проживати окремо, а 8 травня 2008 за його відсутністю дружина з донькою та сином забрали все майно та переїхали на постійне місце проживання в будинок по АДРЕСА_2 де й мешкають. 18 червня 2008р шлюб між ними розірвано. Добровільно зніматися з реєстрації відповідачі не бажають, чим порушують його права власника будинку.

        В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, пояснив, що відповідач створила нову сім'ю з іншим чоловіком, в якій народила дитину, переїхала жити до цього чоловіка, їх діти також мешкають разом з відповідачкою.

        Відповідачі в судове засідання не зявилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

       Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів, що не зявилися, по наявним у матеріалах справи доказам,  на підставі ст.169 ЦПК України з постановою в справі заочного рішення.п

        Третя особа - відділ по справам громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Верхньодніпровського РВ УМВС України в Дніпропетровській області направив суду листа про розгляд справи за відсутністю його представника.

        Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню за слідуючими підставами:

       Відповідно до вимог ч.2 ст.405 ЦК України- член сімї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сімї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

       Позивач є власником будинку АДРЕСА_1 підставі договору дарування від 27 квітня 2004року. В будинку зареєстрована його колишня дружина ОСОБА_2 та їх діти- донька ОСОБА_4 та неповнолітній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1р народження.

        З січня 2008року сторони стали проживати окремо, а в травні 2008року відповідачка разом з дітьми забрали з будинку все своє майно.

        Обставини, що відповідач разом зі своїми дітьми, в тому числі неповнолітнім сином не мешкають в спірному будинку, підтверджується акт депутата Верхівцевської міської ради від 28 серпня 2009року.

        За адресними довідками за обліками СГІРФО від 15 червня 2010року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з 23 воркотня 200року зареєстровані в будинку АДРЕСА_2, таким чином, зняті з реєстраційного обліку в будинку позивача.

        Тому на день розгляду справи відсутній предмет спору між сторонами і вимоги позивача задоволенню в цій частині не підлягають.

        Також за довідкою адресною неповнолітній син позивача ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1р народження, зареєстрований в будинку по АДРЕСА_1, а також з 23 квітня 2010року зареєстрований в будинку по АДРЕСА_2, куди зареєструвалася і його мати.

       Таким чином дитина зареєстрована за двома адресами, відповідачка, не знявши дитину з реєстрації за однією адресою, зареєструвала його за іншою адресою. ОСОБА_5 не мешкає в будинку позивача з січня 2008року, оскільки разом з матір'ю та сестрою вибув на інше місце проживання тому суд вважає, що згідно ст.405 ЦК України, неповнолітній ОСОБА_5, як особа, яка понад рік без поважних причин не користується жилим приміщенням, разом з матір'ю при розлученні батьків, переїхав на інше місце проживання, повинен бути визнаний таким, що втратив право користування спірним жилим приміщенням.

        Керуючись ст.сст.10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд-

                                                    В И Р І Ш И В :

        Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

        Визнати ОСОБА_5,  ІНФОРМАЦІЯ_1р народження таким, що втратив право користування жилим приміщенням- жилим будинкомАДРЕСА_1 .

         В решті позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

       Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

        Заява про оскарження рішення може бути подана протягом десяти з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про оскарження рішення.

        Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Головуючий-