Справа № 2-1000/2010року

                                                                          РІШЕННЯ    

                                                                       ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

           22 червня 2010 року                                                              Верхньодніпровський районний суд

                                                                                                            Дніпропетровської області

в складі:

головуючого –  судді Дігтярь Н.В.

при секретарі – Демяненко С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в  м.Верхньодніпровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  

                                                                           ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що з 21.04.2007 року знаходяться з відповідачкою в зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Шлюбні відносини не склалися за багатьма життєвими обставинами та припинені з березня 2009 року. Подальше шлюбне життя вважає неможливим.

 В судовому  засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідачка позовні вимоги визнала.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню за слідуючих підстав:

Сторони уклали шлюб 21 квітня 2007 року, який був зареєстрований виконкомом Верхівцевської міської ради, актовий запис № 19. В період шлюбу у них народилася дитина – син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження

Спільне життя між сторонами не склалося. Шлюбні відносини припинили на початку січня 2009 року, потім примирилися, прожили разом ще один місяць, та в березні 2009 року остаточно припинили подружні стосунки, оскільки стали виникати конфлікти по різним побутовим питанням, було відсутнє взаємопорозуміння. З того часу сторони проживають окремо, не ведуть сумісне господарство, примирення не бажають.

Зважаючи на те, що сторони не ведуть сумісне господарство, не підтримують подружніх стосунків,  примирення не бажають, мешкають окремо, відповідачка на розірвання шлюбу згодна, що підтверджує її небажання зберегти сім’ю, суд вважає  що подальше шлюбне життя сторін неможливе, та за таких обставин необхідним задовольнити вимоги позивача та  розірвати шлюб між сторонами.

Вирішуючи питання про стягнення держмита при розірванні шлюбу, суд виходить того, що позивачем вже понесені витрати при зверненні до суду, тому витрати в органах РАЦСу повинні бути покладені на відповідача.

Керуючись ст.ст.10, 60, 212,  213, 214, 215 ЦПК України, суд -

                                                                              ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 21 квітня 2007 року виконкомом Верхівцевської міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, актовий запис №19.

Стягнути з ОСОБА_2 держмито на користь держави в сумі 17 грн при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦСу.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Дніпропетровської області.

Заява про оскарження рішення може бути подана на протязі десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається на протязі двадцяти днів з дня подачі заяви про оскарження.

Головуючий