Справа №22ц-3062/2010
Категорія – цивільна Головуючий у першій інстанції – Деркач О.Г.
Доповідач – Заболотний В.М.
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
30 липня 2010 року місто Чернігів
А п е л я ц і й н и й с у д Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Шарапової О.Л.
суддів - Заболотного В.М., Скрипки А.А.
при секретарі - Кравченко В.В.
з участю - представників позивача Костюченко В.А. та Мельникової В.В.,
відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх представника – ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_8, на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 20 травня 2010 року по справі за позовом Закритого акціонерного товариства „Чернігівоблбуд” до ОСОБА_4, ОСОБА_5, неповнолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_8, законними представниками яких є ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення,
В С Т А Н О В И В :
Оскаржуваним рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 20.05.2010 року позов ЗАТ „Чернігівоблбуд” задоволено. Усунуто перешкоди в користуванні позивачем належним йому на праві власності майном – кімнатою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_4, ОСОБА_5, неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 із вищевказаної кімнати без надання іншого житлового приміщення, відповідно до положень ст.391 ЦК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8, просить зазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Апелянт вказує, що рішення суду не відповідає вимогам ст.822 ЦК України і порушує житлові права неповнолітніх дітей. Відповідач зазначає, що розгляд справи проведено без участі представника органів опіки та піклування Новозаводської районної у м. Чернігові ради. Також, ЗАТ „Чернігівоблбуд” не надало доказів того, що відповідачі відмовились від укладання договору найму житла; не доведено того факту, що спірне житлове приміщення буде використовуватись в інших цілях, крім надання житлового приміщення в найм.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона – власник житла (наймодавець) передає другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.
Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
По справі встановлено, що будинок АДРЕСА_1 є гуртожитком, який належить на праві власності ЗАТ „Чернігівоблбуд”, та зданий в оренду ДП „Соціально-побутове управління” ЗАТ „Чернігівоблбуд”, що підтверджується договорами оренди від 01.09.2004 року, від 02.11.2009 року (а.с.24-45). Цими договорами дочірньому підприємству надано право укладення договорів найму (оренди) житлових приміщень з фізичними та юридичними особами, спільно з власником або самостійно займатися питанням виселення жильців, не пов’язаних трудовими відносинами з ЗАТ „Чернігівоблбуд”.
02 січня 2006 року між ДП „Соціально-побутове управління” ЗАТ „Чернігівоблбуд” та ОСОБА_4 укладено договір оренди житлового приміщення в гуртожитку по АДРЕСА_1 строком на 12 місяців (а.с.7). Після закінчення дії вказаного договору, відповідно до п.2.2. умов договору він був продовжений до 02.01.2009 року.
29 вересня 2008 року і 01 грудня 2008 року ОСОБА_4 була попереджена про відмову від укладання договору оренди на новий строк на підставі положень ст.822 ЦК України та обов’язок звільнити займану житлову кімнату до 02.01.2009 року у зв’язку з закінченням дії договору оренди (а.с.8-9), проте, відповідачі в добровільному порядку приміщення не звільнили.
А тому, суд вірно задовольнив позовні вимоги ЗАТ „Чернігівоблбуд про усунення перешкод в користуванні майном, шляхом виселення відповідачів з кімнати без надання іншого житла, оскільки строк дії договору оренди (найму) закінчився, новий договір укладено не було, відповідачі приміщення не звільнили.
Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307-308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_8 - відхилити , а рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 20 травня 2010 року - залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: