УХВАЛА
Іменем України
8 липня 2010 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі
головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.
суддів ЛЕСКА В.В., ЧУЖІ Ю.Г.
при секретарі МОЛНАР Е.А.
за участю представника Міжгірського ССТ Леньо М.Ю., начальника Міжгірської філії ВАТ «Закарпатгаз» Галаса В.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу Справа № 22ц-2850/10 Номер рядка статистичного звіту: 5
Головуюча у І-й інстанції ВОЛОЩУК О.Я.
Доповідач КОНДОР Р.Ю. за позовом ОСОБА_3 до Міжгірської філії Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз», Міжгірського селищного споживчого товариства, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання дій неправомірними, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хустського районного суду від 26 квітня 2010 р., -
встановив :
ОСОБА_3 у квітні 2009 р. звернулася до суду із зазначеним позовом до Міжгірської філії ВАТ «Закарпатгаз», Міжгірського ССТ, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 Мотивувала тим, що начальник філії ВАТ «Закарпатгаз» ОСОБА_2 незаконно, без згоди позивачки виготовив документи на під’єднання голови Міжгірського ССТ Леньо М.Ю. та інших відповідачів до належної позивачці газової труби. Свого часу покійний чоловік позивачки – ОСОБА_8 дозволив підключити до газопроводу котельню Міжгірського ССТ. На даний час котельня не працює, а іншим особам згоду на підключення до газопроводу позивачка не давала. ОСОБА_2 порушив право власності позивачки, що призвело до зниження температури в її будинку, а також завдало їй моральної шкоди Просила визнати дії посадових осіб Міжгірської філії ВАТ «Закарпатгаз» і Міжнірського ССТ щодо підключення підприємців ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 неправомірними та зобов’язати ОСОБА_2 і ОСОБА_1 відключити їх від газопроводу.
Рішенням Хустського районного суду від 26.04.2010 р. у позові відмовлено.
Позивачка порушує в апеляції питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення – про задоволення позову. Скаргу обґрунтовує тими ж доводами, якими мотивувала позовну заяву.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника Міжгірського ССТ Леньо М.Ю. та начальника Міжгірської філії ВАТ «Закарпатгаз» Галаса В.Ю., які апеляцію не визнали, визнавши за можливе відповідно до ст. 305 ч. 2 ЦПК України розглянути справу у відсутність інших учасників процесу, які про час і місце розгляду справи повідомлялися, до суду не з’явилися, а позивачка ОСОБА_3, підтримуючи апеляцію, і відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, заперечуючи апеляцію, письмовими заявами просили розглянути справу в їх відсутність, обговоривши доводи сторін, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.ст. 2, 80, 91, 92, 95 ЦК України, учасниками цивільних відносин є юридичні особи, які самостійно виступають в цивільному обороті, несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями, філія не є юридичною особою. Отже, стороною в справі може бути юридична особа, а не її філія, саме особа, до якої подано позов, має бути зазначена відповідачем у заяві, провадження в справі може бути відкрито в порядку, встановленому цивільним процесуальним законом (ст. 2 ч. 3, ст. 3 ч. 1, ст. 11 ч. 1, ст. 26 ч. 1, ст. 28, ст. 30 ч. 2, ст.ст. 118, 119 ЦПК України).
ОСОБА_3 звернулася з позовом до Міжгірської філії ВАТ «Закарпатгаз», що не є юридичною особою (а.с. 1-2). Наявність у Галаса В.Ю. довіреності на представництво інтересів ВАТ «Закарпатгаз» значення не має, оскільки в порядку, передбаченому ст. 33, ст. 208 ч. 2, ст. 209 ч.ч. 4-6 ЦПК України, суд питання про участь у справі належного відповідача не обговорив і не вирішив. Таким чином, ВАТ «Закарпатгаз» не брало належної процесуальної участі в справі.
За змістом п.п. 3-6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, у позовній заяві повинні бути зазначені конкретні факти, обставини, місце, час, інші істотні дані щодо певних подій, відповідне цим фактам обґрунтування, посилання на докази, вказівку на правові норми, на які спирається позивач, обґрунтовуючи позов, тощо.
Позивачка заявила вимогу про визнання дій посадових осіб Міжгірської філії ВАТ «Закарпатгаз» і Міжгірського ССТ неправомірними. При цьому, позивачка, зазначаючи в заяві про претензії до начальника філії Галаса В.Ю., не формулює в прохальній частині вимоги власне до зазначених у заяві відповідачів, де ці посадові особи працюють. Позивачка просила зобов’язати Галаса В.Ю. і Леньо М.Ю. вчинити певні дії, однак, не вмотивувала, а суд – не з’ясував, чи була ця вимога звернена особисто до вказаних осіб, що тягне необхідність обговорення питання про особисту участь цих осіб у справі, чи до відповідних підприємств. Щодо Міжгірського ССТ позивачка не вказує, які саме дії вона вважає неправомірними, хто їх вчинив і має за них відповідати, а щодо фізичних осіб-відповідачів позивачка взагалі не зазначає, в чому полягає порушення ними її прав, за що саме, хто і яким чином повинен відповідати, у прохальній частині заяви щодо цих осіб вимог немає.
Провадження в справі було відкрито без урахування наведених положень закону, а норми ст. 207 ч. 1 п. 8 ЦПК України судом не застосовувалися.
Вирішивши у наведений спосіб позов, суд першої інстанції дійшов своїх висновків з порушенням норм процесуального права, що виключало можливість ухвалення рішення та є підставою для його скасування (ст. 311 ч. 1 п. 4 ЦПК України).
Відтак, апеляцію слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції – скасувати, справ направити на новий судовий розгляд до того ж суду іншим складом суду.
Керуючись ст. 307 ч. 1 п. 5, ст. 311 ч. 1 п. 4, ст.ст. 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд –
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково, рішення Хустського районного суду від 26 квітня 2010 р. – скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду іншим складом суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з цього дня може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий Судді