УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТ
Справа № 22ц- 5168/2010 Головуючий у 1й інстанції – За лімська Н.В.
Категорія - 23 Доповідач – Прозорова М.Л.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частини)
3 серпня2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого – Можелянської З.М.
суддів - Прозорової М.Л., Куценко Т.Р.
при секретарі – Білоус А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційними скаргами
ОСОБА_1
на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради, Гаражного кооперативу «Метро» про визнання права власності ,-
ВСТАНОВИЛА:
Виходячи з конкретних обставин справи та зважаючи на потребу в часі для викладення повного тексту рішення, колегія суддів вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2010 року - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради, Гаражного кооперативу «Метро» про визнання права власності – задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на гараж № 70 площею 39,1 кв.м. в Гаражному кооперативі «Метро» м. Дніпропетровська за адресою АДРЕСА_1.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяті днів з цього часу.
Судді:
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТ
Справа № 22ц- 5168/2010 Головуючий у 1й інстанції – За лімська Н.В.
Категорія - 23 Доповідач – Прозорова М.Л.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 серпня2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого – Можелянської З.М.
суддів - Прозорової М.Л., Куценко Т.Р.
при секретарі – Білоус А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційними скаргами
ОСОБА_1
на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради, Гаражного кооперативу «Метро» про визнання права власності ,-
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання права власності на гараж.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що ОСОБА_2 рішенням виконкому Ленінської районної народних депутатів від 09 серпня 1985 року дозволено будівництва гаражу у гаражному кооперативі «Метро», інвентарний номер 707. Рішенням Ленінської районної ради народних депутатів від 17 листопада 1995 року гараж був переоформлений з ОСОБА_2 на ОСОБА_3. Рішенням Ленінської районної в м. Дніпропетровську ради від 21 спада 2003 року гараж був переоформлений на ОСОБА_1
Оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не оформили своє право власності на вказаний гараж, а в зв’язку з чим Дніпропетровське МБТІ відмовляється реєструвати право власності на зазначений об’єкт нерухомого майна, ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право власності на гараж № 707, розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено /а.с. 56-57/.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду, та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального закону /а.с. 62-64/.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню згідно п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України, з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів
Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист її цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Підставою позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності. Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання служить підтвердження позивачем своїх прав на майно.
Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на гараж, суд першої інстанції виходив з того, що п озивачем не надано доказів щодо відведення земельної ділянки у встановленому законом порядку, на якій розташований гараж, для будівництва гаражу.
З таким висновком колегія суддів не може погодитися, оскільки він проти ричить матеріалам справи.
Так, з матеріалів справи вбачається, що рішенням виконкому Дніпропетровського міського совета народних депутатів від 14.08.1985 року за № 456 відділу комунального господарства ленінського району відведена земельна ділянка по вул.. Ватутіна для будівництва кооперативних боксових гаражів . /а.с. 6/
Рішенням виконкому Дніпропетровського міського совета народних депутатів від 20.12.1988 року № 474/1 автотранспортному кооперативу «Метро» відведена земельна ділянка площею 1.1 га.
Рішенням виконкому Ленінської районної ради народних депутатів від 09 серпня 1985 року за № 421 ОСОБА_2 дозволено будівництва гаражу у гаражному кооперативі «Метро», інвентарний номер 707./а.с.7, 10/
Рішенням Ленінської районної ради народних депутатів від 17 листопада 1995 року за № 403 гараж був переоформлений з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 /а.с.11/
Рішенням Ленінської районної в м. Дніпропетровську ради від 21 листопада 2003 року за № 959 гараж був переоформлений на ОСОБА_1С./а.с.12/
Вказані рішення ніким не оскаржувалися.
В суді апеляційній інстанції голова гаражного кооперативу «Метро» пояснив, що з позовними вимогами ОСОБА_1 погоджується, оскільки він є членом гаражного кооперативу «Метро» і до нього перейшли усі права і обов’язки ОСОБА_2Д та ОСОБА_3 стосовно гаражу № 707, який розташований на земельної ділянки, відведеної рішенням виконкому Дніпропетровського міського совета народних депутатів і по якому немає спору
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на гараж і вважає за необхідне рішення суду скасувати та постановити нове рішення, визнавши за ОСОБА_1 прав власності на спірний гараж, задовольнивши апеляційну скаргу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2010 року - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради, Гаражного кооперативу «Метро» про визнання права власності – задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на гараж № 70 площею 39,1 кв.м. в Гаражному кооперативі «Метро» м. Дніпропетровська за адресою АДРЕСА_1.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяті днів з цього часу.
Судді: