АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 липня 2010 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області в складі:
головуючої Перепелюк І.Б.
суддів: Половінкіної Н.Ю., Галичанського А.Д.
секретар Максимюк В.В.
за участю: ОСОБА_1, його представника
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Чернівецької міської ради про визнання права власності на спадкове майно та за об’єднаним позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину спадкового майна за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Садгірського районного суду м.Чернівців від 30 квітня 2010 року,-
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Чернівецької міської ради про визнання права власності на спадкове майно, ОСОБА_1 подав позов до Чернівецької міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину спадкового майна.
Рішенням Садгірського районного суду м.Чернівців від 30 квітня 2010 року позов ОСОБА_2 до Чернівецької міської ради про визнання права власності на спадкове майно задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно, а саме на житловий будинок з належними до нього господарськими та побутовими будівлями і спорудами що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 та складається з:
- житлового будинку що позначений літерою «А» і включає в себе – коридор загальною площею – 6 ,10 кв.м. позначений літерою «1-1», кімнати загальною площею -13,30 кв.м позначений літерою «1-2», кімнати загальною площею 17,90 кв.м. позначеною літерою «1-3», кімнати загальною площею – 16,50 кв.м. літерою «1-5» - загальною площею 66,70 кв.м; літньої кухні літера «В»;
- сараїв літери «Б», «Г», «Ж»;
- убиральні літера «Д» ; гаражу літера «Е»;
- колодязя літера «К»;
- огорожі літера «№1-4».
В позові ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину спадкового майна, що складається з будинку АДРЕСА_1 відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Садгірського районного суду м.Чернівців від 30 квітня 2010 року, ухвалити нове рішення яким визнати за ним право власності на Ѕ частину спадкового майна, а саме житлового будинку №8 по пров. Карбулицького м.Чернівці.
Вважає, що суд першої інстанції неповно з»ясував обставини справи, зробив невірні висновки.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що всі права і обов»язки відносно спадкового майна від померлих батьків перейшли до ОСОБА_2, як єдиного спадкоємця та відсутності інших спадкоємців які б мали право на обов»язкову частку у спадщині, саме тому, визнав за ним права власності на спадкове майно.
Однак такий висновок суду є невірним, зробленим внаслідок неповного з»ясування обставин справи.
Згідно з вимогами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 331 ч.2 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Положеннями ст.376 ЦК України, зокрема частинами 1, 2, 3 встановлено, що житловий будинок та інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває право власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
З матеріалів справи та представлених сторонами доказів встановлено, що спадкове майно, а саме житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 є самочинним будівництвом.
Акт приймання індивідуального будинку від 22 липня 1996р. не підписаний головою комісії, не затверджений рішенням Чернівецького виконкому.
Не представлено суду доказів відносно того, на якій земельній ділянці побудований будинок та господарські споруди, чи була вона відведена для будівництва на законних підставах.
З відповіді на запит суду Чернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації, встановлено, що право власності на спірний будинок не зареєстровано, інформації про прийняття в експлуатацію нерухомого майна за зазначеною адресою, або про оформлення на нього права власності немає.
За таких обставин, підстав для задоволення позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно немає.
Таким чином, неповно з»ясувавши обставини справи, неправильно застосувавши норми матеріального права, суд першої інстанції ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам закону.
Тому, відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення підлягає частковому скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, –
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Садгірського районного суду м.Чернівців від 30 квітня 2010 року в частині задоволення позову ОСОБА_2 до Чернівецької міської ради про визнання права власності на спадкове майно скасувати. В задоволенні цього позову відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий ( підпис )
Судді ( підписи)
З оригіналом вірно :