Справа № 1-44/2007 року ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2007 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого-судді: Гураша М.В.
секретаря: Шпильчук І.С.
з участю прокурора: Панікара І.В.
захисника: ОСОБА_1
потерпілої: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Надвірна справу про обвинувачення
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, українця, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, з повною загальною середньою освітою, розведеного, на утриманні одна неповнолітня дитина, працюючого по сезонних роботах, згідно ст.89 КК України несудимого, громадянина України у вчиненні злочину, передбаченого за ст.121 ч.2 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_3 заподіяв потерпілому умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони.
Злочин ними вчинено при наступних обставинах: ОСОБА_3 і ОСОБА_4 проживали в с.Пнів Надвірнянського району Івано-Франківської області і знали один одного, як односельчани.
9.10.2006 року ОСОБА_3 разом з своїм братом ОСОБА_5 та знайомою дівчиною ОСОБА_6 біля 20 години вечора знаходилися в приміщенні магазину-кафе приватного підприємця ОСОБА_7, яке розташоване в даному населеному пункті по вул.Грушевського, де сиділи за одним із столиків і вели між собою розмову.
Там же в даному приміщенні в цей час знаходилися також мешканці с.Пнів ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які сиділи за сусіднім столиком і також вели між собою розмову. В цей час в приміщення магазину-кафе зайшли ОСОБА_4 та ОСОБА_11, при цьому перший з них вже вживав спиртні напитки, які також сіли за столик і стали розпивати, як і всі присутні в приміщенні спиртні напитки.
Знаходячись в кафе ОСОБА_4 став приставати до ОСОБА_8 та інших осіб, які сиділи поряд з ним столиком, виражатись в їх адрес нецензурними словами, висловлювати різні погрози, намагався вдарити їх лавкою, мотивуючи тим, що вони голосно розмовляють і мішають йому відпочивати.
Далі ОСОБА_4 кинув в їх сторону стакан, який попав у стіну і розбився.
У відповідь на такі дії ОСОБА_4, підсудний ОСОБА_3 зробив йому зауваження, на що останній різко зреагував і кинувся на нього. Однак присутні в приміщенні відтягнули ОСОБА_4 від ОСОБА_3 і вивели його на вулицю. ОСОБА_4 повторно забіг в приміщення кафе і знову пристав до ОСОБА_3, але і на цей раз присутні в залі вивели його на вулицю.
Після цього біля 22 години вечора ОСОБА_4 та ОСОБА_11 поїхали на підводі першого з них додому, на якій знаходилися куски металевої труби. По дорозі ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння середнього ступеня постійно в присутності ОСОБА_11 висловлював погрози розправитись з ОСОБА_3.
Приблизно біля 22 годині 30 хвилин підсудній ОСОБА_3 разом з братом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишили приміщення магазину-кафе і направились додому, при цьому ОСОБА_5 пройшовши деяку відстань, пішов в іншу вулицю додому до своєї дружини.
В цей час ОСОБА_4 з метою приведення свого умислу розправитись з ОСОБА_3., взявши з підводи кусок металевої труби, знаючи маршрут, яким мали іти ОСОБА_3 та ОСОБА_6, став чекати їх по вул.Франка там же в с.Пнів Надвірнянського району Івано-Франківської області.
Біля будинку № 22 він перестрів ОСОБА_3 і накинувся на нього, наносячи йому удари металевою трубою в різні частини тіла. Останній став захищатись і віднімати від нього залізну трубу. Йому це вдалося зробити, так як труба відлетіла в сторону. Однак при цьому вони обидва впали на землю і стали тягатись між собою, наносячи один одному удари кулаками і ногами в різні частини тіла.
Після того, як вони піднялися із землі, ОСОБА_4 підбіг до ближнього паркана і вирвавши дерев'яну штахетину з цвяхами знову накинувся на ОСОБА_3 з метою побити його, став наносити йому ж удари. У відповідь ОСОБА_3, в той момент, коли ОСОБА_4 намагався нанести йому черговий удар штахетиною, підняв з землі металеву трубу і захищаючись, однак перевищуючи межі необхідної оборони, наніс йому удар нею по голові, від чого той впав на землю.
Як наслідок злочинних дій підсуднього ОСОБА_3, ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток склепіння черепа та з крововиливами під оболонку і в речовину головного мозку, від яких 11.10.2006 року в лікарні помер.
Допитаний в якості підсуднього в судовому засіданні ОСОБА_3 винним себе в пред'явленому обвинуваченні визнав частково і суду пояснив, що проживає в с.Пнів Надвірнянського району Івано-Франківської області і знав ОСОБА_4 як односельчанина. Вечером 9.10.2006 року він разом з своєю знайомою дівчиною ОСОБА_6 та братом ОСОБА_5 пішли в приміщення магазину-кафе, яке належить в приватному підприємцю ОСОБА_7 і розташоване в їх населеному пункті по вул.Грушевського.
Зайшовши в дане приміщення вони сіли за один із столиків і замовивши спиртне та закуску, стали розмовляти між собою.
Там же в приміщенні магазину-кафе знаходились односельчани старшого віку, а саме: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 Вони також сиділи за столиком і розмовляли між собою.
Біля 20 години в приміщення кафе зайшли ОСОБА_4 та ОСОБА_11, які також сіли за столик і стали розпивали спритні напитки.
Через деякий час ОСОБА_4 став приставати до ОСОБА_8 і інших чоловіків, які сиділи разом з ним за одним столиком. При цьому він виражався в їх адрес нецензурними словами, погрожував розправою і намагався вдарити їх лавкою, мотивуючи тим, що вони голосно розмовляють і мішають йому відпочивати.
Останні затихли, але через деякий час знову стали розмовляти між собою. Тоді ОСОБА_4 кинув в їх сторону стакан, який вдарившись до стіни розбився.
Він вирішив зреагувати на такі неправомірні дії ОСОБА_4 і зробив йому зауваження. У відповідь останній кинувся до нього і намагався влаштувати бійку, однак присутні в залі чоловіки вивели його на вулицю. Через невеликий проміжок часу ОСОБА_4 знову зайшов в приміщення і намагався вияснити з ним стосунки, але його знову вивели присутні на вулицю.
Після 22 години 30 хвилин він разом з ОСОБА_6 та братом ОСОБА_5 направилися додому, пройшовши деяку відстань разом, брат пішов в іншу вулицю до своєї дружини. Він разом з ОСОБА_6 направились по вулиці Франка в напрямку свого помешкання.
Біля будинку № 22 їх несподівано для нього перестрів ОСОБА_4, в руках якого був кусок залізної труби. Він зразу ж накинувся на нього і став наносити йому удари трубою в різні частини тіла, зокрема по руках, при цьому висловлювати погрози вбити його. Він став захищатись і зловивши руками за трубу намагався її відібрати у нього. Йому це вдалося і труба відлетіла в сторону. Але вони стали тягатись між собою і наносити один одному удари руками і ногами в різні частини тіла, при цьому вони обидва впали на землю. Далі він зумів вирватись у ОСОБА_4 і відійти його в сторону Останній в цей час підбіг до ближнього паркана і вирвавши штахетину знову кинувся на нього, намагаючись побити його.
В той момент, коли ОСОБА_4 заніс над ним штахетину, він захищаючись підняв з землі залізну трубу, яку приніс з собою останній і наніс йому один удар нею по голові, від чого той впав на землю. Зробив це тому, що сприйняв загрозу з боку ОСОБА_4 своєму життю реальною і зрозумів, що останній не залишить його в спокої.
Побоюючись, що ОСОБА_4 знову намагатиметься його побити, він залишив його і пішов з ОСОБА_6 додому.
Через два дні йому стало відомо, що ОСОБА_4 від отриманої травми голови помер у лікарні.
В вчиненому розкаявся. Цивільні позови батьків ОСОБА_4 визнав частково і враховуючи його майновий стан та обставини справи, просить зменшити їх суми.
Крім часткового визнання підсуднім ОСОБА_3 своєї вини в пред'явленому обвинуваченні, його винність у вчиненні злочину повністю доводиться зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні доказами.
Так, допитана в якості потерпілої в судовому засіданні ОСОБА_2 суду пояснила, що ОСОБА_4 її син. Після повернення з місць позбавлення волі він проживав з нею та батьком.
В них є власний кінь і підвода. 9.10.2006 року син допомагав ними по господарству односельчанам і біля 18 годин повернувся додому. Однак зразу ж поїхав на підводі в центр села по своїх потребах.
Опівночі до них додому приїхав їх родич, який працює на швидкій медичній допомозі. Ь його слів їй стало відомо, що сина побили на вулиці в селі Пнів і він знаходиться в лікарні. Наступного дня їй стало відомо, що це зробив підсудний ОСОБА_3, хоча вважає, що його побили декілька осіб.
Не приходячи до свідомості в результаті отриманої тяжкої травми голови, син помер 11.10.2006 року в реанімаційному відділенні Івано-Франківської ОКЛ.
Мати підсуднього ОСОБА_3 відшкодувала їй лише матеріальну шкоду в сумі 1900 гривень заподіяну злочинними діями її сина. Цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди в сумі 50000 гривень за перенесені моральні страждання у зв'язку з смертю сина підтримала повністю, як і батько померлого ОСОБА_4-ОСОБА_2.
Допитаний в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_8 суду пояснив, що вечером 9.10.2006 року він разом з ОСОБА_9, ОСОБА_10 зайшли в приміщення магазину-кафе, який належить приватному підприємцю ОСОБА_7 і розташований по вул.Грушевського в с.Пнів Надвірнянського району Івано-Франківської області. Вони сіли за один із столиків і заказавши спиртне та продукти харчування, стали розмовляти між собою. Через деякий час в приміщення зайшли брати ОСОБА_3 з дівчиною, які також сіли за один із столиків і стали між собою розмовляти.
Біля 20 години в дане приміщення зайшли ОСОБА_4 та ОСОБА_11, при цьому перший з них вже був випивший. Це було видно по його поведінці. Вони також заказали спиртні напитки і стали їх розпивати за столиком.
Через невеликий проміжок часу ОСОБА_4 пристав до нього і його колег, мотивуючи, що вони голосно розмовляють і мішають йому відпочивати. Він став виражатися в його адрес нецензурними словами та висловлювати погрози, намагався вдарити лавкою. Однак ОСОБА_11 заспокоїв його і він знову сів за столик.
Але знову через невеликий проміжок часу ОСОБА_4 викрикуючи в їх адрес погрози, кинув в їх сторону стакан, який попав в стіну і розбився.
Тоді підсудний ОСОБА_3 зробив йому зауваження, вказавши на його неправомірну поведінку. Останній кинувся до ОСОБА_3 і намагався його побити, однак ОСОБА_7 і інші присутні в залі чоловіки вивели його на вулицю. Через деякий час ОСОБА_4 забіг в приміщення і знову кинувся до ОСОБА_3 виясняти взаємовідносини, але його знову вивели на вулицю. Після цього в приміщенні магазину-кафе стало спокійно і через деякий час він пішов додому.
ОСОБА_3 з братом та дівчиною ще залишились в приміщенні.
Такі ж показання про обставини, які передували вчиненню підсуднім ОСОБА_3. злочину і мали місце в приміщенні магазину-кафе приватного підприємця ОСОБА_7 ствердили допитані в якості свідків ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_10, а також допитаний за клопотанням потерпілої свідок ОСОБА_11
Крім того, свідок ОСОБА_5 суду ствердив, що після 22 години 30 хвилин він разом з братом підсуднім ОСОБА_3 та ОСОБА_6 направились додому. Пройшовши невелику відстань, він пішов в іншу вулицю до своєї сім'ї. А ОСОБА_3 та ОСОБА_6 пішли в сторону своїх помешкань по вулиці Франка.
Очевидцем сутички, яка мала місце між братом і ОСОБА_4 після цього на вилиці, він не був.
Свідок ОСОБА_6 також суду пояснила, що коли вона разом з ОСОБА_3. проходили по вулиці Франка в напрямку своїх помешкань біля будинку № 22, їх несподівано перестрів ОСОБА_4
Він перебував в стані алкогольного сп'яніння і був дуже агресивно настроєний проти ОСОБА_3 В руках у нього був кусок металевої труби. Він зразу накинувся на ОСОБА_3 і став трубою наносити йому удари. Останній став захищатися і намагався вирвати із рук у нього трубу. Це йому вдалося і труба відлетіла в сторону. Однак при цьому ОСОБА_3 і ОСОБА_4 стали тягатися між собою і впали на землю, наносячи один одному удари кулаками і ногами.
Вона дуже перелякалася і стала кричати.
Далі ОСОБА_3 вдалося вирватись від ОСОБА_4 і відійти в сторону. Але останній на цьому не припинив свої дії відносно ОСОБА_3 і підбіг до ближнього паркана, де вирвав із цвяхами штахетину. Після цього він знову підбіг до ОСОБА_3 і став наносити йому удари. В той момент коли ОСОБА_4 в черговий раз замахнувся на нього штахетиною, ОСОБА_3 підняв з землі принесений ОСОБА_4 кусок металевої труби і захищаючись вдарив нею останнього по голові, від чого той впав на землю. Побоюючись, що ОСОБА_4 знову почне бійку, вони залишили його і пішли додому. Свідок ОСОБА_11 суду також ствердив, що перед тим, як зайти в приміщення магазину-кафе приватного підприємця ОСОБА_7, ОСОБА_4 вже виживав спиртні напитки. Це було видно по його поведінці і розмові.
Після того, як ОСОБА_4 вивели з приміщення магазину-кафе, вони сіли на підводу і поїхали додому. По дорозі ОСОБА_4 був дуже агресивним і постійно висловлював погрози вбити ОСОБА_3 На підводі були 4 куски металевої труби.
Під'їхавши недалеко від його будинку, він випряг свого коня із підводи і пішов додому, а ОСОБА_4 направився з одним конем до свого будинку.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні суду пояснила, що проживає з сім'єю у власному будинку в АДРЕСА_2.
9.10.2006 року пізнім вечером вона чула на вулиці крик і шум, з чого зрозуміла, що має місце бійка. Однак змісту криків вона не чула. Самої бійки вона не бачила, оскільки було темно. її показання записані слідчим на досудовому слідстві в тій частині, що вона чула крик ОСОБА_6, яка нібито просила ОСОБА_3 не бити ОСОБА_4 не відповідають дійсності, так як таких показань вона не давала. В зв'язку з відсутністю в неї окулярів вона їх не читала, але лише поклала свій підпис.
Підійшовши ближче до місця події, вона побачила, що без свідомості лежить чоловік, вона побігла у свій будинок і сказала своєму чоловікові, який викликав швидку медичну допомогу.
Пізніше їй стало відомо, що потерпілим є ОСОБА_4
Свідок ОСОБА_13, суду пояснив, що проживає з своєю сім'єю у власному будинку в АДРЕСА_3. Його господарство огороджено дерев'яним парканом.
В ніч з 9 по 10 жовтня 2006 року він разом з членами своєї сім'ї спали у своєму будинку і нічого не чули. Очевидцем бійки між ОСОБА_3. та ОСОБА_4, яка мала місце пізно вечером 9.10.2006 року він не був.
Серед ночі його розбудили працівники міліції і від них він дізнався про дану бійку. При проведеному огляді місця події ним разом з працівниками міліції було виявлено відсутність у паркані однієї штахетини з сторони вулиці Франка, яка була вечером відірвана і знаходилася біля паркана.
Винність підсуднього ОСОБА_3 у вчиненні злочину також доводиться:
· протоколом огляду місця події від 9.10.2006 року, план-схемою і фототаблицями до нього, а саме: частини вулиці Франка біля будинку АДРЕСА_2( а. с. 6-15) в процесі чого встановлено сліди крові на проїжджій частині дороги і виламану штахетину з цвяхами із ближнього паркана, яким огороджено господарство ОСОБА_13, на якій також виявлено сліди крові. При цьому штахетина і тампони з засохлою рідиною схожою на кров вилучені з місця події;
· протоколом огляду місця події від 10.10.2006 року, а саме тієї ж частини вулиці Франка в с.Пнів Надвірнянського району
(а. с. 16) при проведенні чого у траві виявлено і вилучено з місця події кусок металічної труби;
- протоколом добровільної видачі матір'ю ОСОБА_14 його особистого одягу, а саме: чорних
шкіряних кросівок, чорної шкіряної куртки, джинсових штанів від 10.10.2006 року( а.с. 25);
· протоколом його медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп"ягніння від 10.10. 2006 року за № 342 (а. с.34), яким встановлено, що алкогольного сп'яніння у нього немає;
· протоколом огляду вилучених з місця події дерв'яної штахетини, куска металічної труби, а також його одежі: джинсових штанів, шкіряної куртки та чорних шкіряних кросівок від
11.10.2006 року та фототаблицями до нього (а. с. 41-48), під час чого на них виявлені сліди бурих плям, схожі на кров;
· протоколом відтворення обстановки і обставин події за його участю від 12.10.2006 року та фототаблицями до нього (а. с. 50-59), під час чого він відтворив обстановку та обставини, при яких ним був вчинений злочин;
· протоколом вилучення в нього чорного кольору синтетичної футболки від 12.10.2006 року, в яку він був одягнутий в момент вчинення злочину ( а. с. 63);
протоколом огляду даної футболки від цього ж числа, на якій також виявлено сліди плям бурого кольору, що схожі на кров (а. с. 64);
- висновком судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_4 за № 638-«Е»( а. с. 79-
86), яким встановлено, що його смерть настала від відкритої черепно-мозкової травми з
переломами кісток головного мозку, яка ускладнилась набряком та стисненням головного
мозку. На трупі ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова
травма з переломами кісток склепіння черепа та крововиливами під оболонку та в речовину
головного мозку, закритий перелом носа зі зміщенням кісткових відламків, одна забійна рана
голови, один синець в ділянці тіла нижньої щелепи, один синець в ділянці живота, один
синець в ділянці підборіддя та один синець в ділянці правої нижньої кінцівки та одне садно в
ділянці обличчя, які утворились від дії тупих твердих предметів.
Відкрита черепно-мозкова травма з переломами кісток склепіння черепа та крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку могла утворитись від нанесення не менше як одного удару тупим твердим предметом в тім'яну ділянку справа з послідуючим падінням з висоти власного росту і ударом головою до дороги покритої камінням, і утворився перелом тім'яно-потиличної кістки справа. Потерпілий після одержання травми міг на протязі нетривалого часу виконувати самостійні дії. Розташування тілесних ушкоджень свідчать про те, що у момент отримання тілесних ушкоджень потерпілий знаходився до нападаючого передньо-правою поверхнею тіла.
При судово-токсилогічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_4 виявлений етиловий алкоголь в кількості 1,5 промілле, що свідчить про те, що незадовго до настання смерті ОСОБА_4 вживав алкогольні напої і на момент смерті вказана концентрація відносно живих осіб відповідає середньому ступеню алкогольного сп'яніння.
В крові від трупа ОСОБА_4 виявлений антеген А.
· висновком судово-медичної імунологічної експертизи за № 418 від 14.11.2006 року (а. с. 122-123), яким встановлено, що в помарці на джинсових штанах, вилучених з його господарства кров не виявлено;
· висновком судово-медичної імунологічної експертизи за № 414 від 17.11.2006 року (а. с. 129-131), яким встановлено, що у слідах на куртці, на кросівках, виданих ОСОБА_14 знайдена кров людини, при імунологічному дослідженні виявлені антигени А та В., що не виключає можливості її належності як потерпілому ОСОБА_4, так і йому;
· висновком судово-медичної імунологічної експертизи за № 416 від 17.11.2006 року (а. с. 137-138), яким встановлено, що у слідах на виданій ним футболці знайдена кров людини, при імунологічному дослідженні виявлені антигени А та В., що не виключає можливості її належності як потерпілому ОСОБА_4, так і йому;
· висновком судово-медичної імунологічної експертизи за № 417 від 17.11.2006 року (а. с. 144-145), яким встановлено, що у слідах на металевій трубі, вилученій з місця події, знайдена кров людини, при імунологічному дослідженні виявлені антигени А та В., що не виключає її належності як потерпілому ОСОБА_4, так і йому;
· висновком судово-медичної імунологічної експертизи за № 415 від 17.11.2006 року (а. с. 151-152), яким встановлено, що у слідах на штахетині та вантно-марлевому тампоні із змивом рідини з місця події знайдена кров людини, при імунологічному дослідженні виявлені антигени А та В., що не виключає її належності як потерпілому ОСОБА_4, так і йому;
Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи за № 459 від 1.11.2006 року ( а. с. 163-165) підсудній ОСОБА_3 психічними розладами не страждає і не страждав на період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних дій. Він перебував в стані і перебуває на даний час, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру він не потребує.
Таким чином оцінюючи в сукупності здобуті докази, суд прийшов до висновку про доведеність винності підсуднього ОСОБА_3 у вчиненні злочину.
Однак його дії органами досудового слідства неправильно кваліфіковані за ст. 121 ч.2 КК України.
На переконання суду його дії слід правильно кваліфікувати за ст. 124 КК України, виходячи із наступних підстав, оскільки він заподіяв потерпілому умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що у підсуднього ОСОБА_3 не було необхідності наносити побої ОСОБА_4, а цьому сприяла певна обстановка вчинення ним злочину.
Незаперечним є той факт, що ОСОБА_4 будучи в стані алкогольного сп'яніння неправомірно поводив себе 9.10.2006 року біля 21 години в приміщенні кафе-магазину, що належить приватному підприємцю ОСОБА_7 і розташований в с.Пнів по вул.Грушевського Надвірнянського району Івано-Франківської області. Дії підсуднього ОСОБА_3 відносно нього у вигляді зробленого зауваження були спрямовані на їх припинення і дотримання спокою в приміщенні, однак викликали проти нього з боку ОСОБА_4 агресію. Вже там же останній намагався вияснити з ним взаємостосунки і побити його, однак присутні в залі не дали цього зробити. Це ще більше посилило його агресивний стан і в нього виник умисел розправитись з ОСОБА_3.
Вказані обставини ствердили допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, показання яких послідовні і логічні, а тому не викликають в суді сумніву в їх правдивості.
Більше того, ОСОБА_4 з метою приведення свого злочинного наміру до виконання взяв з собою з належної йому підводи кусок металевої труби і став спеціально вичікувати ОСОБА_3 по вулиці Франка в с.Пнів, знаючи, що по ній він буде повертатись додому. Вказаний факт також не викликав сумніву в його правдивості, оскільки свідок ОСОБА_11 суду ствердив, що саме такі куски металевих труб в той вечір знаходилися на підводі в ОСОБА_4 Крім того, іншої необхідності в останнього, чим очікувати ОСОБА_3 на місці події з метою побити його, суд не встановив. В підтвердження цих обставин даний кусок металевої труби було виявлено і вилучено з місця події працівниками міліції.
Про те, що ОСОБА_4 мав умисел розправитись з ОСОБА_3 на місці події свідчить і та обставина, що йому нападаючим були спричинені тілесні ушкодження. Згідно висновку судово-медичної експертизи за № 468 «Е» від 17.10.2006 року (а. с. 70-71) у ОСОБА_3 мали місце: садно спинки носа, синець правої орбітальної ділянки, синець правого передпліччя, садно правої гомілки, садно 2-го пальця правої китиці, а також садно 3-го пальця правої китиці, які отримані від дії тупих твердих предметів, відповідають терміну вчинення злочину і відносяться до легких тілесних ушкоджень.
їх характер та локалізація свідчать про те, що вони отримані в той момент, коли ОСОБА_3 знаходився передом до нападаючого, за допомогою рук намагався захиститись і відібрати в нього кусок металевої труби, тобто при самообороні.
Про те, що ОСОБА_4 не заспокоївся і далі намагався побити ОСОБА_3 і навіть тоді, коли в нього останній відбив кусок металевої труби, свідчить те, що він вирвав з ближнього паркана дерев'яну штахетину з цвяхами і намагався розправитись з ним. Дані обставини ствердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_13 Сама штахетина і місце, звідки вона була виламана, об'єктивно досліджені і зафіксовані в протоколах огляду місця події.
В судовому засіданні не здобуто доказів про те, що участь у даній бійці приймали інші особи. Категорично це заперечили свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_15. Будь-яких інших об'єктивних даних про такий факт судом не встановлено. Таким чином, на переконання суду ОСОБА_3 наносячи умисно удар по голові куском металевої труби, який він підняв з землі в той момент, коли нападаючий на нього замахнувся в черговий раз дерев'яною штахетиною з цвяхами, діяв в стані необхідної оборони за своє життя.
При цьому суд врахував характер небезпеки, що загрожувала ОСОБА_3, який захищався та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення їхніх сил з обох сторін, що мало місце раптовість нападу і в нічний час, їхні фізичні дані.
Однак суд визнав, що ОСОБА_3 перевищив її межі, так як наносячи такий удар в життєво-важливий орган і таким предметом, як кусок металевої труби, явно не відповідало небезпечності посягання на його життя і обстановці захисту.
У відповідності до ч.2 п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року за № 1 «Про судову практику у справах про необхідну оборону» коли при перевищенні меж необхідної оборони чи заходів, необхідних для затримання злочинця, заподіяно тяжке тілесне ушкодження, яке спричинило смерть, дії винного за відсутності умислу на позбавлення потерпілого життя належить кваліфікувати за ст. 124 КК України.
При призначенні покарання підсудньому ОСОБА_3 суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу та обставини, що пом"якшують покарання: щире каяття у вчиненому, що на утриманні знаходиться неповнолітня дитина, добровільне відшкодування потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди заподіяної злочином.
По місцю проживання підсудній ОСОБА_3 характеризуються позитивно.
Враховуючи наведене, беручи до уваги наслідки, які наступили в результаті вчинення ним злочину, суд прийшов до висновку, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення за ним нагляду з обов'язковим залученням його до праці, а тому йому слід призначити покарання у вигляді обмеження волі.
Цивільні позови ОСОБА_2, ОСОБА_4 підлягають до часткового задоволення. Враховуючи перенесені ними моральні страждання в зв'язку з смертю їхнього сина, беручи до уваги обставини при яких був вчинений злочин, суд вважає за можливе стягнути з підсуднього ОСОБА_3 в користь кожного з них по 10000 гривень моральної шкоди.
Речові докази по справі: дерев'яну штахетину та металеву трубу слід знищити, а джинсові штани, шкіряну куртку, кросівки та футболку ОСОБА_3 слід повернути його метері ОСОБА_14
Керуючись ст.ст.323,324 КПК України,суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 124 КК України і призначити йому покарання - два роки обмеження волі.
Стягнути з засудженого ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 і ОСОБА_4 по 10000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди.
Речові докази по справі: дерев'яну штахетину та металеву трубу - знищити, а джинсові штани, шкіряну куртку, кросівки та футболку ОСОБА_3 - повернути його метері ОСОБА_14
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з 10.10.2006 року, тобто з часу затримання, зарахувавши йому в строк перебування в попередньому ув'язненні.
На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з часу його проголошення в Івано-Франківський апеляційний суд через Надвірнянський районний суд, а засудженим ОСОБА_3. на протязі цього ж часу з дня одержання копії вироку.