Справа № 22ц-8523/10 Головуючий в першій інстанції - Маймур Ф.Ф.
Категорія - 25 Доповідач - Котушенко С.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 серпня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого Петренко І.О.,
суддів Максюти Ж.І., Котушенко С.П.
при секретарі Керимовій Л.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 11 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" про стягнення страхових виплат, -
ВСТАНОВИЛА:
В травні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ЗАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" про стягнення страхових виплат, мотивуючи позовні вимоги тим, що 28 липня 2006 року між ними був укладений договір №DNPHAN00016013 страхування наземного транспорту, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання по виплаті їй або вигодонабувачеві - ПриватБанку страхового відшкодування у разі настання страхового випадку, а вона зобов'язалась своєчасно сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови правил страхування. Цей договір був укладений на виконання заключеного між ПриватБанком та страхувальником договору застави №DNPHAN09980214 від 28 липня 2006 року з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 28 липня 2006 року №DNPHAN09980214. Об'єктом страхування за вказаним договором є майнові інтереси, пов'язані з її володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем "DAEWOO Matiz" реєстраційний номер НОМЕР_1.
11 серпня 2008 року вона виявила пошкодження свого автомобіля, про що заявила в органи міліції, повідомила відповідача та подала документи на одержання страхового відшкодування.
Посилаючись на те, що відповідач відмовився здійснити страхову виплату, позивачка просила стягнути зі страхової компанії на свою користь страхове відшкодування у розмірі 6220 грн., 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди та судові витрати.
В ході розгляду справи позивачка доповнила свій позов вимогами про визнання недійсними п.15.2 договору страхування в частині встановлення обов'язку страхувальника надати повідомлення про порушення кримінальної справи для встановлення факту правопорушення третіми особами відносно транспортного засобу; та п.15.15 того ж договору в частині обумовлення виплати страхового відшкодування порушенням кримінальної справи або провадження по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що зміст зазначених пунктів договору суперечить ст.991 ЦК України та ст.26 Закону України "Про страхування".
Ухвалою суду від 30 липня 2009 року до участі в справі в якості третьої особи було залучено ЗАТ КБ "ПриватБанк".
Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 11 травня 2010 року з відповідача на користь позивачки стягнуто страхове відшкодування у розмірі 4616 грн., 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди та судові витрати. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення та про ухвалення нового, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Вивчивши доводи скарги та перевіривши їх матеріалами справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28 липня 2006 року між сторонами був укладений договір №DNPHAN00016013 страхування наземного транспорту, а саме автомобіля "DAEWOO Matiz" реєстраційний номер НОМЕР_1, за умовами якого позивачка зобов'язалася сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови правил страхування, а відповідач взяв на себе зобов'язання по виплаті їй або вигодонабувачеві - ПриватБанку страхового відшкодування у разі настання страхового випадку.
11 серпня 2008 року ОСОБА_2 виявила пошкодження свого автомобіля, про що своєчасно повідомила відповідача, який вважав, що це пошкодження виникло в наслідок протиправних дій третіх осіб і визнав дану подію страховим випадком (а.с.10), проте відмовив у виплаті страхового відшкодування.
Згідно ст.ст.15 ч.1, 16 ч.1 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності зі ст.979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно ст.988 ч.1 п.п.2,3 ЦК України страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові та у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк встановлений договором.
Виходячи з вищевикладеного ОСОБА_2, як страхувальник виконала свої зобов'язання перед ЗАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" повністю, провела сплату страхових внесків та вчасно повідомила страхову компанію про настання страхового випадку. Відповідач визнав подію, що сталася з застрахованим транспортним засобом страховим випадком, а тому вище викладенні докази є законними та допустимими.
За таких обставин суд дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність стягнення страхового відшкодування.
Посилання апеляційної скарги на п.15.15 договору про те, що виплата страхового відшкодування здійснюється за умови порушення кримінальної справи або провадження по справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відповідним фактом, не є підставою для скасування рішення, оскільки позивачка вжила всіх залежних від неї засобів для виконання умов договору.
З матеріалів справи вбачається, що в день виявлення пошкодження застрахованого автомобіля, ОСОБА_2 звернулася у встановленому порядку в правоохоронні органи, які займалися розглядом її заяви, перевіркою викладених в ній фактів та проводили розшук осіб, які вчинили дане правопорушення.
Незважаючи на постанову від 14 серпня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи по даному факту (а.с.12), Жовтневий РВ ДГУ УМВС в Дніпропетровській області 29 серпня того ж року повідомив про продовження пошукових заходів щодо встановлення правопорушників (а.с.11), а провадження по справі про адміністративне правопорушення може бути відкрито тільки відносно певних осіб.
Разом з тим, вирішуючи питання про розмір страхового відшкодування, суд, в порушення вимог ст.11 ЦПК України, залишив поза увагою, що позивачка ставила питання про стягнення страхового відшкодування, виходячи з розміру збитку в 6220 грн. Після проведення експертизи свої вимоги в цій частині вона не збільшувала. Виходячи з розміру матеріального збитку встановленого висновком експертного дослідження в 6856,43 грн., при обчисленні суми страхового відшкодування, суд вийшов за межі позовних вимог, а тому рішення в частині стягнення суми страхового відшкодування підлягає зміні на 3980,50 грн. (6220 грн. -2239,50 грн), в частині судового збору - на 51 грн. та в частині загальної суми стягнення на 5480,50 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що виплата страхового відшкодування за умовами договору повинна спрямовуватись на дострокове погашення кредиту і виплачуватись третій особі не має правового значення, оскільки ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором від 28 липня 2006 року №DNPHAN09980214 виконала повністю (а.с.186).
Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд не звернув уваги на те, що ці вимоги позивачка заявила на підставі Закону України "Про захист прав споживачів", а також на те, що дія правил вказаного закону на зазначені правовідносини не поширюється, а тому рішення в даній частині підлягає скасуванню з відмовою в задоволенні позову в цій частині.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 11 травня 2010 року змінити в частині стягнутого розміру страхового відшкодування на 3980,50 грн., судового збору на 51 грн. та загальної суми стягнення на 5480,50 грн. В частині відшкодування моральної шкоди рішення скасувати і в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_2 відмовити. В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
ГОЛОВУЮЧИЙ:
СУДДІ: