Справа №  2-2598-10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

(заочне)

20 липня 2010 року  Краснолиманський міський суд Донецької області у складі :

головуючого судді    - Шавиріної Л.П.

при секретарі            - Подосельник Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Красний Лиман у відсутності сторін справу  за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман про визнання дій неправомірними  та зобов’язання до перерахунку та виплати державної пенсії за віком, суд –

В С Т А Н О В И В:

                   18 червня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Красний Лиман про визнання дій неправомірними та зобов’язання до перерахунку та виплати державної пенсії за віком.

                    В судове засідання позивач не з’явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином, надав суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутності, позов підтримав повністю, вказавши  у ньому, що в березні 2006 році йому була призначена відповідачем пенсія за віком. До теперішнього часу він продовжує працювати тому 11.03.2010 року  звернувся до відповідача з заявою про перерахунок призначеної йому пенсії на 2010 рік  з урахуванням встановленого  по Україні середнього заробітку для призначення пенсії за рік, що передує перерахунку, тобто за 2009 рік. Але йому відповідачем було відмовлено у такому перерахунку, чим порушено його права та законні інтереси. Тому просив позов задовольнити.

                   Представник відповідача - Управління Пенсійного Фонду України в м. Красний Лиман про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином, але в судове засідання не з’явився, направив до суду заперечення в якому позов не визнав, заперечував проти його задоволення тому, що діючим законодавством порядок проведення перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру не врегульовано. Відповідач провів йому такий перерахунок на підставі постанови кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2009 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» виходячи з показника середньої заробітної плати за 2007 рік. Тобто відповідач діяв законно і просив відмовити позивачу у задоволенні позову.

                   Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

                   Позивач являється пенсіонером з 2008 року, що  підтверджується   пенсійним посвідченням № НОМЕР_1   (а.с.7) і продовжував працювати (а.с.8-10).

                   11.03.2010 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок  призначеної йому пенсії за віком у зв’язку зі збільшенням страхового стажу працюючого пенсіонера. Однак йому було відмовлено у цьому у зв’язку з недоцільністю(а.с.4).

                   Тому 05.05.2010 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання перерахувати та виплатити йому пенсію, у зв’язку з тим, що після останнього перерахунку пенсії в нього збільшився страховий стаж на 24 місяці бо він продовжував працювати, а відповідач в добровільному порядку  відмовляється зробити перерахунок призначеної йому пенсії згідно до вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

                   Відповідно до ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від  09.07.2003 року у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної  плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.

                   Тобто відповідач повинен  був провести перерахунок з  середньої заробітної плати позивача за рік, який передував перерахунку(2009 рік), з урахуванням індивідуального коефіцієнта для обчислення пенсії 1,52751, розрахованого Пенсійним фондом України в м. Красний Лиман та індивідуального коефіцієнта страхового стажу з урахуванням кратності, що складає 0,64013. Тоді пенсія позивача складала б з 01.03.2009 року значно більший розмір, ніж йому призначено відповідачем – 1613,38 грн.

                  Але відповідачем вказаний перерахунок було виконано не на підставі Закону, а відповідно до постанови кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2009 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» виходячи з показника середньої заробітної плати за 2007 рік.

                  Виходячи з принципу верховенства права, положень статтей 21,22 Конституції щодо непорушності конституційних прав особи, та змісту ст. 3 ЦПК України щодо права особи на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод і інтересів, в Україні існує пріоритетність права на судовий захист цивільних прав та інтересів, у тому числі шляхом оскарження дій і рішень.

                  Статті 1,3 Конституції передбачають, що Україна є демократичною, соціальною, правовою державою ; права і свободі людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а  утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

          Відповідно до ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції є нормами прямої дії.

                   Органи влади відповідно до ст.ст.19,22 Конституції України зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

                   Постанова кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2009 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» суперечить ст.ст.40,42 Закону.

                   Тобто  при розгляді справи встановлено наявність порушення прав позивача у сфері публічно-правових відносин.

                   Згідно ст.8 ЦПК  України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності правового акту закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні правовідносини.

                   Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від  09.07.2003 року  має право на перерахунок пенсії. Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення „Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов'язок по перерахунку пенсії позивача, передбаченому ст. 42 Закону покладено на відповідача, за місцем проживання позивача, а не на суд.

                   Крім того відповідно до ч.4 ст. 45 Закону  перерахунок пенсії провадиться лише після звернення особи з заявою про такий.

                   Тобто право у позивача на перерахунок пенсії виникло з 11.03.2010 року - з моменту звернення з заявою до відповідача.

                   Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення „Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

                   Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті пенсії позивача, передбаченої ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» покладено на відповідача, за місцем проживання позивача.

                   На підставі досліджений доказів суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню в цій частині повністю.

                   Задовольняючи позовні вимоги, суд також виходить з того, що відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

                    Згідно ч.2 ст.1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

                   Тобто враховуючи наведене та відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних відносин, що носять публічно-правовий характер, суд може визнати дії відповідачів законними чи незаконними та в разі незаконності їхній дій – зобов’язати провести нарахування(перерахування) та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

                   Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача недоплаченої пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі та за вказаний ним період не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому  нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.

                   Відповідно до ст.ст.11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

                  При винесення рішення відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об"єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достовірність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності.

                   Тому незважаючи на заперечення відповідача проти позову та його вимоги визнання такого безпідставним і закрити провадження по справі, суд вважає вказані заперечення відповідача не обґрунтованими, бо вони не підтверджені жодним доказом, і не відповідають вимогам ст. 205 ЦПК України.

                   Враховуючи те, що сплату судових витрат позивачу було відстрочено судом до закінчення розгляду справи, позивач сплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а відповідач відповідно до  Декрету КМУ від 21.01.1993 року звільнений від сплати судового збору, позовні вимоги позивача задоволено, на підставі ст. 88 ЦПК України судовий збір слід компенсувати за рахунок держави.

                   На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 40,42,45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від  09.07.2003 року ,  ст.1 ЦК України, ст.ст. 4,8,10-11, 60,205,212-215 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В  :

                   Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

                   Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман в частині перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком за період з 11 березня 2010 року по день наступного перерахунку.

                   Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман  здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком починаючи з 11 березня 2010 року по день наступного перерахунку.

                   Рішення може  бути оскаржено позивачем  до Апеляційного суду Донецької області через Краснолиманський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

                   Рішення може бути переглянуто за заявою відповідача поданою  до Краснолиманського міського суду у 10-денний строк з дня отримання його копії.

                   Рішення виготовлено у нарадчій кімнаті у 1 примірнику.

Головуючий суддя –