Справа № 22ц - 8357/10                          Головуючий в I інстанції - Маймур Ф.Ф.

Категорія - 27                                                 Доповідач - Котушенко С.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 серпня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

        Головуючого - Петренко І.О.

    суддів - Козлова С.П.,  Котушенко С.П.

    при секретарі - Кермовій Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20 квітня 2010 року про визнання позовної заяви неподаною, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ЗАТ КБ "Приватбанк" та Національного Банку України про визнання угоди частково недійсною.

    Ухвалою судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20 квітня 2010 року позовну заяву визнано неподаною та повернено на підставі ч.2 ст.121 ЦПК України.

    В апеляційній скарзі позивачка ставить питання про скасування ухвали як незаконної.

Вивчивши доводи скарги, перевіривши їх матеріалами справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню з наступних підстав.    

Залишаючи позовну заяву без руху, суддя виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_1 носять майновий характер, а тому в ухвалі від 17 березня 2010 року вказував на не зазначення ціни позову та несплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи за спором майнового характеру 120 грн. При цьому не були враховані роз'яснення, викладені в п.31 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" про те, що у справах про визнання правочинів недійсними без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується  як із немайнового спору.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 ставить перед судом питання про визнання угоди частково недійсною без застосування наслідків недійсності. До позовної заяви додана квитанція про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн., а тому у судді не було підстав для вимоги сплати вказаних витрат у розмірі 120 грн. та зазначення ціни позову.

Постановляючи 17 березня 2010 року ухвалу про залишення позовної заяви без руху, суддя вказував на її невідповідність вимогам ст.119 ЦПК України, а саме: на відсутність доказів звернення до відповідача з заявою щодо зміни умов спірного договору та доказів відмови відповідача щодо внесення відповідних змін у договір, а також  на необхідність перевірки правильності найменування відповідача ЗАТ КБ "Приватбанк". Вимоги судді в даній частині  виходять за межі ст.119 ЦПК України. Крім того, спірний договір був укладений позивачкою з ЗАТ КБ "Приватбанк". На підтвердження зміни своєї назви на ПАТ КБ "Приватбанк" після укладення спірного договору, документи повинен надати суду "Приватбанк".

Визнаючи неподаною позовну заяву суддя керувався тим, що позивачем не усунуті недоліки, зазначені в ухвалі про залишення заяви без руху.

З такими висновками судді погодитись не можна, оскільки не зазначення позивачкою номеру засобів зв'язку відповідачів не може бути підставою для визнання позовної заяви неподаною та її повернення, оскільки номер засобів зв'язку вказується в позовній заяві тільки у випадку, якщо такий відомий позивачеві.

За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала судді не може залишатися в силі і підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.303,307,312 ЦПК України, колегія суддів -    

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

    Ухвалу судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20 квітня 2010 року скасувати, справу повернути до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

СУДДІ: