Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 серпня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого Вавшка В.С.,
суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В.,
при секретарі Липач Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області, Державного казначейства України про стягнення недорахованої пенсії,
за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області на рішення Хмільницького районного суду Вінницької області від 31 травня 2010 року, -
у с т а н о в и л а :
Рішенням Хмільницького районного суду Вінницької області від 31 травня 2010 року позов задоволено частково.
Стягнуто з управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області на користь ОСОБА_5 відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”:
- 735 грн.30 коп. недоотриманого підвищення до пенсії за період з липня по грудень 2007 року включно;
- 1170 грн.60 коп. недоотриманого підвищення до пенсії за період з квітня по грудень 2008 року включно;
- 1687 грн.80 коп. недоотриманого підвищення до пенсії за період зсічня по грудень 2009 року включно;
а всього 3593 грн.70 коп.
В решті позову відмовлено.
У апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою Хмільницького районного суду Вінницької області від 16 квітня 2010 року задоволено клопотання представника управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області. Залучено Державне казначейство України в якості співвідповідача у зазначеній справі.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України "Про соціальний захист дітей війни".
Зокрема, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Наявність у позивача права на призначення йому підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ст. 46).
Судом правильно встановлено, що відповідно до положень Закону України “Про соціальний захист дітей війни” ОСОБА_5 відноситься до категорії «діти війни» та даний час отримує пенсію.
З огляду на наведене позивач має право на отримання державної соціальної підтримки - підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Встановлено, що позивачу у 2007-2009 роках відповідачем не було нараховано та не виплачувалося підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 Закону.
Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 р.
Проте Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з урахуванням ст. 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Положення п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" були визнані такими, що не відповідають Конституції України, згідно з Рішенням Конституційного суду України N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
За змістом ч.2 ст. 5, ст. 58 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» обов’язки щодо нарахування та виплати пенсійних виплат покладаються на Пенсійний фонд України та його територіальні органи.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що Державне казначейство України є неналежним співвідповідачем у даній справі.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини регулюються Законом України “Про соціальний захист дітей війни” та ч.2 ст. 87 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції необґрунтовано стягнуто з управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області на користь ОСОБА_5 недоотриманого підвищення до пенсії за періоди: з липня по грудень 2007 року включно – 735 грн., з квітня по грудень 2008 року – 1170 грн.60 коп., з січня по грудень 2009 року включно – 1687 грн.80 коп., а всього 3593 грн.70 коп., оскільки враховуючи відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічний характер, суд може визнати дії відповідачів законними чи незаконними та в разі незаконності їхніх дій – зобов’язати провести нарахування/перерахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
Також, суд неправильно визначився із початком перебігу строку, з якого слід перерахувати пенсію з урахуванням вказаного 30% підвищення до пенсії позивачу на підставі вказаних вище законодавчих актів.
Доводи апеляційної скарги колегія суддів визнала частково обґрунтованими, а саме доводи щодо безпідставно вирішеної судом вимоги про стягнення з відповідача недоотриманого підвищення до пенсії за періоди: з липня по грудень 2007 року включно, з квітня по грудень 2008 року, з січня по грудень 2009 року включно без зазначення конкретних дат.
Інші доводи апеляційної скарги щодо судового рішення є необгрунтованими.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Оскаржуване судове рішення в частині, що підлягає залишенню без змін, є правильним і справедливим та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи до уваги, що судом першої інстанції не були застосовані норми матеріального права, які підлягали застосуванню при визначенні періодів у яких було порушено право позивача, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні з ухваленням нового у цій частині.
На підставі викладеного, керуючись п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ” від 18 лютого 2010 року №1681- VI, ст. 15, ст. 303, п.3 ч.1 ст. 307, ст.308, ст.313, ч.2 ст.314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області задовольнити частково.
Рішення Хмільницького районного суду Вінницької області від 31 травня 2010 року у цій справі змінити.
Викласти другий абзац резолютивної частини рішення у наступній редакції :
« Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_5 з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з відповідною виплатою різниці після здійсненого перерахунку».
В решті залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, є остаточним і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя : (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом вірно :