ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

29 липня 2010 р.                                                                                   № 6/30-559  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Кота О.В. –               головуючого, Демидової А.М., Шевчук С.Р.,

розглянувши  касаційну  скаргу  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на ухвалуЛьвівського апеляційного господарського суду від 27.05.2010 р.

у справі№ 6/30-559

за позовомВідкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк"

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_3

простягнення 3 855 809,97 дол. США,

в с т а н о в и в:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою (зареєстрована Вищим господарським судом України 28.07.2010 р. за № 15082) на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 27.05.2010 р.

Зазначеною ухвалою відмовлено Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 15.04.2010 р. про скасування ухвали господарського суду Тернопільської області від 02.04.2010 р. в частині накладення арешту на земельні ділянки по вул. Українській, 104а, 104б в смт. Товсте, Заліщанського району Тернопільської області та залишення без змін ухвали господарського суду Тернопільської області від 02.04.2010 р. в частині накладення арешту на належні відповідачу на праві власності будівлі і споруди, розміщені по вул. Українській, 104а, 104б в смт. Товсте, Заліщанського району Тернопільської області.   

          Припис ст. 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, до якого віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

          Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 12 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадку і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

          Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

          Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.

          Приписами ст. 11113 ГПК України передбачено, що  ухвали місцевого або апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку лише у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

         Отже, ухвала місцевого або апеляційного господарських судів може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку, встановленому для оскарження судових рішень та постанов.

         При цьому слід мати на увазі, що оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість оскарження яких прямо зазначено у відповідній статті Господарського процесуального кодексу України або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в яких йдеться про винесення судом даних ухвал.

         Крім того, згідно з роз'ясненнями, розміщеними у п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13.06.2007 р. № 8, оскарження ухвал або інших процесуальних актів суду, якими не завершується провадження у справі (про прийняття заяв і скарг до розгляду, про призначення судових засідань, про виклик осіб, про витребування документів та інших доказів тощо), крім випадків, прямо передбачених процесуальним законом, не допускається.

Положеннями статті 68 ГПК України, яка регулює питання про скасування забезпечення позову, не передбачено можливості оскарження ухвали, якою вирішено питання щодо скасування забезпечення позову.

  За таких обставин, ухвала господарського суду Тернопільської області від 15.04.2010 р. є такою, що не підлягає оскарженню.

Враховуючи викладене, скаржник не має права на касаційне оскарження ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 27.05.2010 р., якою відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу суду, яка не підлягає оскарженню, у зв'язку з чим у прийнятті касаційної скарги необхідно відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Відмовити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Львівського апеляційного господарського від 27.05.2010 р. у справі № 6/30-559.

Згідно зі ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішенням Конституційного Суду     України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 р. ухвала Вищого господарського суду України            касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя                                                                               О.В. Кот

Судді                                                                                                       А.М. Демидова

                                                                                                              С.Р. Шевчук