Справа № 22- 7616
Головуючий у 1-й інстанції -
Піхур О.В.
Доповідач – Заришняк Г.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів – Кравець В.А., Шиманського В.Й.
При секретарі – Дудікову А.В.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах Державного видавництва «Преса України» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 березня 2010 р. в справі за позовом Державного видавництва «Преса України», ОСОБА_3 до Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсним ордера,-
В С Т А Н О В И Л А:
В серпні 2007 року Державне видавництво «Преса України» та ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом до Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсним ордера на жиле приміщення та виселення.
В подальшому позивачі відмовилися від вимог про виселення відповідачів і суд прийняв відмову від позову в цій частині.
Зазначали, що відповідачами було порушено порядок та умови отримання ордера №01717 від 30.12.2005 р. на квартиру АДРЕСА_1 та порушено право ОСОБА_3 на покращення житлових умов й отримання квартири АДРЕСА_2. Просили суд визнати вказаний ордер недійсним.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17 березня 2010 р. в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник Державного видавництва «Преса України» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального закону.
В суді апеляційної інстанції представник Державного видавництва «Преса України» та позивачка ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу з підстав та доводів, наведених в ній.
Відповідачка ОСОБА_4 та представник відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проти апеляційної скарги заперечували, вважаючи рішення районного суду законним.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_4 працює в Державному видавництві "Преса України" та перебувала на квартирному обліку за місцем роботи.
У 1989 році їй була надана однокімнатна квартира АДРЕСА_2 без зняття з квартирного обліку.
На підставі спільного рішення профспілкового комітету й адміністрації Видавництва від 30 червня 2005 року ОСОБА_4 на сім'ю з 4-ох осіб надано двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 за умови звільнення ними квартири АДРЕСА_2. Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 погодилися звільнити зазначену квартиру та знятися з реєстрації, про що 13-17 жовтня 2005 року підписали письмові зобов'язання (а.с. 9 -13).
30 грудня 2005 року Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією було видано ОСОБА_4 ордер №01717 на сім'ю із чотирьох осіб на зайняття двокімнатної квартири АДРЕСА_1 (а.с. 14).
Згідно даного ордеру відповідачі вселились у зазначену квартиру, проте ОСОБА_5 залишився проживати в однокімнатній квартирі АДРЕСА_2.
Спільним рішенням профспілкового комітету і адміністрації Державного видавництва "Преса України" від 5 грудня 2005 року ОСОБА_3 надано вказану однокімнатну квартиру, а 9 червня 2006 року їй видано ордер на цю квартиру.
В зв»язку з тим, що відповідачі не виконали своїх зобов'язань по звільненню квартири, в якій залишився проживати ОСОБА_5, спільним рішенням профспілкового комітету і адміністрації Видавництва від 21 вересня 2005 р. рішення від 30 червня 2005 року в частині надання ОСОБА_4 двокімнатної квартири скасовано.
Відмовляючи у задоволенні позову про визнання ордера недійсним, суд виходив з того, що відповідачі перебували на квартирному обліку з приводу покращення житлових умов, ордер на спірну квартиру отримали правомірно, а тому підстав для його визнання немає.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна.
Відповідно до вимог ст.59 Житлового кодексу України ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним в судовому порядку у випадку надання громадянами невідповідаючих дійсності відомостей про необхідність поліпшення житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.
Згідно з п.п.64, 66 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року №470, громадяни ( в тому числі тимчасово відсутні), відносно яких прийнято рішення про надання житлового приміщення, дають письмові зобов’язання про звільнення займаного жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду чи в будинку житлово-будівельного кооперативу. В надане жиле приміщення переселяються члени сім’ї, які включені в ордер і дали письмове зобов’язання про переселення в це приміщення.
Відсутність згоди членів сім’ї на звільнення займаного приміщення є перешкодою для видачі ордера і може бути підставою для перегляду рішення про надання квартири.
Умовою надання відповідачам двокімнатної квартири АДРЕСА_1, в місті Києві було звільнення ними однокімнатної квартири АДРЕСА_2.
Відповідно до ст. 59 ЖК України невиконання відповідачами вказаної умови є підставою для визнання виданого ордера недійсним з наслідками, передбаченими ст. 117 ЖК України.
З огляду на те, що відповідачі не виконали своїх зобов'язань по звільненню однокімнатної квартири, в якій залишився проживати ОСОБА_5, чим порушили умову надання їм спірного житлового приміщення, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про визнання недійсним ордеру №01717 серії Б на жиле приміщення, виданого Шевченківською районною держадміністрацією 30.12.2005 р. ОСОБА_4 з сім’єю з чотирьох осіб на право зайняття двокімнатної квартири АДРЕСА_1, задовольнивши позовні вимоги Державного видавництва "Преса України".
Одночасно при вирішенні питання про визнання ордеру недійсним колегія суддів має вирішити і питання застосування наслідків, передбачених ст. 117 ЖК України.
Оскільки ордер на спірне житлове приміщення підлягає визнанню недійсним внаслідок неправомірних дій відповідачів, які одержали ордер, вони підлягають виселенню з цього приміщення із наданням їм однокімнатної квартири АДРЕСА_2, яку вони займали раніше.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах Державного видавництва «Преса України» задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 березня 2010 р. скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_3 та Державного видавництва «Преса України» задовольнити. В изнати недійсним ордер №01717 серії Б на жиле приміщення, виданий Шевченківською районною держадміністрацією 30.12.2005 р. ОСОБА_4 з сім’єю з чотирьох осіб на право зайняття двокімнатної ізольованої квартири АДРЕСА_7.
Виселити ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 з квартири АДРЕСА_1 із наданням жилого приміщення в однокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_2, яке вони займали раніше.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий
Судді