ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуючий по 1-ій інст. Назаров П.О. Справа № 22-а-1314/07
Виноградівський районний суд Закарпатської обл. Рядок статзвіту № 37
Доповідач: Шавель Р.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2007 року Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Шавеля Р.М.,
суддів: Улицького В.З. та Обрізка І.М.,
при секретарі - Федаш О.Л.,
з участю: адвоката Зубача Т.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за апеляційною скаргою прокурора Виноградівського району Закарпатської обл. в інтересах держави в особі Районного відділу освіти Виноградівської РДА на постанову Виноградівського районного суду Закарпатської обл. від 04.04.2007р.,
в с т а н о в и л а:
11.01.2007р. прокурор Виноградівського району Закарпатської обл. звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Районного відділу освіти Виноградівської РДА, в якому просить визнати недійсним рішення НОМЕР_1 від 26.08.2004р. сімнадцятої сесії четвертого скликання Широківської сільської ради “Про вилучення земельних ділянок” і зупинити його дію до розгляду справи судом по суті.
Постановою Виноградівського районного суду Закарпатської обл. від 04.04.2007р. в задоволенні адміністративного позову прокурора Виноградівського району Закарпатської обл. в інтересах держави в особі Районного відділу освіти Виноградівської РДА відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що згідно п.2 ч.1 ст. 12 Земельного кодексу /ЗК/ України Широківська сільська рада уповноважена в галузі земельних відносин вирішувати питання відносно вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, що не суперечить вимогам Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”. Оскаржуване рішення відповідає вимогам закону, було прийняте у зв'язку з добровільною відмовою користувача від права на земельну ділянку. Вилучена ділянка була захаращена, фактично не використовувалася по цільовому призначенню, її вилучення не порушує потреб для обслуговування дитячого садка. Сільська рада відповідає за раціональне використання надмірної для користувача земельної ділянки, вилучення ж такої проведено з метою покращення торгового обслуговування членів територіальної громади с. Широке.
Постанову суду оскаржив прокурор, який, покликаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Апелянт вважає, що ст. 12 ЗК України не передбачені повноваження сільської ради по вилученню земельних ділянок від дитячих садків. Натомість, п.6 ст. 16 Закону України “Про дошкільну освіту” вказує на те, що засновник (власник) державного чи комунального дошкільного закладу не має права безпідставно зменшувати в ньому площу території.
Помилковим вважає висновок суду про наявність добровільної відмови землекористувача від земельної ділянки, оскільки відповідно до ст. 20 Закону України “Про дошкільну освіту” органом управління дошкільного навчального закладу є педагогічна рада.
Невірним є покликання суду першої інстанції на те, що вилучена земельна ділянка не використовувалася, оскільки така використовувалася для прогулянок дітей, на ній знаходилися гойдалки. Вилучення земельної ділянки також не відповідає вимогам Указу Президента України від 18.01.1996р., яким затверджено Національну програму “Діти України”.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга в межах заявлених вимог підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно рішення НОМЕР_1 від 26.08.2004р. сімнадцятої сесії четвертого скликання Широківської сільської ради “Про вилучення земельних ділянок” було вилучено земельну ділянку площею 150 кв.м. із земель, наданих у постійне користування дитячому садку с.Широке (а.с. 5).
09.11.2006р. прокурором Виноградівського району Закарпатської обл. внесений протест на вищевказане рішення сільської ради (а.с. 6), який рішенням № 75 від 21.11.2006р. шостої сесії Широківської сільської ради був відхилений, оскільки земельна ділянка була вилучена на підставі добровільної відмови від користування нею керівником установи, саме рішення відповідає вимогам закону (а.с. 7).
Із змісту письмових пояснень третьої особи ОСОБА_1 слідує, що 26.08.2004р. сільська рада прийняла рішення про затвердження акту вибору та надання йому дозволу на виготовлення технічної документації по відведенню земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 150 кв.м. для будівництва магазину. 17.11.2005р. сільською радою був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду, на підставі чого всі служби погодили проект землеустрою земельної ділянки (а.с. 15).
18.11.2005р. був укладений договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та відповідачем строком на 4 роки (а.с. 19).
Згідно ст. 142 ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.
Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
Відповідно до ст. 16 Закону України “Про дошкільну освіту” майно, яке є державною або комунальною власністю (земельні ділянки, будівлі, споруди, обладнання тощо), придбання чи відокремлення якого призначене для здобуття дітьми дошкільної освіти, використовується виключно із зазначеною метою.
Засновник (власник) державного чи комунального дошкільного навчального закладу не має права безпідставно ліквідувати його, зменшувати в ньому площу території, кількість груп, а також здавати в оренду приміщення (будівлі).
Ст. 20 цього Закону України передбачено, що колегіальним постійно діючим органом управління дошкільним навчальним закладом є педагогічна рада.
Фінансово-господарська діяльність дошкільних навчальних закладів здійснюється відповідно до Закону України “Про освіту”, законів про бюджет, власність, місцеве самоврядування та інших нормативно-правових актів. Утримання та розвиток матеріально-технічної бази дошкільних навчальних закладів у межах Типового переліку обов'язкового обладнання дошкільних навчальних закладів фінансуються за рахунок коштів засновників (власників) цих закладів (ст. 37 цього Закону).
Системний аналіз вказаних норм чинного законодавства вказує на те, що в розглядуваній ситуації згоду на вилучення із користування дошкільного навчального закладу повинні надавати як педадогічна рада як постійно діючий орган управління, так і його власник (засновник).
Окрім цього, згідно вимог ст. 142 ЗК України така відмова повинна бути викладена у формі окремої письмової заяви, яка повинна подаватися власнику земельної ділянки для прийняття рішення про вилучення.
Таким чином, представлену заяву ОСОБА_1 від 19.08.2004р., в якій він просить дати дозвіл на вилучення землі і на якій містяться підписи завідуючої дитячого садка та керівника відділу освіти, не можна вважати згодою на вилучення земельної ділянки в розумінні ст. 142 Земельного кодексу України.
Також судом першої інстанції безпідставно було взято до уваги відсутність цільового використання земельної ділянки дитячим дошкільним закладом, відсутність порушень потреб для обслуговування дошкільного закладу, при вилученні не порушено жодних стандартів і норм, оскільки доказів такого сторонами не представлено, а судом таких не здобуто.
Між тим, із змісту оскаржуваної постанови суду не випливає, якими саме матеріалами справи спростовуються доводи прокурора про те, що відповідачем порушено вимоги Закону “Про дошкільну освіту” про зменшення території дитячого садка і не дотримано меж своєї компетенції.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, які призвели до неправильного вирішення справи.
За наведених обставин заявлений позов підлягає до часткового задоволення, а рішення НОМЕР_1 від 26.08.2004р. сімнадцятої сесії четвертого скликання Широківської сільської ради “Про вилучення земельних ділянок” в частині вилучення земельної ділянки площею 150 кв.м із земель, наданих у постійне користування дитячому садку с. Широке, слід скасувати як незаконне.
Керуючись ст.ст. 195, п.3 ч.1 ст. 198, п.3, 4 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207 КАС України, ст.ст. 12, 141, 142 Земельного кодексу України, ст.ст. 16, 20, 37 Закону України “Про дошкільну освіту”, колегія суддів -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу прокурора Виноградівського району Закарпатської обл. в інтересах держави в особі Районного відділу освіти Виноградівської РДА задоволити частково.
Постанову Виноградівського районного суду Закарпатської обл. від 04.04.2007р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов прокурора Виноградівського району Закарпатської обл. в інтересах держави в особі Районного відділу освіти Виноградівської РДА задоволити частково.
Визнати незаконним та скасувати рішення НОМЕР_1 від 26.08.2004р. сімнадцятої сесії четвертого скликання Широківської сільської ради “Про вилучення земельних ділянок” в частині вилучення земельної ділянки площею 150 кв.м із земель, наданих у постійне користування дитячому садку с.Широке.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий: Шавель Р.М.
Судді: Улицький В.З.
Обрізко І.М.