2-1232/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

02 серпня 2010 р.                       Староміський районний  суд  м. Вінниці  

                                                                 в складі:  головуючого судді Шидловського О.В.,

                                                                                  при секретарі Данилевич А.О.,

з участю представника позивачки – ОСОБА_1,

представника відповідача Байши Т.А.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, зобов’язання здійснювати нарахування та виплати підвищення до пенсії, зобов’язання здійснювати в подальшому нарахування та виплати підвищення до пенсії,

в с т а н о в и в:

          ОСОБА_3 , 1940 р.н. звернулась до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, зобов’язання здійснювати нарахування та виплати підвищення до пенсії, зобов’язання здійснювати в подальшому нарахування та виплати підвищення до пенсії, мотивуючи тим, що вона відноситься до соціальної категорії «діти війни» і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячне підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Із листа відповідача дізналася, що надбавка до пенсії нараховується не у відповідності до вказаної статті, а відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Позивачка вважає, що здійснене відповідачем підвищення їй пенсії як дитині війни не відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відповідно до інших нормативно-правових актів порушує  право на отримання державної соціальної підтримки, передбаченої вказаним законом. Відповідно до ч. 2 ст. 6 закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Просила про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, зобов’язання здійснювати нарахування та виплати підвищення до пенсії, зобов’язання здійснювати в подальшому нарахування та виплати підвищення до пенсії (а.с.3-4, 15).

           В судовому засіданні представник позивачки уточнені позовні вимоги підтримав, надав усні та письмові пояснення (а.с. 23), просив задоволити позов. Зауважив, що Пенсійний фонд в Староміському районі м. Вінниці, відповідно до Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, управління в Староміському районі м. Вінниці відповідно до покладених на нього завдань, крім іншого, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, інші виплати відповідно до чинного законодавства.

           Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала. Надала письмові заперечення (а.с. 16-18). Пояснила, що відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. пенсія цій категорії громадян підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, але законом не передбачено яким саме органом – Пенсійним фондом чи іншим органом виконавчої влади, повинно здійснюватись призначення і виплата підвищеної пенсії, а також за рахунок яких коштів і джерел фінансування. Крім того, Пенсійний Фонд України в Староміському районі м. Вінниці здійснює свої повноваження по ефективному використанню коштів Пенсійного фонду України, бюджет ПФУ затверджується Кабінетом Міністрів України. Зауважила, що при нарахуванні та виплаті підвищення пенсії позивачеві управління діяло у відповідності до Закону України «Про Державні бюджети» на відповідні роки, Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та нормативних актів уряду при цьому прав позивача не порушувало, відповідне фінансування було відсутнє.  

           Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

           Позивачка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, має статус дитини війни відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (а.с. 5, 6), яка звернувшись до відповідача про нарахування та виплату допомоги відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (а.с. 7), отримала відповідь (а.с. 8-9), якою їй повідомлено, що надбавка як «дитині війни» їй виплачується з 01.01.2008 р. – 47,00 грн., з- 01.04.2008 р. – 48,10 грн., з 01.07.2008 – 48,20 грн., з 01.10.2008 р. – 49,80 грн.  

           Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або до щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої учасникам війни.

Дія вказаної норми Закону була зупинена на 2007 рік п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року.

            Конституційний Суд України рішенням № 6-рп/2007 від 9.07.2007 року (справа про соціальні гарантії громадян) визнав неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

           Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення  змін до деяких законодавчих актів» від 28.12.2007 р. внесені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

            Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року п.41 р.2 зазначеного Закону визнаний таким, що є неконституційним (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни внесені Законом України від 28.12.2007 року «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає Конституції України, а тому це не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання підвищення розміру пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

             Згідно з вимогами ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

            В постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», звернуто увагу, що оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії.            

             Оскільки судом встановлено, що положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими зупинено та звужено підвищення до пенсії дітям війни, не відповідають Конституції України, суд застосовує в даному випадку спеціальний закон прямої дії - Закон України «Про соціальний захист дітей війни» та Конституцію України.

              При цьому суд враховує, що рішення Конституційного Суду України набули чинності з дня їх прийняття, а тому нормативні акти визнані не конституційними втратили чинність з дня прийняття  рішень Конституційним Судом України, тобто у 2007 році з 09.07.2007 року, а у 2008 році з 22.05.2008 року. Стосовно 2009-2010 років, законодавцем  положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не обмежувалось.

Згідно ст. 87 ч. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсій, не одержані пенсіонерами своєчасно з вини органу, який призначає або сплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.

             Таким чином, вимоги позову про визнання дій Управління пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці щодо відмови в перерахунку підвищення до пенсії позивачці як дитині війни, неправомірними, зобов’язання відповідача здійснити  перерахунок підвищення до пенсії позивачці, як дитині війни, з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком встановленої для відповідного періоду починаючи з 01.01.2007 р. з урахуванням виплачених коштів та виплатити різницю між перерахованою та виплаченою пенсією за період з 01.01.2007 р. по день набрання рішенням законної сили, зобов’язання відповідача з дня набрання рішенням суду законної сили здійснювати в подальшому нарахування та виплати підвищення до пенсії позивачці, як дитині війни, з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої для відповідного періоду є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

              При перерахунку пенсії позивача, відповідач має застосовувати розмір мінімальної пенсії визначений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, оскільки інший розмір мінімальної пенсії законами України не встановлений на що також звертав увагу Верховний Суду України при розгляді аналогічних справ.  

Крім того, відповідно до «Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах», управління пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці відповідно до покладених на нього завдань, крім іншого, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, інші виплати відповідно до чинного законодавства.

             На підставі викладеного, ст.ст. 8, 22 Конституції України, ст.ст. 1,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», «Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 15, 57-60, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

         Позов задоволити.

         Визнати дії Управління пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці  щодо відмови в перерахунку підвищення до пенсії ОСОБА_3, як дитині війни, неправомірними.

         Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці здійснити перерахунок підвищення до пенсії ОСОБА_3, як дитині війни, з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої для відповідного періоду, починаючи з 01.01.2007 р. з урахуванням виплачених коштів та виплатити різницю між перерахованою та виплаченою пенсіями за період з 01.01.2007 р. по день набрання рішенням суду законної сили.

    Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці з дня набрання рішенням суду законної сили здійснювати в подальшому нарахування та виплати підвищення до пенсії ОСОБА_3, як дитині війни, з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої для відповідного періоду.

        Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Староміський райсуд м. Вінниці до апеляційного суду Вінницької області.

Повне рішення суду складено 06.08.2010 р.

          Суддя