Справа № 2-658/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2010 року                                     Солом’янський  районний суд м. Києва

в складі : головуючого  судді -Букіній О.М.

при  секретарі  - Балагура О.С., Волошиній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО», Товариства з обмеженою відповідальінстю «Катран-Т», Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибопереробний завод «Плеяди», третя особа –Київськимй міський регіональний осередок «Союз споживачів України» про відшкодування збитків та моральної шкоди, у зв»язку з продажем товару неналежної якості, -

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2009 року позивач звернувся до суду з вищенаведеним позовом та просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» грошові кошти у розмірі 23, 28 гривень за придбання товару неналежної якості, 2 984, 40 гривень витрат за проведення дослідження-випробування та 100, 00 гривень моральної шкоди, а всього 3 107, 68 гривень.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 30 вересня 2009 року позивач здійснив покупку в магазині «ЕКО маркет», де придбав пресерви «Оселедець під горілочку» виготовленого ТОВ «Рибопереробний завод «Плеяди», пресерви «Лосось філе-скибочки» та скумбрію атлантичну б/г холодного копчення виготовлені ТОВ «Катран-Т», за що сплатив 45, 24 гривень.

Зазначає, що після придбання товару, його якість стала йому підозрілою, у зв’язку з чим, позивач в  той же день звернувся до Державного підприємства «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» з метою проведення перевірки якості продукції.

Посилається, що відповідно до протоколу випробування харчової продукції № 12387-12388/09-х від 06 жовтня 2009 року - зразок пресервів «Оселедець в олії» за ТУ У – 2061782.001-2001 за мікробіологічним показником (дріжджі) не відповідає вимогам МВ 15.2-5.3-001:2006 від 01.02.2008 року; відповідно до протоколу випробувань харчової продукції № 12389-12390/09-х від 06.10.2009 року – зразок пресервів «Лосось філе-скибочки» за ГОСТ 7449-96 за мікробіологічним показником (дріжджі) не відповідає вимогам МВ 15.2-5.3-001:2006 від 01.02.2008 року, а також виявлені штучні барвники (жовтий сонячний захід (Е 110) та понсо 4 R (Е 124)), використання яких заборонено Міністерством охорони здоров’я України.

Вважає, що відповідачем – 1 було продано товар неналежної якості, який не придатний для вживання, у зв’язку з чим відповідно Закону України «Про захист прав споживачів» відповідач, як продавець, повинен повернути  сплачені кошти у розмірі 23, 28 гривень.

Додатково посилається на ту обставину, що з метою перевірки якості продукції позивач звернувся до спеціалізованої установи та сплатив 2 714, 40 гривень за складання протоколів випробування харчової продукції. Крім того, для проїзду від магазину ТОВ «ЕКО маркет» до Державного підприємства «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» сплатив за послуги таксі всього  у розмірі 270, 00 гривень.

Посилається, що позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди ним пред’явлено саме до продавця, а не до виробника, оскільки це право споживача передбачено нормами чинного законодавства.

Також позивач просив стягнути на його користь 100, 00 гривень моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях позивача, яких він зазнав внаслідок порушення його прав споживача  та неможливості вжити придбаний продукт.

В ході розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги просив стягнути з відповідача-1 матеріальної шкоди -23, 28 гривень, у зв'язку з придбанням товару неналежної якості, моральної шкоди в розмірі -49000, 00 гривень, понесені витрати по сплаті лабораторного дослідження в розмір 2714, 40 грн.,  витрати по оплаті таксі-270, 00 грн., за надану правову допомогу в розмірі 5000, 00 грн., витрати по оформленню довіреності-250, 00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи-120, 00 грн.

Збільшення позовних вимог позивач обгрунтовує тим, що він був змушений звернувся до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за правовою допомогою, а саме для надання консультацій з питань чинною законодавства у сфері захисту прав споживачів, підготовки позовних заяв, скарг, заяв тощо. За надані послуги позивач сплатив 5000, 00 гривень

Збільшення розміру моральної шкоди до 49 000, 00 гривень, позивач обґрунтовує тим, що він був впевнений в якості та безпеці продуктів придбаних в магазині ТОВ«ЕКО маркет», а наразі отримав неякісну продукцію, не мав можливості вжити продукти в той період, коли цього потребував його організм, витратив свій час та кошти на проведення лабораторних досліджень.   Крім того, позивач переймається не тільки своєю долею, а й долею всіх споживачів України.

Через купівлю у відповідача – 1 продуктів неналежної якості позивач пережив значний стрес, що негативно вплинуло на його здоров'я, душевний спокій та рівновагу через брутальне та цинічне порушення його прав споживача на якісний товар, байдужість відповідача - 1 по виконанню своїх прямих обов'язків позбавили його можливості зосередитися та вести звичний спосіб життя.

Також позивач просив стягнути з відповідача-2 та відповідача -3 на його користь моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі  500, 00 грн. з кожного.

Враховуючи вищенаведене позивач просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ЕКО» у судовому засіданні проти позову заперечив.

Свої заперечення мотивував тим, що постачання пресервів до магазинів «ЕКО маркет» «Оселедець в олії», проводило ТОВ КФ «Афіна» (виробник ТОВ «Рибопереробний завод «Плеяди»»), а «Лосось філе-скибочки», проводило ТОВ «Катран-Т» (виробник). Разом з товаром вищевказані підприємства надали на підтвердження якості оселедця та лососю Ветеринарне свідоцтво та посвідчення про якість на готову рибну продукцію, після чого оселедець та лосось був розфасований в окрему упаковку та мали належні терміни придатності строком 2/3 загального терміну. Всі вказані факти не викликали сумніву у належній якості поставленого товару, у зв'язку з чим він був прийнятий до реалізації. Вважає, що відповідач - 1 дотрималося всіх вимог встановлених Законом України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» при прийомі та подальшій реалізації товару, а тому ні яким чином не могло передбачити та попередити неналежну якість рибної продукції.

Вважає, що неналежна якість товару виникла безпосередньо при його виробництві, у зв'язку з чим відповідальність за неналежну якість товару повинні нести саме виробники – відповідач – 2 та відповідач – 3.

Додатково вважає, що протоколи випробувань харчової продукції № 12387-12388/09-х та № 12389-12390/09-х від 06.10.2009р. є недопустимими доказами, оскільки відповідно до діючого законодавства відбір зразків товарів для перевірки їх якості проводиться службовою особою Держстандарту та його територіальних органів, його органів у Автономній Республіки Крим, областях, містах Києві та Севастополі, яка має відповідне посвідчення у присутності особи, що здійснює продаж товарів (виконує роботу, надає послуги), та, при можливості, представника суб'єкта господарської діяльності, що перевіряється, і оформляється актом відбору зразків (проб) товарів. Акт складається у трьох примірниках і підписується службовою особою, яка проводила відбір зразків товару, а також продавцем (виконавцем) і представником суб'єкта господарської діяльності, у разі його присутності під час перевірки. Перший примірник залишається у службової особи, другий - додається до відібраних зразків товару, третій - залишається у продавця (виконавця) чи представника суб'єкта господарської діяльності. Відібрані зразки товарів упаковуються на місці відбору у присутності продавця (виконавця), представника суб'єкта господарської діяльності, у разі його присутності під час перевірки, і опломбовуються або опечатуються службовою особою, яка надсилає їх до лабораторії чи іншої відповідної установи для дослідження.

Посилається на ту обставину, що у протоколах випробувань харчової продукції зазначено, що зразки продукції для проведення випробувань відібрані представником позивача самостійно, без участі уповноважених службових осіб органів Держстандарту, що на думку представника є порушенням порядку, встановленого законом. Вважає, що позивачем не доведено , що останній  надав для проведення випробувань саме зразки харчових продуктів, придбаних у магазині відповідача – 1.

Крім того вважає, що у задоволенні позовної вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, позивачу слід також відмовити, оскільки останнім не надано жодних доказів, що підтверджують понесенні душевні, психічні та моральних переживань, внаслідок неправомірних дій відповідача – 1.

Враховуючи вищенаведене просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Рибопереробний завод «Плеяди» у судовому засіданні проти заявлених вимог заперечував підтримавши пояснення представника відповідача-1.

Також посилався на те, що позивач працюючи в регіональному відділенні громадської організації «Союз споживачів України» 30 вересня 2009 року був направлений керівником вказаної організації в магазин відповідача – 1, де за кошти, які йому було виділено даною організацією придбав ряд продуктів, після чого цілеспрямовано передав їх на проведення лабораторних випробувань. Вважає, що позивач не витрачав своїх грошей на купівлю продуктів харчування, не сплачував за послуги з перевезення та не сплачував за лабораторні випробування, а тому вважає, що позивачу не було завдано жодних збитків.

Зазначає, що зазначені в протоколах випробування харчової продукції невідповідності рибопродуктів діючим нормам не можна приймати до уваги, оскільки відповідно до порядку санітарно мікробіологічного контролю виробництва продукції з риби та інших водних живих ресурсів на підприємствах та суднах доставка відібраних зразків для дослідження не повинні перевищувати 6 годин при умові доставки в термічному контейнері при температурі 6+/-, а якщо проби неможливо охолодити, дослідження має бути проведено не пізніше ніж через 2 години після її відбору, а продукти було відібрано 30 вересня 2009 року, а дослідження розпочато лише 30 жовтня 2009 року у зв’язку з чим продукти харчування було досліджено із пропущенням допустимого строку, а тому вважає, що протоколи випробування харчової продукції не можна приймати до уваги в якості належного доказу по справі.

Також вважає, що витрати пов’язані з пересуванням позивача на таксі з метою виявлення невідповідності придбаної у відповідача – 1 продукції діючим нормам, а також витрати щодо оформлення довіреності та надання правової допомоги, жодним чином не підтвердженні відповідними доказами.

Враховуючи вищенаведене просив в задоволенні позову до відповідача – 3 відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Катран-Т» у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи в судовому засіданні позов підтримав та просили його задовольнити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.  

Судом встановлено, що 30 вересня 2009 року позивач здійснив покупку в магазині «ЕКО маркет», де придбав пресерви «Оселедець під горілочку» виготовленого ТОВ «Рибопереробний завод «Плеяди», вартістю 7, 29 гривень, пресерви «Лосось філе-скибочки» виготовленого ТОВ «Катран-Т», вартістю 15, 99 гривень, за що сплатив 23, 28 гривень, що підтверджується фіскальним чеком від 30 вересня 2009 року (а.с.5).

У судовому засіданні встановлено, що придбані позивачем продукти, дійсно знаходилися на реалізації у відповідача – 1, що підтверджується Договором про поставку № 5791К від 31 липня 2009 року (а.с.34-39), посвідченням про якість № ПА – 1312716 на вагову (молочну, рибну тощо) продукцію тваринного походження (а.с.40), ветеринарним свідоцтвом ГЗ-10 № 582031 (а.с.41), Договором про поставку № 5869К від 01 квітня 2009 року (а.с.42-47), ветеринарним свідоцтвом ГЗ-10 № 3750003 (а.с.48), посвідченням про якість (а.с.49) та прибутковою накладною № М67-002511 від 30 вересня 2009 року (а.с.50), у зв’язку з чим суд не може прийняти до уваги пояснення представника відповідача – 1 щодо тієї обставини, що продукти були придбані позивачем поза межами магазину «ЕКО маркет».

Як вбачається з пояснень позивача, після придбання вищенаведеної продукції, позивач скориставшись своїм правом на перевірку якості придбаного товару, як споживач, звернувся до Державного підприємства «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» з метою проведення перевірки якості продукції, що підтверджується договором № 17-05691/09 на виконання робіт (послуг) від 30 вересня 2009 року (а.с.16) та до Спілки захисту прав споживачів Солом’янського району м. Києва зі скаргою на неякісний товар ТОВ «ЕКО маркет» (а.с.115).

Судом встановлено, що на підставі досліджень Державного підприємства «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» позивачу було надано Протокол випробування харчової продукції № 12387-12388/09-х від 06 жовтня 2009 року (а.с.8-11) та Протокол випробувань харчової продукції № 12389-12390/09-х від 06.10.2009 року (а.с.12-15).

Відповідно до протоколу випробування харчової продукції № 12387-12388/09-х від 06 жовтня 2009 року - зразок пресервів «Оселедець в олії» за ТУ У – 2061782.001-2001 за мікробіологічним показником (дріжджі) не відповідає вимогам МВ 15.2-5.3-001:2006 від 01.02.2008 року; відповідно до протоколу випробувань харчової продукції № 12389-12390/09-х від 06.10.2009 року – зразок пресервів «Лосось філе-скибочки» за ГОСТ 7449-96 за мікробіологічним показником (дріжджі) не відповідає вимогам МВ 15.2-5.3-001:2006 від 01.02.2008 року, а також виявлені штучні барвники (жовтий сонячний захід (Е 110) та понсо 4 R (Е 124)), використання яких заборонено Міністерством охорони здоров’я України.

Переліком продуктів, що не підлягають забарвленню/підбарвленню Додатку № 2 Санітарних правил і норм по застосуванню харчових добавок затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров’я України за №222 від 23.07.1996 року визначено, що жовтий «Сонячний захід» Е 110 та понсо 4 R Е 124 заборонені Міністерством охорони здоров’я України для використання в якості забарвників/підбарвників.

Допитані в судовому засіданні  начальник лабораторії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили складені висновки випробувань, дали чіткі та обґрунтовані пояснення з приводу проведеного дослідження. Також підтвердили, що зразки  для випробувань були надані 30.09.2009 року, виявлені штучні барвники в пресерві «Лосось філе-скибочки» , а саме:жовтий сонячний захід (Е 110) та понсо 4 R (Е 124)) є шкідливими для вживання та заборонені для використання.

Оцінивши протоколи випробування харчової продукції № 12387-12388/09-х від 06 жовтня 2009 року № 12389-12390/09-х від 06.10.2009 року у сукупності з дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, суд приймає їх до уваги в якості належних та допустимих доказів.

Аналізуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що реалізована відповідачем – 1 пресерви «Лосось філе-скибочки» є продукцією неналежної якості, яка була придбана позивачем.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач-1, як продавець повинен був впевнитися в якості  продукції, тобто пресервів «Лосось філе-скибочки», які придбані для реалізації широкому колу споживачів, проте цього зроблено не було.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем-1 було реалізовано пресерви «Лосось філе-скибочки» неналежної якості, оскільки матеріалами справи підтверджено наявність у даному продукту барвників, які не можуть використовуватися та віднесені Наказом Міністерства охорони здоров’я України  №222 від 23.07.1996 року до шкідливих харчових добавок.

Посилання відповідача-1 про наявність ветеринарного свідоцтва, яким підтверджуються якість наданого на реалізацію товару, не спростовує висновків суду щодо наявності штучних барвників. Як вбачається з надано свідоцтва, продукція, перевірялася саме  щодо заразних хвороб тварин та жодним чином не стосувалася виявлення  штучних барвників ( а.с. 48).

Що стосується посилань позивача на ту обставину, що відповідно до протоколів випробувань харчової продукції  зразок пресервів «Оселедець в олії» за ТУ У – 2061782.001-2001 за мікробіологічним показником (дріжджі) не відповідає вимогам МВ 15.2-5.3-001:2006 від 01.02.2008 року, а зразок пресервів «Лосось філе-скибочки» за ГОСТ 7449-96 за мікробіологічним показником (дріжджі) не відповідає вимогам МВ 15.2-5.3-001:2006 від 01.02.2008 року, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них» пресерви – солоний продукт з риби, інших водних живих ресурсів з додаванням консервантів чи антисептиків, розфасованих у герметизовану тару, підлягають зберіганню при температурі від 0 градусів С до мінус 15 градусів С.  

З пояснень позивача вбачається, що придбавши 30.09.2009 року рибну продукцію , якість товару стала йому підозрілою, у зв’язку з чим позивач в той же день звернувся до Державного підприємства «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» з метою проведення перевірки якості продукції. Позивач самостійно перевозив придбану у відповідача – 1 продукції для дослідження.

Відповідно до листа № 0368 від 18 березня 2010 року «Щодо надання роз’яснення щодо причин псування пресервів» виданого Державним підприємством «Київський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» наявність в пресервах дріжджів в кількості, що перевищує нормативні значення згідно вимог НД, може бути внаслідок порушення умов зберігання (а.с.166).

В судовому засіданні позивачем не було надано доказів про те, що ним були вжиті заходи щодо дотримання умов зберігання придбаних пресервів «Оселедець в олії» та «Лосось філе-скибочки» у відповідача при їх перевезенні до експертної установи. Також не було надано доказів про те, що умови зберігання були порушені саме відповідачем-1.

З огляду на викладене вище, посилання позивача про те, що пресерви «Оселедець в олії» та «Лосось філе-скибочки», придбані у відповідача – 1 є продуктами неналежної якості, у зв’язку перевищенням кількості в них дріжджів, суд не приймає до уваги.

Відповідно до п. 13 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»  належна  якість товару,  роботи або послуги - властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем;  

Згідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець зобов’язаний передати споживачеві продукцію належної якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі  виявлення  протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця),    або    фальсифікації   товару,   підтверджених   за необхідності висновком  експертизи,  споживач,  в  порядку  та   у строки,  що  встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника : розірвання  договору  та  повернення  сплаченої  за  товар грошової суми, вимагати  заміни  товару  на  такий  же   товар   або   на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на те,  щоб продукція за звичайних умов її  використання,  зберігання і транспортування була безпечною для його життя, здоров'я, навколишнього природного середовища, а також не завдавала шкоди його майну.

Згідно ст. 655 ЦК України за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею  678 ЦК України передбачено правові наслідки  придбання товару неналежної якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 679 ЦК України продавець  відповідає  за  недоліки товару,  якщо покупець доведе,  що вони виникли  до  передання  товару  покупцеві  або  з причин, які існували до цього моменту.

Згідно положень ч. 1 ст. 698 ЦК України за договором роздрібної  купівлі-продажу  продавець,  який здійснює    підприємницьку    діяльність    з    продажу   товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю,  а покупець зобов'язується  прийняти товар і оплатити його.

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 700 ЦК України якщо покупцеві не надано можливості негайно одержати повну і достовірну інформацію про товар у місці його  продажу,  він  має право  вимагати  відшкодування  збитків,  завданих необґрунтованим ухиленням від укладення договору,  а якщо договір  укладено,  -  в розумний  строк  відмовитися  від  договору,  вимагати  повернення сплаченої за товар грошової суми і відшкодування збитків,  а також моральної шкоди. Продавець,  який  не  надав  покупцеві можливості одержати повну і достовірну інформацію про товар,  несе відповідальність за недоліки товару,  які виникли після передання його покупцеві, якщо покупець доведе,  що вони виникли у зв'язку з відсутністю у  нього такої інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 708 ЦК України у  разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків,  встановлених  обов'язковими  для  сторін  правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором : вимагати  від  продавця  або  виготовлювача   безоплатного усунення  недоліків  товару  або відшкодування витрат,  здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; вимагати від продавця або виготовлювача заміни  товару  на аналогічний  товар  належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні; вимагати  від  продавця  або  виготовлювача відповідного зменшення ціни; відмовитися  від  договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Згідно ст. 711 ЦК України шкода, завдана майну покупця, та шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я  або  смертю,  у  зв'язку  з  придбанням товару неналежної   якості,  відшкодовується   продавцем   або виготовлювачем  товару  відповідно  до  положень  глави  82  цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1209 ЦК України продавець,  виготовлювач товару, виконавець робіт (послуг) зобов'язаний відшкодувати шкоду,  завдану фізичній  або  юридичній особі  внаслідок  конструктивних,  технологічних,  рецептурних  та інших недоліків товарів, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них. Відшкодування шкоди не залежить від їхньої вини,  а також від того, чи перебував потерпілий з ними у договірних відносинах. Продавець,  виготовлювач товару, виконавець робіт (послуг) звільняються від відшкодування шкоди, якщо вони доведуть, що шкода виникла  внаслідок  непереборної  сили  або  порушення  потерпілим правил  користування  або  зберігання  товару  (результатів робіт, послуг).

Враховуючи те, що судом було встановлено факт продажу позивачу товару неналежної якості, а саме продаж пресервів «Лосось філе-скибочки»  із вмістом у їхньому складі барвники заборонених для використання,  які не можуть бути віднесені до порушень умов зберігання товару позивачем, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача ТОВ «Еко» сплачених коштів у розмірі 15, 99 гривень за придбаний товар пресерви «Лосось філе-скибочки».

Твердження відповідача-1 про те, що позивачем самостійно, без участі уповноважених службових осіб було відібрано зразки, які подано на дослідження, а результати випробувань не можуть бути прийняті до уваги суд спростовує наступним.

Відповідно до вимог чинного законодавства, споживачу не заборонено доводити, що придбаний товар є неналежної якості та останній не позбавлений можливості звертатися до Укрметрстандарт для проведення відповідної експертизи. Також суд вважає, що придбавши пресерви «Лосось філе-скибочки» перевірити якість даного продукту щодо наявності штучних барвників можливо лише за допомогою фахівців.

Чинним законодавством передбачено рівність та змагальність сторін, оскільки в іншому випадку позивач, як споживач позбавлений будь-якої  можливості довести порушення його прав з боку продавця.

Посилання відповідача-1 про те, що позивач надав для проведення випробувань зразки харчових продуктів придбані не в мережі відповідача-1 не підтверджені належними та допустимими доказами у справі, а тому суд не приймає їх до уваги.

Доказів, які б підтверджували те, що позивач є працівником в регіональному відділенні громадської організації «Союз споживачів України» та 30 вересня 2009 року був направлений керівником вказаної організації в магазин відповідача – 1,  суду не надано.

В судовому засіданні встановлено, що позивач звертався до третьої особи щодо порушення його прав споживача, що свідчить про те, що позивач не є працівником даної організації ( а.с. 250-268).

У судовому засіданні встановлено, що за проведення Державним підприємством «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» дослідження якості продукції позивач сплатив всього 8 187, 60 гривень, що підтверджується актом № 17-05691/09 (а.с.17) та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 9024 від 06 жовтня 2009 року (а.с.18). Відповідно до наданого розрахунку, вартість понесених витрат саме щодо дослідження пресервів становить 2214, 40 грн. ( а.с.20).

Враховуючи те, що вимоги позивача підлягають задоволення частково, суд вважає, що розрахунок витрат за проведене дослідження має бути наступним.

Відповідно до роз’яснення Державного підприємства «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» по оплаті за проведення випробувань харчової продукції вбачається, що вартість проведеної експертизи щодо виявлення штучних барвників (жовтий сонячний захід (Е 110) та понсо 4 R (Е 124) становить 260, 00 гривень, 39, 00 гривень за складання протоколу випробування харчової продукції та 7, 14 гривень за оформлення заявки ( 50 грн.: 7 зразків=7,14 грн.).

Таким чином, з відповідача – 1 на користь позивача підлягає стягненню витрати за проведене дослідження у розмірі 306, 14 гривень.

Що стосується позовних вимог позивача про стягнення моральної шкоди з відповідачів слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до положень п. 5. Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.  

Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, оскільки суду не було надано жодних доказів в підтвердження понесених ним моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ,  діями чи бездіяльністю відповідачів.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що придбаний товар позивачем не вживався, а тому твердження позивача про те, що він зазнав моральних страждань внаслідок можливого використання неякісного товару та міг отримати ушкодження здоров’я суд не приймає до уваги.

Позивач додатково просив суд стягнути з відповідача понесені витрати по оплаті послуг таксі в розмірі 270, 00 гривень.

Судом встановлено, що відповідно до чеку замовлення таксі від 30 вересня 2009 року позивач сплатив за послуги таксі 170, 00 гривень, а відповідно до чеку замовлення таксі від 06 жовтня 2010 року сплатив додатково 100, 00 гривень (а.с.6-7).  

Суд вважає , що вказані витрати повинні бути віднесені на рахунок позивача, оскільки позивачем не надано доказів, що підтверджують необхідність відновлення його порушених прав та необхідності  використання послуг таксі.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України  судові витрати складаються з судового збору та витрат , пов’язаних з розглядом справи. До витрат пов’язаних з розглядом справи не відносяться витрати пов’язані з оформлення довіреності на ведення цивільної справи представнику позивача. За таких обставин суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача в частині стягнення витрат по оформленню доручення в розмірі 250,00 грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення на його користь витрат з надання правової допомоги у розмір 5 000, 00 гривень, суд не знаходить підстав для їх задоволення.

12 березня 2010 року між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 було укладено договір № 4 про виконання робіт та надання юридичних послуг, відповідно до умов якого виконавець зобов’язався виконувати/надавати, в замовник приймати та оплачувати роботи та юридичні послуги (а.с.126-127).

Відповідно до акту № 1 виконаних робіт та наданих юридичних послуг від 15 березня 2010 року позивачем від ОСОБА_3 прийнято юридичні послуги на загальну суму 5 000, 00 гривень (а.с.128).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується відповідним свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с.162), свідоцтвом про сплату єдиного податку (а.с.170).

З книги обліку прибутку і витрат для розрахунків із замовниками (а.с.167-169)  вбачається, що остання отримала 15 березня 2010 року грошові кошти у розмірі 5 000, 00 гривень.

Відповідно до ст.84 ЦПК України витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Позивачем не надано доказів, що підтверджують понесені витрати в розмірі 5000, 00 грн.,  оскільки жодного платіжного документу в підтвердження даної обставини суду не надано. Крім того, з наданої о блікової книжки прибутку і витрат для розрахунків із замовниками ФОП ОСОБА_3, не вбачається , що позивачем сплачувалися кошти в розмірі 5000, 00 грн.

За таких обставин, суд  приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення витрат за правову допомогу в розмірі 5000. 00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено  рішення , суд присуджує з другої сторони  понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, з відповідача - 1 на користь позивача підлягають стягненню витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120, 00 гривень, а на користь держави 51 грн. держмита.

Керуючись  п. 5. Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст. 1 Закону України «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них» , ст.ст. 1, 6, 8, 14 Закону України «Про захист прав споживачів»,  ст.ст.  23, 655, 656, 679, 698, 700, 708, 711, 1167, 1209,1210 ЦК України, та ст.ст. 10,11, 79, 84, 88, 209, 212-215 , 218 ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В  :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «ЕКО» на користь ОСОБА_1 сплачені кошти за придбаний товар пресерви «Лосось філе-скибочки» в розмірі 15, 99 гривень, витрати за проведення дослідження-випробування – 306, 14 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи – 120, 00 гривень, а всього 442, 13 гривень.

Стягнути з ТОВ «ЕКО» на користь держави держмито в розмірі 51, 00 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: