ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуючий по 1-ій інст. Лекан І.Є. Справа № 22а-558/07
Тернопільський міськрайонний суд (справа № 2а-63/07) Рядок статзвіту № 38
Доповідач: Шавель Р.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2007 року м.Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Шавеля Р.М.,
суддів Багрія В.М. та Пліша М.А.,
при секретарі - Соколовській А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 01.03.2007р. у справі № 2а-63/07 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в агропромисловому комплексі та соціально-культурній сфері Територіального управління Держгірпромнагляду по Тернопільській обл. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження по справі, -
в с т а н о в и л а:
Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 01.03.2007р. в задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в агропромисловому комплексі та соціально-культурній сфері Територіального управління Держгірпромнагляду по Тернопільській обл. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження по справі - відмовлено.
Постанову суду оскаржив позивач ОСОБА_1, який, покликаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального законодавства, невідповідність висновків суду матеріалам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задоволити.
Апелянт вважає, що судом не дотриманий принцип, передбачений ст. 71 КАС України, згідно якого в адміністративних справах про протиправність рішень (дій чи бездіяльності) суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Інспектор безпідставно прийшов до переконання про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 41 КУпАП України, оскільки позивач не є посадовою особою ТзОВ “Любава-Агро”, до кола обов'язків якого не входить контроль за охороною праці. Підприємство власних машин не має, всі трактори і машини зареєстровані за ТзОВ “Ковалівське”, посадові особи якого й мають відповідати за охорону праці на вказаних машинах.
Відповідач в суді не навів доказів, якими обґрунтовується постанова про накладення адміністративного стягнення, не дана оцінка таким спростуванням і в судовому засіданні.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно протоколу НОМЕР_1 від 02.11.2006р. Державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в агропромисловому комплексі та соціально-культурній сфері Територіального управління Держгірпромнагляду по Тернопільській обл. позивач допустив до роботи працівників без проходження інструктажів і навчання з охорони праці, чим порушив вимоги ст. 18 Закону України “Про охорону праці”; таким не проводилася перевірка технічного стану машин і механізмів перед початком роботи, чим порушено вимоги ч.2 ст. 12 Закону України “Про дорожній рух”, силосний комбайн КПН -2,4 не обладнаний захисними кожухами, чим порушені вимоги п.3.3.9 Правил охорони праці в сільськогосподарському виробництві (а.с. 14).
Відповідно до постанови НОМЕР_2 від 02.11.2006р. за вчинене правопорушення на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 119 грн. (а.с. 13).
Із змісту ч.2 ст. 71 КАС України слідує, що в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумція його винуватості, яка покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Презумпція винуватості суб'єкта владних повноважень (відповідача) означає припущення, що повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність і про порушення права, свободи чи інтересу відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує на основі доказів.
Невиконання обов'язку відповідача довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, не звільняє адміністративний суд від обов'язку ухвалити справедливе і правосудне судове рішення.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає необгрунтованими покликання апелянта на те, що інспектор безпідставно прийшов до переконання про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ “Любава-Агро” експлуатує трактори, зареєстровані за ТзОВ “Ковалівське”, які не пройшли річний технічний огляд (а.с.9); на підприємстві працівники допускаються до роботи без проходження навчання та інструктажів з охорони праці, не проводиться перевірки технічного стану машин і механізмів перед початком роботи, комбайн не обладнаний захисними кожухами, що зафіксовано в протоколі НОМЕР_1 від 02.11.2006р. про адміністративне правопорушення (а.с .14), який є належним доказом по справі.
Стосовно того, що позивач не є посадовою особою, відповідальною за охорону праці, то в цьому питанні суд першої інстанції правильно виходив з того, що такі доводи ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки спростовуються поясненнями представника відповідача та матеріалами справи.
Так, з пояснень представника відповідача слідує, що під час перевірки позивач представився ІНФОРМАЦІЯ_1, при цьому відмовився при перевірці надати документи, що підтверджують його посадові обов'язки (а.с. 32 і на звороті, а.с. 47); на запит суду від 31.01.2007р. не були надано ТзОВ “Любава-Агро” наказ про прийняття на роботу позивача, його функціональні обов'язки та посадову інструкцію (а.с. 25).
Судом першої інстанції також вірно встановлено, що позивач, будучи посадовою особою підприємства, відмовився від ознайомлення з протоколом, від надання пояснень та підписів; сам же протокол розглядався на місці виявлення порушень, про що зафіксовано в останньому.
При винесенні ухвали колегія суддів враховує й ту обставину, що 03.11.2006р. державним інспектором був складений припис НОМЕР_3 на директора ТзОВ “Любава-Агро” у присутності ОСОБА_1 про порушення і недоліки в галузі охорони праці, з якими директор погодився і на вказаний припис надав відповідь про усунення порушень (а.с. 55-58).
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків постанови суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 195, 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 КАС України, колегія суддів -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду від 01.03.2007р. - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: Р.М.Шавель
Судді: В.М.Багрій
М.А.Пліш