ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуючий по 1-ій інст. Ференц А.М. Справа №22-а-845/07
Ужгородський міськрайсуд Закарпатської обл. Рядок статзвіту №36
Доповідач : Обрізко І.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 липня 2007 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Обрізко І.М.,
суддів: Улицького В.З.
Шавеля Р.М.
за участю секретаря - Соколовській А.С.
представника позивача - Марамигін П.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 березня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління майном міста Ужгорода, третя особа ОСОБА_3 про визнання протиправними дій,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 звернулися в місцевий суд з позовом про визнання протиправними дії Управління майнової політики Ужгородської міської ради щодо здійснення продажу вбудованого цокольного приміщення (підвалу) в будинку АДРЕСА_1 мотивуючи тим, що цим порушено їхні права як користувачів вказаного підвалу, позаяк у вказаному будинку знаходяться їх квартири. Подібне суперечить вимогам Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду”, Закону України „Про власність”, ст. 369 ЦК України.
В ході судового розгляду ОСОБА_4 двічі без поважних причин не з'явився в судові засідання, тому його позовні вимоги залишені без розгляду.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 березня 2007 року в позові ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, останні подали апеляцію, в якій із-за порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просять його скасувати та в повній мірі задоволити позовні вимоги.
При цьому вказується на ті ж підстави, що і в позовній заяві, звертається увага на неналежне оформлення згоди співвласників на продаж вказаного об'єкта, відсутня інформація про технічні дані на будинок і вбудоване приміщення, порушено процедуру приватизації.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задоволити частково.
Відповідно до ст. 203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених, відповідно, статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, міськрайонний суд виходив з того, що ОСОБА_3 як новий власник добросовісно набула та використовує приватизоване приміщення, а тому будь-які факти порушень прав інших співвласників будинку внаслідок приватизації спірного об'єкту відсутні.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд неправильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами, що ОСОБА_2 являється прописаним в квартирі НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 разом з сім'єю, а мати його дружини ОСОБА_5 являється її власником.
ОСОБА_1 є членом сім'ї наймача ОСОБА_6, спільно мешкають в квартирі НОМЕР_2 по АДРЕСА_1.
Як вбачається із свідоцтва про право власності від 05.10.2006 року, цокольне приміщення в АДРЕСА_1 знаходилося в комунальній власності на підставі розпорядження голови Ужгородської міської ради, і було внесено в реєстр прав власності на нерухоме майно.
На підставі поданої заяви третьою особою ОСОБА_3 від 28.02.2006 року, Ужгородська міська рада постановила рішення за НОМЕР_3 від 12 вересня 2006 року і вирішила доповнити перелік об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації у 2006 році, вбудованим цокольним приміщенням за адресою АДРЕСА_1, орендарем якого вона раніше була.
ОСОБА_3 придбала вказаний об'єкт шляхом викупу у відповідності з наказом Управління майнової політики міста за № 98 від 29.09.2006 року.
17.11.2006 року був укладений договір купівлі-продажу за № НОМЕР_4 між Управлінням майном міста Ужгородської міської ради та ОСОБА_3, в результаті якого остання отримала право власності на вбудоване цокольне приміщення (загальною площею 84,8 кв. м., за вище вказаною адресою.
Аналізуючи норми ст. 10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду, 369 ЦК України, ст.ст. 48, 56, 57 Закону України „Про власність”, Рішення Конституційного Суду України за № 4-рп/2004 від 02.03.2004 року, на які покликалась сторона позивача в заявленому позові, та встановивши правовідношення, які виникли між сторонами, з огляду на вище наведене, колегія суддів приходить до висновку, що має місце спір про право, а тому подібна справа не може бути розглянута в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, доводи апеляційної скарги в частині скасування судового рішення першої інстанції являються суттєвими, в решті в їх задоволенні слід відмовити, провадження по справі у відповідності до п.1 ч.1. ст. 157 КАС України слід закрити.
Керуючись статтями 157, 196, 198, 203, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволити частково.
Скасувати постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 березня 2007 року та прийняти ухвалу, якою закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління майном міста Ужгорода, третя особа ОСОБА_3 про визнання протиправними дій щодо здійснення продажу вбудованого цокольного приміщення (підвалу) в будинку АДРЕСА_1.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Обрізко І.М.
Судді Улицький В.З.
Шавель Р..