Судове рішення #1040894
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

Головуючий по 1-ій інст. Фанда В.П.                                                                                       Справа №22-а-850/07

Хмельницький міськрайсуд цієї ж обл.                                                                                      Рядок статзвіту №36

Доповідач : Обрізко І.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

 

16 липня  2007 року                                                                                          м. Львів

 

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:    головуючого                                                                                Обрізко І.М.,

суддів:                                                                                  Шавеля Р.М.

                                                                                              Улицького В.З.

за участю секретаря - Соколовській А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 квітня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини №А0553 про визнання дій неправомірними та зобов'язання виплатити компенсацію за продовольчий пайок,-

в с т а н о в и л а :

 

ОСОБА_1 в лютому 2007 року звернувся з вказаним вище адміністративним позовом та мотивує його тим, що проходив дійсну військову службу у Військовій частині А-0610, правонаступником якої є А-0553. Звільнений у запас 02.11.2004 року у зв'язку із скороченням штату. За період проходження служби з 11.03.2000 року по 02.31.2004 року йому не видавався належний продовольчий пайок загальною вартістю 9074,28 грн. Добровільно відшкодувати збитки відповідач відмовляється. Вважає такі дії командування незаконними, просить стягнути з відповідача дану грошову компенсацію з врахуванням індексу інфляції.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, вважав, що правових підстав до задоволення позову немає, так як норма, яка подібне регулювала, зупинена. Звернув також увагу суду першої інстанції на пропуск позивачем без поважних причин річного строку звернення за захистом порушеного права, вважав, що з цієї підстави слід відмовити у позові.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 квітня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій із-за порушення судом матеріального та процесуального права та невідповідності висновків суду обставинам справи просить його скасувати, а позовні вимоги задовольнити. Покликається на ті ж обставини, що і в позовній заяві.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, міськрайонний суд виходив з того, що Законом України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 року призупинено дію частини другої ст. 9 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або, за їх бажанням, грошової компенсації замість них. В зв'язку з цим є правомірним рішення командування військової частини про невидачу позивачеві при звільненні в запас продовольчих пайків або грошової компенсації замість них. Водночас суд виходив і з терміну пропуску строку звернення з подібним до суду.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, однак помилково базував свою позицію, відмовляючи в позові, як і за наслідками розгляду спору по суті, так і з підстав пропуску строків.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечувалось, що ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу у Військовій частині А-0610, правонаступником якої є А-0553. Звільнений у запас 02.11.2004 року у зв'язку із скороченням штату. За період проходження служби з 11.03.2000 року по 02.31.2004 року йому не видавався належний продовольчий пайок загальною вартістю 9074,28 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 16 Закону України "Про Збройні Сили України", військовослужбовцям гарантується одержання за рахунок держави, зокрема продовольчого та речового забезпечення у розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України, з урахуванням характеру і умов службової діяльності. Аналогічне право передбачено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Разом з тим, пунктом 2 Закону України "Про деякі заходи економії бюджетних коштів" від 17 лютого 2000 року, який набрав чинності з 11 березня 2000 року, тобто на час звільнення позивача зі служби він діяв, призупинено дію ч.2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або, за їх бажанням, грошової компенсації замість них та замість речового майна.

З наведеного вбачається, що позов військовослужбовця, який не вимагає видачі речового майна в натурі, а просить виплатити лише грошову компенсацію, задоволенню не підлягає.

Що стосується покликань суду на пропуск позивачем без поважних причин строку звернення до суду за захистом порушеного права є зайвим, позаяк суд з'ясував повно, всебічно обставини справи та відмовив в позові по суті розгляду, що є значно ширшим в аспекті ст. 2 КАС України.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а :

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 квітня 2007 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

 

Головуючий                                                                              Обрізко І.М.

 

Судді                                                                                           Шавель Р.М.

                                                                                                Улицький В.З.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація