Справа № 2-329/2010р.

Р і ш е н н я

Іменем України

                                /ЗАОЧНЕ/

3 серпня 2010 року

Чигиринський районний суд Черкаської області

в складі:

головуючої - судді  Ткаченко С.Є.

при секретарі – Тендітній Л.В.,

з участю представника позивача – Демиденка А. Г.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чигирині  справу  за  позовом  комунального підприємства «Чигиринське» до ОСОБА_2 про втрату права користування жилим приміщенням

В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, зазначивши, що згідно ордеру №34, виданого 20.10.1989 року виконавчим комітетом Чигиринської міської ради,  

відповідач разом з членами своєї сім`ї у складі дружини ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 отримали право на зайняття двохкімнатного ізольованого житлового приміщення жилою площею 27,56кв.м, а саме: квартири АДРЕСА_1.

    Після розлучення з відповідачем ОСОБА_3 спільно з сином приватизували 27,6кв.м загальної площі квартири, згідно свідоцтва на право власності на житло від 05.11.1996 року.

На даний час в квартирі залишились зареєстрованими відповідач та ОСОБА_3,так як ОСОБА_4 знятий з обліку у зв`язку зі смертю.

    Відповідач постійно порушував правила проживання, не підтримував санітарний стан в квартирі, в нічний час постійні п`янки та крики заважали ОСОБА_3 проживати в даній квартирі, а після смерті сина взагалі вигнав останню з квартири, замінив замки на вхідних дверях та перешкоджав доступу до житла.

ОСОБА_3, будучи позбавленою користуватися жилим приміщенням, продовжувала сплачувати комунальні послуги, а відповідач перестав їх оплачувати з вересня 2007 року, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 1971,65грн.

    З 2009 року відповідач взагалі не проживає в даній квартирі, що підтверджується відповідними актами від 14.09.2009 року та 21.05.2010 року.

Оскільки відповідач не проживає в даній квартирі понад строку, визначеному ст.71 ЖК України, то вони просять визнати його таким, що втрати право користування вказаним жилим приміщенням.    

    В судовому засіданні представник позивача Демиденко А.Г. підтримав позовні вимоги і прохав їх задовольнити, пояснивши суду, що в 1989 році відповідач з дружиною та сином, який згодом помер, отримав квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

    Після розлучення ОСОБА_3 приватизувала свою частину квартири.

    Відповідач же вигонив її з квартири, зловживав спиртними напоями, послугами не користувався, а на протязі 1,5 року в квартирі не проживає, перешкоджаючи при цьому ОСОБА_3 користуватися своїм житлом.

У зв`язку з цим він просить визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився.

Свідок ОСОБА_3 пояснила суду, що з відповідачем не проживає вже 15 років.

Після розірвання шлюбу вона приватизувала свою частину квартири, але відповідач в квартиру її не пускає, доступу до квартири в неї немає.

Він на протязі тривалого часу вигонив її з квартири і вона вже не бачила його два роки.

Свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що відповідач не проживає в квартирі 1,5-2 роки.

Свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що відповідач не проживає в своїй квартирі з весни чи пізньої зими цього року.

Свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що не бачила відповідача з весни цього року та влітку, оскільки в дверях його квартири накопичилось багато повідомлень прос сплату комунальних послуг.

Свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що в серпні 2009 року до квартири відповідача приходили працівники комунального підприємства, щоб перекрити воду через заборгованість, після чого вона відповідача не бачила.

Вона, працюючи контролером, змушена була залишати квитанції про оплату комунальних послуг в дверях, так як двері квартири їй ніхто не відчиняв.

    Вислухавши представника позивача, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом і підтверджується ордером № 34 від 20.10.1989 року, виданим виконавчим комітетом Чигиринської міської ради, відповідачу, сім`я якого складається з трьох чоловік було надано право на зайняття двохкімнатного ізольованого житлового приміщення жилою площею 27,56кв.м, а саме: квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 05.11.1996 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що вбачається з свідоцтва про смерть № НОМЕР_1.

 Згідно даних Чигиринського відділку КП ЧООБТІ №281 від 05.07.2010 року, право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстровано.    

З актів від 14.09.2009 року та від 21.05.2010 року слідує, що відповідач не проживає у вище вказаній квартирі з березня 2009 року, що встановлено членами комісії, як зазначено в актах, під час обстеження квартири.

Однак суд вважає, що дані акти не можуть бути покладені в обґрунтування рішення, оскільки в суду виникають сумніви щодо їх правдивості, адже в судовому засіданні було встановлено, що власниця ? частини квартири ОСОБА_3, яка входила до складу комісії,  не має доступу до квартири, так як відповідач замінив на дверях квартири замки і не зрозуміло, яким же чином комісією було проведено огляд квартири для встановлення факту проживання чи не проживання в ній відповідача.

    Крім того, як вбачається з вище вказаних актів, до складу комісії входили лише працівники комунального підприємства «Чигиринське», які перебувають трудових відносинах з позивачем, за виключенням одного представника Чигиринської міської ради, та ОСОБА_3, які можуть бути заінтересовані в позитивному вирішенні даної справи.

Також обставини, викладені в актах, спростовуються показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з показів яких слідує, що відповідач не проживає в квартирі менше шести місяців.

Свідок ОСОБА_5 дала суперечливі покази, пояснивши суду, що відповідач не проживає в квартирі на протязі 1,5-2 років, разом з тим зазначила, що вона до місця його проживання не ходить і можливо він появляється в квартирі.

До показів свідка ОСОБА_8 суд відноситься критично, оскільки вона перебуває в трудових відносинах з позивачем, до того ж, поставивши свій підпис в акті від 21.05.2010 року в підтвердження того, що відповідач не проживає в квартирі з березня 2009 року, в судовому засіданні пояснила, що вона останній раз бачила відповідача в квартирі у серпні 2009 року, а висновок про те, що останній тривалий час не проживає в квартирі, зробила з того, що їй ніхто не відчиняє двері квартири, коли вона приносить туди квитанції про оплату комунальних послуг.

Свідок ОСОБА_3 зробила висновок про те, що відповідач не проживає в квартирі лише на підставі того, що двері квартириАДРЕСА_1  зачиненні, хоча пояснила суду, що до квартири не навідувалася з 1999 року.    

Відповідно до ч.1 ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

    Однак позивач не надав суду достовірних даних в підтвердження не проживання відповідача в квартирі більше шести місяців, а з показів свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 випливає, що відповідач відсутній в квартирі менше шести місяців.

Таким чином, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що за наявних обставин відсутні підстави для визнання відповідача таким, що втратив право користування вказаним жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, оскільки позивач не надав достатніх доказів, що відповідач  більше шести місяців не проживає у вказаній квартирі без поважних причин.

    Враховуючи, що в задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено, суд не вбачає підстав і для стягнення з відповідача судових витрат.

    На підставі викладеного та, керуючись  ст., ст. 71, 72 СК України, ст., ст. 10, 60, 212, 213, 215, 226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

    В задоволенні позову  комунального підприємства «Чигиринське» до ОСОБА_2 про втрату права користування жилим приміщенням відмовити за безпідставністю.

    Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Чигиринського районного суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

    Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Черкаської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуюча