Судове рішення #10406355

Справа № 2- 3630/10

РІШЕННЯ

Іменем України

6 серпня 2010  року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого судді – Масенко Д.Є.,

при секретарі – Філатовій Н.А.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, третя особа – Управління Державного казначейства в м. Луганську ГУДКУ в Луганській області, про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання здійснити нарахування суми щомісячної державної соціальної допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2010 року позивачка звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, в обґрунтування позовних вимог  зазначила, що вона має статус "дитини війни" у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виплачувана їй пенсія повинна підвищуватися на 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком. Позивачка просила   суд визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України Ленінського району м. Луганська по невиплаті їй щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити на її користь недоплачену їй щомісячну соціальну державну допомогу з січня 2008 року по грудень 2009 року  в сумі 2383,80 грн.  та стягнути з відповідача на її користь судовий збір у розмірі 51,00 грн.,  та витрати на інформаційно-технічне обслуговування  у розмірі 120,00 грн.

Позивачка до початку судового засідання надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до початку судового засідання надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в своїх запереченнях посилався на наступне, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" були внесені зміни до Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік", відповідно до яких: "З метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006 рік дію абзацу 7 ст. 5 та ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"'. У 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачений ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" припинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № б-рп/2007 були визнані такими, що не відповідають Конституції положення пункту 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким було припинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону Україна "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (ця стаття передбачала, що в 2007 році підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання, яке виплачується замість пенсії, згідно зі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами, окрім тих, на яких розповсюджується дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни). Таким чином, норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є діючими з 09.07.2007. Крім того, ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір пенсій за віком, встановлений абзацом 1 ч. 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. ЗУ „Про державний бюджет України на 2008 рік” внесені зміни до ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”. А саме встановлено, що особам, які мають статус «дитина війни» до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки встановленої для учасників війни. Разом з тим, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року прийнято рішення про визнання неконституційними положень ЗУ „Про державний бюджет України на 2008 рік”. Постановою КМУ від 28.05.2008 року № 530 „Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” призначення надбавки до пенсії особам, які мають статус «дитина війни» врегульовано, що до пенсії виплачується підвищення у таких розмірах з 22 травня – 48 грн. 10 коп., з 1 липня – 48 грн. 20 коп. та з 1 жовтня – 49 грн. 80 коп. Згідно ст.54 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік", у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлено у розмірах, що діяли у грудні 2008 року, розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюється відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Тобто у 2009 році надбавка особам, які мають статус «дитина війни» встановлена на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008р. у розмірах, діючих у грудні 2008 року, а саме - 49 грн. 80 коп., що відповідає ч.2 ст.54 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік". Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи вимоги позивача не визнав, надав письмові заперечення, в яких вважав, що позивач правильно зазначив відповідачем в цій справі – Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, просив в задоволенні позову відмовити. Також просив розглянути справу за відсутності їх представника.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка має правовий статус «дитина війни», що підтверджується копією пенсійного посвідчення НОМЕР_1 від 12.01.1990 року (а.с. 8).

Позивачка зверталась до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська з заявою про виплату їй підвищення до пенсії як особі, що має правовий статус «дитина війни», але листом № 2075/М-15/01/44 від  14.06.2010  року їй було відмовлено в перерахунку (а.с. 10).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, що набрав чинності 01 січня 2006 року, особам, які мають статус «дитина війни» пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, зокрема, ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що особам, які мають статус «дитина війни» до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України  № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року  положення пункту 28 розділу 11 „Внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про  внесення змін  до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року  щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не  відповідають Конституції України.

Таким чином, вимоги позивачки щодо визнання  неправомірною бездіяльності Управління Пенсійного Фонду України Ленінського району м. Луганська по невиплаті їй щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та зобов’язання нарахування і сплати   недоплаченої суми   за  2008 рік обґрунтовані з  22.05.2008 року по 31.12.2008 року з дня набрання чинності рішення Конституційного Суду України  № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.

Що стосується вимоги позивачки щодо зобов’язання провести підвищення пенсії з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року, то вона є необґрунтованою з наступних підстав.

Відповідно до ст. 152 ч. 2 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, в період з 01.01.2008 р. по 22.05.2008р. позивачка не мала права на отримання державної соціальної підтримки, оскільки норма, якою передбачено це право, була зупинена .

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році  встановлювати розміри  соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає  встановлення  в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом України «Про  соціальний захист дітей» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами  суд вважає, що відповідач протягом 2009 року повинен був нараховувати та провадити виплату  щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а не постанови КМУ № від 28.05.2008 року №530, які істотно звужують обсяг установлених законом прав позивача.

Таким чином, вимоги позивачки щодо зобов’язання нарахування та сплати недоплаченої суми   за  2009 рік обґрунтовані.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 та ч. 3 ст. 22 Конституції  України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При прийняті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Судом встановлено, що протягом  2007, 2008, 2009 років відповідач нараховував та сплачував позивачці  надбавку до пенсії  як особі, які має статус «дитина війни» у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тобто в порушення вимог ст.6 закону України „Про соціальний захист дітей війни” чим порушував права позивачки на отримання зазначеної допомоги у розмірі передбаченому ст.6 Закону.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.  

Тому підлягають стягненню з відповідача на  користь позивачки витрати по сплаті судового збору  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. 62, 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 року, Рішенням Конституційного Суду України  № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року  ст. ст. 2, 10, 11, 15, 60,88, 213-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська щодо невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 як особі, яка має статус „дитина війни” з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по  31.12.2009 рік.

 Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська   здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії у розмірі, передбаченому ст.6 Закону України „Про соцільний захист дітей війни” за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по  31.12.2009 рік.

У задоволенні решти вимог  ОСОБА_1  відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська  на користь  ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне обслуговування  у розмірі 120,00 грн

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий:

  • Номер: 22-ц/813/1728/20
  • Опис: АТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - Войцеховський В.І., Заворотний А.М., третя особа: Войцеховська М.О., про стягнення заборгованості 3т.
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 2-3630/10
  • Суд: Одеський апеляційний суд
  • Суддя: Масенко Денис Євгенович
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 24.07.2019
  • Дата етапу: 31.08.2020
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація