Справа № 22ц - 9157/10                                           Головуючий в 1 інстанції  - Уваров О.М.

Категорія  - 57                                                           Доповідач   -  Котушенко С.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

4 серпня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

        головуючого               Петренко І.О.

        суддів - Козлова С.П.,  Котушенко С.П.

        при секретарі - Кермовій Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 27 травня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпропетровську ради про стягнення соціальної допомоги, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з уточненим в ході розгляду справи  позовом (а.с.29-41) до управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпропетровську ради про стягнення соціальної допомоги, мотивуючи позовні вимоги тим, що вона є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в зв'язку з чим перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпропетровську ради та отримує  соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

      Посилаючись на те, що відповідачем призначено та виплачено вказану допомогу у розмірі меншому, ніж передбачено діючим законодавством, позивачка просила визнати вказані дії відповідача неправомірними та стягнути з управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпропетровську ради на свою користь недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 12 212,07 грн. та судові витрати.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська  від 27 травня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка ставить питання про скасування постанови як незаконної та про ухвалення нового рішення.

Вивчивши доводи скарги, перевіривши їх матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

По справі встановлено, що позивачка є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зв'язку з чим перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпропетровську ради та отримує соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно з ч.1 ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Дію ч.1 ст.15 цього Закону було призупинено п.14 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Виплата позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в 2007 році здійснювалась відповідачем у відповідності з вимогами абзацу 3 ч.2 ст.56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення абзацу 3 ч.2 ст.56 та п.14 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнані неконституційними.

Відповідно до вимог ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 09 липня 2007 року відновлено дію ч.1 ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Ст.62 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років вставлений з 01 квітня 2007 року у розмірі 463,00 грн., а з 01 жовтня 2007 року у розмірі 470,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, допомогу позивачці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідач з липня по грудень 2007 року здійснював у розмірі, що не відповідає вимогам Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Згідно ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як видно із справи, з позовом про захист порушеного відповідачем у 2007 році права позивачки щодо нарахування зазначеної допомоги, остання звернулась до суду у лютому 2010 року (а.с.4-16), тобто з пропуском зазначеного строку.

Відповідач, в запереченні проти позову, наполягав на відмові в його задоволенні у тому числі й з підстав пропуску позивачкою строку на звернення до суду (а.с.25-26).

Перевіривши доводи та заперечення сторін в зазначеній частині вимог, у тому числі щодо причин пропуску позивачкою строку, передбаченого ст. 99 КАС України, та з урахуванням вимог ст.100 КАС України, згідно якої пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог про захист порушеного права в 2007 році за пропуском строку звернення до суду.

Що стосується вимог позивачки про зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити допомогу по догляду за дитиною за 2008 та 2009 роки, то перевіривши доводи та заперечення сторін в зазначеній частині вимог, суд прийшов до правильного висновку про відмову в їх задоволенні, оскільки такі вимоги не ґрунтуються на законі.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не дають підстав до висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права. Постанова суду першої інстанції відповідає встановленим обставинам та вимогам закону, що регулює зазначені правовідносини, підстав для її скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313, 315 ЦПК  України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська  від 27 травня  2010 року  залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

СУДДІ :