Справа № 2-1\10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2010 року Бородянський районний суд
Київської області в складі: головуючої – судді Міланіч А.М.
при секретарі – Рассказовій М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Озерської сільської ради про визнання недійсним державного акту на земельну ділянку, відновлення меж земельної ділянки, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Озерської сільської ради про визначення порядку користування земельною ділянкою,
в с т а н о в и в :
В березні 2006 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до ухвали Бородянського районного суду від 29 вересня 1989 року про затвердження мирової угоди по розділу будинку № АДРЕСА_1 вона є власником 34\100 частин цього будинковолодіння. Інші 66\100 частин будинку належали на праві власності ОСОБА_3, який в 1989 році продав цю частину будинку ОСОБА_4, а після її смерті в 2004 році власником даної частини будинку на підставі договору дарування від 24 лютого 2005 року стала ОСОБА_2.
Рішенням правління колгоспу „Серп і Молот” від 12 травня 1987 року їй \позивачці була виділена присадибна земельна ділянка розміром 0,15 га і на підставі цього рішення вона встановила паркан з металевої сітки та відокремила свою земельну ділянку від ділянки ОСОБА_3 Спорів з приводу землекористування у неї з співвласниками будинку не виникало. Згідно кадастрового обміру земельних ділянок, проведеного в 1993 році Озерською сільською Радою за позивачкою була закріплена земельна ділянка розміром 0,31 га, а за ОСОБА_4 – 0,16 га.
Рішенням 18-ї сесії 4-го скликання Озерської сільської ради від 29 квітня 2005 року затверджено акт узгоджувальної земельної комісії про зміну меж земельних ділянок співвласників будинку та передано у приватну власність відповідачки 0,23 га, на підставі якого ОСОБА_2 2 серпня 2005 року отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку. Постановою Бородянського районного суду Київської області від 31 січня 2006 року вказане рішення в частині затвердження акта узгоджувальної земельної комісії було визнано незаконним.
Зміна меж її \позивачки земельної ділянки та фактичне вилучення її частини призвели до втрати можливості заощаджувати свої гроші на придбання продуктів харчування на цілий рік, зокрема картоплі, огірків, помідорів, капусти, моркви, яблук, й інших плодів, робити консервацію, а надлишок продавати.
Вважала, що такими діями їй завдана матеріальна шкода, яка складається з реальних збитків та упущеної вигоди на суму 6000 грн. та моральної шкоди на суму 15000 грн.
Тому просила визнати недійсним вказаний державний акт на право власності на землю, виданий на ім»я ОСОБА_2, відновити межі користування її земельної ділянки за її фактичним використанням у конфігурації 1993 року та стягнути з Озерської сільської ради заподіяну їй матеріальну та моральну шкоду у зазначених розмірах.
Відповідачка звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 і просила встановити порядок користування земельною ділянкою розміром 0,51 га біля будинку № АДРЕСА_1 між нею та ОСОБА_1, виділивши їй \ОСОБА_2.\ в користування земельну ділянку , що становить 66/100 частин від 0,51 га, а ОСОБА_1 – 34/100 від 0,51 га, та стягнути з ОСОБА_1 витрати на юридичну допомогу в сумі 400 грн.
В судовому засіданні представники позивачки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 позов підтримали і викладене підтвердили, зустрічний позов не визнали.
Представник відповідачки ОСОБА_7 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнав, зустрічний позов підтримав.
Озерська сільська рада свого представника в судове засідання не направила, просила справу розглядати без її участі.
Вислухавши пояснення представників позивачки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, представника відповідачки ОСОБА_7, покази свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, а зустрічний позов ОСОБА_2 підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 29 вересня 1989 року затверджена мирова угода, згідно якої за співвласниками будинку № АДРЕСА_1 визнано право власності: за позивачкою ОСОБА_1 - на 34\100 частин будинку, за ОСОБА_3 – на 66\100 його частин \а.с.9-10\.
Згідно довідки колгоспу „Серп і Молот” с.Луб”янка від 8 квітня 1988 року, рішенням правління колгоспу від 12 травня 1987 року ОСОБА_1 було виділено присадибну земельну ділянку розміром 0,15 га \а.с.11\.
Рішенням виконкому Озерської сільської Ради від 26 березня 1997 року № 4 ОСОБА_1 передана у приватну власність земельна ділянка розміром 0,24 га для обслуговування будинку в АДРЕСА_1 \а.с.13,14\.
Згідно договору дарування від 24 лютого 2005 року ОСОБА_2 отримала в дар від ОСОБА_11 66\100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель під № АДРЕСА_1 \а.с.5\.
2 серпня 2005 року ОСОБА_2 отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2335 га в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд \а.с.6\.
Відповідно до ст.377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчудження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.
Відповідно до ч.4 ст.120 ЗК України при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчудження будівлі і споруди.
Оскільки до ОСОБА_1 перейшло право власності на 34/100 частини будинку, то вона також має право на користування і 34/100 частин земельної ділянки, відповідно і ОСОБА_2 має право на користування 66/100 частин земельної ділянки.
Згідно висновку спеціаліста-будівельника від 20 лютого 2007 року на 66/100 частки ОСОБА_2 припадає земельна ділянка площею 3445 кв.м., а на 34/100 частки ОСОБА_1 припадає 1775 кв.м. \а.с.131-140\.
В обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що між співвласниками будинку, зокрема, між нею та ОСОБА_4 було встановлено певний порядок користування земельною ділянкою, який ОСОБА_2 порушила та зайняла частину її земельної ділянки.
Однак, дані обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, жодних доказів встановлення порядку користування земельною ділянкою суду не надано. При цьому суд не приймає до уваги надані представником позивачки копії абрисів земельних ділянок позивачки та ОСОБА_4, оскільки вони не є офіційними документами, носять схематичний характер, без зазначення місця розташування ділянок, підстави складення, особи, яка їх складала, та дати. Письмові пояснення, вказані на цих копіях абрисів, судом також не приймаються до уваги, так як носять характер свідчень особи, яка не була допитана в судовому засіданні як свідок.
За таких обставин суд вважає за необхідне, задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_2, встановити порядок користування спірною земельною ділянкою між сторонами відповідно висновку спеціаліста-будівельника від 20 лютого 2007 року, та, враховуючи згоду на це представника ОСОБА_2, залишити в користуванні ОСОБА_2 земельну ділянку за вищезазначеною адресою розміром 2335 кв.метрів в межах відповідно до виданого їй 2 серпня 2005 року державного акту на право приватної власності на землю.
В обособлене користування ОСОБА_1 виділити земельну ділянку розміром 2404 кв.метр, що відповідає розміру земельної ділянки, переданої їй у власність відповідно до рішення Озерської сільської ради від 26 березня 1997 року, в межах відповідно до висновку спеціаліста-будівельника від 20 лютого 2007 року.
Залишити в спільному користуванні ОСОБА_2 і ОСОБА_1 АДРЕСА_1 земельну ділянку розміром 481 кв.метр в межах відповідно до висновку спеціаліста-будівельника від 20 лютого 2007 року.
Так як ОСОБА_2 виділяється в користування земельна ділянка в межах та розмірі відповідно до її державного акту на право власності на цю ділянку, то суд не вбачає необхідності в скасуванні даного акту.
Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне в позові ОСОБА_1 відмовити.
Відповідно до ст.84 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування витрат на правову допомогу необхідно стягнути 400 \чотириста гривень.
Керуючись ст.377 ЦК України, ст.120,158 ЗК України, ст.10,11,209,212-215,218 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Озерської сільської ради про визнання недійсним державного акту на земельну ділянку, відновлення меж земельної ділянки, відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Озерської сільської ради про визначення порядку користування земельною ділянкою задовольнити.
Встановити порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1.
Виділити в обособлене користування ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 земельну ділянку розміром 2335 кв.метрів в межах відповідно до виданого їй 2 серпня 2005 року державного акту на право приватної власності на землю.
Виділити в обособлене користування ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 земельну ділянку розміром 2404 кв.метр в межах відповідно до висновку спеціаліста-будівельника від 20 лютого 2007 року.
Залишити в спільному користуванні ОСОБА_2 і ОСОБА_1 АДРЕСА_1 земельну ділянку розміром 481 кв.метр в межах відповідно до висновку спеціаліста-будівельника від 20 лютого 2007 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування витрат на правову допомогу 400 \чотириста гривень.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд Київської області.
Головуюча-суддя Міланіч А.М.