ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуючий по 1-ій інст. Серьодкіна І.М. Справа № 22а-527/07
Галицький районний суд м.Львова (справа № 2а-173/07) Рядок статзвіту № 37
Доповідач: Шавель Р.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2007 року м.Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Шавеля Р.М.,
суддів Багрія В.М. та Пліша М.А.,
при секретарі - Соколовській А.С.,
з участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради на постанову Галицького районного суду м. Львова від 22.03.2007р. у справі № 2а-173/07 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про скасування розпорядження та зобов'язання вчинити дії, -
в с т а н о в и л а:
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 22.03.2007р. задоволено адміністративний позов ОСОБА_1, скасовано розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради НОМЕР_1 від 24.05.2005р. “Про розгляд заяви гр.ОСОБА_2, ОСОБА_1”, зобов'язано Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради видати розпорядження, яким дозволити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розділити квартиру АДРЕСА_1 на дві окремі згідно поданих проектних пропозицій.
Постанову суду оскаржив відповідач Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, який, покликаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд.
Апелянт вважає, що вимога про зобов'язання Галицької районної адміністрації Львівської міської ради видати розпорядження, яким дозволити ОСОБА_1 і ОСОБА_2 розділити квартиру АДРЕСА_1 на дві окремі згідно поданих проектних пропозицій, не відноситься до юрисдикції адміністративного суду, оскільки позивач оскаржує порушення його особистого приватного права, передбаченого ст. 364 Цивільного кодексу України, на володіння та користування майном, яке належить йому на праві приватної спільної часткової власності. За таких обставин, виходячи із змісту ст. 4 КАС України, вказує на те, що вимоги позивача можуть бути розглянуті тільки в межах цивільно-процесуального судочинства.
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що співвласники квартири АДРЕСА_1 звернулися із заявою до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про розподіл квартири, що є їхньою частковою спільною власністю.
Розпорядженням НОМЕР_1 від 24.06.2005р. було затверджено висновок міжвідомчої комісії, яким не погоджено проект розподілу, оскільки технічно неможливо розділити дану квартиру на дві окремі згідно проектних пропозицій, оскільки після розподілу новоутворена квартира (6/25 частин квартири) не відповідатиме нормам СниП 2.04.08-89 п.п.2.2. (а.с. 3).
Згідно з ч.2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч.3 ст. 50 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. 3 КАС України).
Статтею 100 Житлового кодексу України передбачено, що переобладнання і перепланування жилого будинку і жилого приміщення провадяться з метою підвищення їх благоустрою і перетворення комунальних квартир в окремі квартири на сім'ю. Переобладнання і перепланування жилого приміщення допускаються за згодою наймача, членів сім'ї, які проживають разом з ним, та наймодавця і з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.
Аналогічні положення також містяться в ст. 31 Закону України від 21.05.1997р. “Про місцеве самоврядування”.
Аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що Галицька районна адміністрація як виконавчий орган Львівської міської ради, приймаючи рішення про відмову в погодженні проекту розподілу квартири, фактично реалізувала свої владні управлінські функції і виступила як суб'єкт владних повноважень.
Отже, Галицька районна адміністрація є суб'єктом владних повноважень у розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України і справа за позовом до неї належить до компетенції адміністративних судів.
Таким чином, твердження апелянта про те, що даний спір не відноситься до адміністративної юрисдикції, не ґрунтується на положеннях чинного законодавства України та є безпідставним.
З огляду на викладене, суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків постанови суду, а тому підстав для скасування постанови суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 195, 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 КАС України, колегія суддів -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду м.Львова від 22.03.2007р. - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: Р.М.Шавель
Судді: В.М.Багрій
М.А.Пліш