ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуючий по 1-ій інст. Магера В.В. Справа № 22-а-432/07
Господарський суд Хмельницької обл. Рядок статзвіту № 34
Доповідач: Шавель Р.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2007 року Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Шавеля Р.М.,
суддів: Багрія В.М. та Обрізка І.М.,
при секретарі - Соколовській А.С.,
та з участю: представника відповідача Браеску-Семенишина Р.А.
(довіреність № 23266/10/10-017 від 20.12.2006р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства /ПП/ “Інтерконтакт” на ухвалу господарського суду Хмельницької обл. від 19 лютого 2007 року,
в с т а н о в и л а:
Оскаржуваною ухвалою господарського суду Хмельницької обл. від 19.02.2007р. позов ПП “Інтерконтакт” до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000202341/0 від 17.01.2003р. по визначенню податкового зобов'язання по податку на додану вартість та розпорядження про внесення змін у визначену платником суму податку, що підлягає нарахуванню № 4 від 17.01.2003р., на підставі п.4 ч.1 ст. 155 КАС України, залишено без розгляду.
Ухвала суду мотивована тим, що позивач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, свого уповноваженого представника в судові засідання 27.11.2006р., 14.12.2006р., 01.02.2007р. і 13.02.2007р. не направив, вказані засідання відкладалися за клопотанням представника позивача в зв'язку з його перебуванням у відрядження або через його хворобу.
13.02.2007р. в судове засідання з'явився представник позивача ОСОБА_3, який підтвердив факт зміни керівництва позивача, у зв'язку з чим для надання останнім підтвердження повноважень на ведення справи в суді була продовжена перерва до 19.02.2007р.
В судовому засіданні 19.02.2007р. представник позивача надав довіреність від ПП “Інтерконтакт”, яка визнана судом неналежною, оскільки повноваження на представництво надані директором підприємства ОСОБА_1, а довіреність підписана директором підприємства ОСОБА_2.
Оскільки довіреності від 10.08.2006р. і 10.02.2007р., надані представником позивача, не відповідають вимогам ст.ст. 56, 58 КАС України, тому суд прийшов до висновку, що позивачем повторно без поважних причин не направлено в судове засідання повноважного представника. Заява про розгляд справи за відсутності повноважного представника від позивача до суду не надходила.
В апеляційній скарзі позивач ПП “Інтерконтакт” просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного залишення позову без розгляду.
Апелянт вважає, що в судове засідання 19.02.2007р. представник позивача з'явився до суду з належною довіреністю від ПП “Інтерконтакт”, а висновки суду про те, що довіреність представника втратила чинність через зміну керівництва підприємства, є невірними.
Довіреність НОМЕР_1 від 10.08.2006р. видана ОСОБА_3 для представництва інтересів юридичної особи від імені директора ОСОБА_1 та посвідчена печаткою підприємства, строк дії такої закінчується 10.08.2007р.
Статтями 248, 249 ЦК України визначений перелік умов, за яких припиняється представництво за довіреністю та скасовується така, який є вичерпним, і така умова припинення представництва, як у зв'язку із зміною директора, є відсутньою.
Оскільки зміна директора підприємства не є підставою для скасування всіх довіреностей, то довіреність НОМЕР_1 від 10.08.2006р. була і залишається чинною, а тому, оскільки представник позивача з'явився в судове засідання 19.02.2007р., тому підстав для залишення позову без розгляду в суду не було.
Згідно заперечень на апеляційну скаргу, скерованих Кам'янець-Подільською об'єднаною державною податковою інспекцією, апеляційна скарга ПП “Інтерконтакт” підписана директором ОСОБА_2 - особою, яка не мала права її підписувати, оскільки постановою господарського суду Івано-Франківської обл. від 12.02.2007р. на підставі ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” порушено провадження у справі № Б-6/38 про банкрутство ПП “Інтерконтакт” та визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Цією ж постановою призначено ліквідатором підприємства ОСОБА_4.
Згідно ч.1 ст. 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ліквідатор з дня свого призначення виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника відповідача на подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Пунктом 4 ч.1 ст. 155 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув в судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Виносячи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що в судове засідання 19.02.2007р. представником позивача не було надано належних доказів про свої повноваження на представництво інтересів ПП “Інтерконтакт” в суді, представлені довіреності від 10.08.2006р. і 10.02.2007р. не відповідають вимогам ст.ст. 56, 58 КАС України, тому позивачем повторно без поважних причин не направлено в судове засідання повноважного представника, причини його неприбуття не повідомлені.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст. 155 КАС України.
Однак, такий висновок суду першої інстанції слід вважати помилковим і необґрунтованим, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, в судові засідання 13.02.2007р. і 19.02.2007р. з'явився ОСОБА_3, який представляв інтереси ПП “Інтерконтакт” та діяв на підставі довіреності НОМЕР_1 від 10.08.2006р., строк дії якої закінчувався через один рік (а.с. 15).
Статтями 248, 249 ЦК України визначений вичерпний перелік умов, за яких припиняється представництво за довіреністю та скасовується довіреність, де така підстава, як зміна керівництва юридичної особи, не передбачена, тому твердження про неналежність вищевказаної довіреності ОСОБА_3 є невірним.
З врахуванням наведеного, умов для того, щоб вважати, що в судові засідання 13.02.2007р. і 19.02.2007р. повторно не з'явився представник позивача, у суду першої інстанції не було, через що підстави для залишення позовної заяви без розгляду є відсутніми.
Відповідно до ч.2 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.
Обставина, на яку покликається представник відповідача у запереченні на апеляційну скаргу, про те, що апеляційна скарга ПП “Інтерконтакт” підписана особою, яка не мала права її підписувати, оскільки постановою господарського суду Івано-Франківської обл. від 12.02.2007р. порушено провадження у справі про банкрутство ПП “Інтерконтакт” та призначено ліквідатором підприємства ОСОБА_4, колегія суддів апеляційної інстанції вважає новим доказом, який не досліджувався у суді першої інстанції, хоча був (мав бути) відомий представникам сторін на час винесення судом оскаржуваної ухвали про залишення позову без розгляду.
Оскільки підстав для визнання необґрунтованим ненадання цих доказів суду першої інстанції або необґрунтованого відхилення їх судом першої інстанції під час апеляційного розгляду справи не представлено, то такий доказ судом апеляційної інстанції до уваги не приймається.
Окрім цього, колегія суддів враховує й те, що подана апеляційна скарга датована 02.03.2007р., підписана директором ОСОБА_2 і скріплена печаткою підприємства.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Таким чином, оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали та направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись ст. 195, п.3 ч.1 ст. 199, п.4 ч.1 ст. 202, п.3 ч.1 ст. 205, ст. 206 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Інтерконтакт” задоволити частково.
Ухвалу господарського суду Хмельницької обл. від 19 лютого 2007 року скасувати і винести нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання представника відповідача Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції про залишення позову без розгляду відмовити, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.М.Шавель
Судді: В.М.Багрій
І.М.Обрізко