Судове рішення #1040558
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

Головуючий по 1-ій інст.Гейруша В.Б.                                                                                  Справа №22-а-404/07

Мукачівський міськрайсуд Закарпатської обл.                                                                     Рядок статзвіту №42

Доповідач : Обрізко І.М.

 

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

 

16 липня  2007 року                                                                                             м. Львів

 

 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:    головуючого                                                                                Обрізко І.М.,

суддів:                                                                                  Шавеля Р.М.

                                                                                  Улицького В.З.

за участю секретаря - Соколовській А.С.

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Кондратенко Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини № А-1556 на постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 грудня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини № А-1556 про зобов'язання виплатити йому надбавку за безперервну службу,-

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 у серпні 2006 року звернувся до місцевого суду з адміністративним позовом, у якому просить зобов'язати військову частину А-1556 виплатити йому надбавку за безперервну службу за період з травня 2003 року по червень 2005 рік в розмірі 9972 грн. В подальшому збільшив позовні вимоги та просить стягнути суму 10962, 82 грн. Позов мотивував тим, що наказом НОМЕР_1 від 30 травня 2005 року був звільнений у запас в зв'язку зі скороченням штатів. Наказом НОМЕР_2 від 15 червня 2005 року виключений із списків особового складу частини, усіх видів забезпечення та направлений на військовий облік до Мукачівського ОМВК. Указом Президента України № 389 від 5 травня 2003 року "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України і Управління державної охорони України за безперервну службу", Міністерству оборони України надано право встановлювати військовослужбовцям, які мають високі результати у службовій діяльності, і залежно від стажу служби щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України в розмірах, понад 15 років до 50 %; понад 20 років - до 70 %. Безперервна військова служба станом на 1 травня 2003 року складає у нього більше ніж 19 років, а із серпня 2005 року - понад 20 років.

Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 грудня 2006 року позов задоволено.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, військова частини А-1556 подала апеляцію, в якій із-за порушення судом матеріального та процесуального права та невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати, а в позові відмовити, позаяк на виконання Указу Президента України за № 389 від 5 травня 2003 року, Міністром оборони України був виданий наказ від 26 травня 2003 року під № 149 "Про затвердження Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України", згідно якого виплата надбавки здійснюється в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах військових частин. Крім цього, відсоткова надбавка проводилась щодо позивача законно, оскільки не було вказано її чітких розмірів.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задоволити.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Задовольняючи позов ОСОБА_1, міськрайонний суд виходив з того, що позивачу відповідно до перерахунку від 27 листопада 2006 року, проведеного незалежною аудиторською компанією "Закарпат-Бізнес-Консалтінг", за період з травня 2003 року по червень 2005 року не донараховано 10 962, 82 грн.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, задовольняючи позовні вимоги.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач 30 травня 2005 року був звільнений у запас в зв'язку зі скороченням штатів та наказом НОМЕР_2 від 15 червня 2005 року виключений із списків особового складу частини, усіх видів забезпечення та направлений на військовий облік до Мукачівського ОМВК. Безперервна військова служба станом на 1 травня 2003 року складає у нього більше ніж 19 років, а із серпня 2005 року - понад 20 років.

Указом Президента України за № 389 від 5 травня 2003 року "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України і Управління державної охорони України за безперервну службу", надалі Указ, Міністерству оборони України надано право встановлювати військовослужбовцям, які мають високі результати у службовій діяльності, і залежно від стажу служби щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України в розмірах, понад 15 років до 50 %; понад 20 років - до 70 %.При цьому, мінімальний розмір в межах конкретної вислуги років вказаним Указом не визначений.

На виконання вимог Указу Президента України, Міністром оборони України прийнято наказ від 26.05.2003 року за № 149 "Про затвердження Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України", який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.05.2003 року за № 412/7732, надалі Наказ, та у відповідності до якого виплата надбавки здійснюється в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах військових частин.

У відповідності до вказаного Наказу, конкретні розміри надбавки встановлені рішенням Міністра оборони України та були повністю виконані частиною.

Щодо аудиторського висновку, на який послався суд як на підтвердження факту існуючої перед позивачем заборгованості, то було ним залишено поза увагою, що такий висновок не заміняє собою експертного. 

За визначенням, наведеним у частині 2 статті 3 Закону України «Про аудиторську діяльність», аудит - це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів, а відповідно з частиною 1 статті 7 цього Закону аудиторський висновок - документ, що складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувалися при її складанні. Концептуальними основами можуть бути закони та інші нормативно-правові акти України, положення (стандарти) бухгалтерського обліку, внутрішні вимоги та положення суб'єктів господарювання, інші джерела.

Оскільки відповідач не належить до суб'єктів господарювання і дані його бухгалтерського обліку та показники фінансової звітності не перевірялись, то суд мав навести обставини, якими спростовуються заперечення щодо належності аудиторського висновку для справи.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Військової частини № А-1556 задоволити.

Постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 грудня 2006 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини № А-1556 про зобов'язання виплатити йому надбавку за безперервну службу за період з травня 2003 року по червень 2005 рік.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

 

Головуючий                                                                                   Обрізко І.М.

Судді                                                                                                 Шавель Р.М.

                                                                                                     Улицький В.З.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація