Справа № 8092
Головуючий у 1-й інстанції – Шевченко Т.М.
Доповідач – Заришняк Г.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів – Слюсар Т.А., Шиманського В.Й.
При секретарі – Дудікову А.В.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 22 березня 2010 р. в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, додаткових витрат та відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2009 р. ОСОБА_2 звернувся у суд з позовом до відповідачки ОСОБА_1, в якому просив стягнути з неї заборгованість по аліментам у сумі 3600 грн., пеню у розмірі 7920 грн. та індексацію заборгованості у сумі 384,74 грн., посилаючись на те, що на підставі рішення Голосіївського райсуду м. Києва від 07.06.2004 р. його донька ОСОБА_1 зобов'язана виплачувати аліменти на його користь у розмірі 75 грн. щомісяця, однак матеріальної допомоги на утримання батька не надає, у зв'язку з чим утворилася заборгованість із виплати аліментів.
В подальшому ОСОБА_2 уточнив позовні вимоги, просив стягнути з відповідачки пеню у розмірі 10780,50 грн., індексацію заборгованості у розмірі 384,74 грн., три проценти річних від суми заборгованості у розмірі 108 грн., додаткові витрати, пов'язані із доглядом за його лікуванням, у розмірі 1000 грн., а також 25000 грн. моральної шкоди, посилаючись на те, що основна сума заборгованості у розмірі 3600 грн. сплачена відповідачем.
Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 22 березня 2010 р. позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1на користь ОСОБА_2 7530 грн. неустойки за прострочення сплати аліментів та 268 грн.57 коп. індексації.
В апеляційній скарзі відповідачка просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог ОСОБА_2, посилаючись на те, що рішення суду суперечить вимогам матеріального закону та принципам об»єктивності й справедливості.
В суді апеляційної представник відповідачки підтримав апеляційну скаргу з поводів та підстав, викладених в ній.
Позивач в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Рішенням Голосіївського райсуду м Києва від 07.06.2004 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 26.08.2004 р. та ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 04.05.2007 р., постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти у розмірі 75 грн. щомісяця (а.с. 3, 87).
Постановою державного виконавця Святошинського РУЮ у м. Києві від 19.10.2007 р. було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 2-2662/8, виданого 07.06.2007 р. Голосіївським райсудом м. Києва та заяви про примусове виконання від 19.10.2007 р.
Згідно розрахунку державного виконавця від 07.11.2008 р. заборгованість ОСОБА_1 по аліментам становила 3600 грн.
Стягуючи з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 7530 грн. неустойки за прострочення сплати аліментів та 268 грн.57 коп. індексації, суд виходив з того, що відповідачці про наявність заборгованості стало відомо 16.07.2008 р. після її звернення до ВДВС із заявою про росточку сплати заборгованості, саму ж заборгованість вона сплатила окремими сумами до в строк 22.03.2009 р., чим прострочила сплату аліментів, й повинна виплатити неустойку та індексацію.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна.
Відповідно до ст. 196 Сімейного Кодексу України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Зі справи вбачається, що основна сума боргу по аліментах утворилася в зв»язку з тим, що виконавчий лист № 2-2662/8 на виконання рішення суду від 07.06.2004 р. був виданий Голосіївським райсудом м. Києва за заявою позивача лише 07.06.2007 р., тобто через три роки після ухвалення судового рішення.
На підставі заяви ОСОБА_2 від 19.10.2007 р про примусове виконання рішення суду постановою державного виконавця Святошинського РУЮ у м. Києві від 19.10.2007 р. було відкрито виконавче провадження.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 за станом здоров’я не працювала, знаходилася на утриманні чоловіка. З 17.12. 2007 р. по 05.05.2008 р. вона одержувала державну допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, 23.02.2008 р. народила мертву дитину.
У зв»язку з другою вагітністю та пологами з 23.03.2009 р. по 26.07.2009 р. вона отримувала державну допомогу. ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідачки народилася дочка ОСОБА_3, при народженні якої ОСОБА_1 виплачено одноразову допомогу.
Рішенням Голосіївського райсуду м. Києва від 18.04.2008 р. задоволено позов ОСОБА_1 та постановлено звільнити її від подальшої сплати аліментів за рішенням Голосіївського райсуду м. Києва від 07.06.2004 р. на утримання ОСОБА_2 у розмірі 75 грн. щомісячно (а.с. 23, 107-109).
Протягом з 21.07.2008 р. по 13.08.2009 р. відповідачка повністю сплатила позивачеві заборгованість по аліментах в сумі 3 600 грн.
Враховуючи вказані обставини, колегія суддів вважає, що вини ОСОБА_1 у виникненні заборгованості по аліментах на користь батька немає, а тому підстав для стягнення неустойки та індексації розміру аліментів не вбачається.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів та індексації, судового збору і витрат з ІТЗ розгляду справи підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_2
Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 22 березня 2010 р. в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойки за прострочення сплати аліментів в сумі 7530 грн. та 268 грн.57 коп. індексації, судового збору і витрат з ІТЗ розгляду справи скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів та індексації відмовити.
В решті рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий
Судді