Справа № 22- 7189
Головуючий у 1-й інстанції -
Ступак О.В.
Доповідач – Заришняк Г.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів – Кравець В.А., Шиманського В.Й.
При секретарі – Дудікову А.В.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, на рішення Деснянського районного суду м.Києва від 26.03.2010 р. в справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, 3-ті особи: Орган опіки та піклування Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації в особі Служби у справах дітей, ЖБК „Арсенал" про вселення,
та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, яка діє від свого імені та як законний представник неповнолітньої ОСОБА_3, 3-ті особи: Орган опіки та піклування Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації в особі Служби у справах дітей, ЖБК „Арсенал", Відділ ГІРФО Деснянського РУ ГУ МВС України у м. Києві про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2009 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до відповідачів в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3, в якому просила вселити неповнолітню ОСОБА_3 в квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язати ОСОБА_4 не чинити перешкоди в користуванні неповнолітньою ОСОБА_3 жилим приміщенням. Зазначала, що з 28 вересня 1989 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 З моменту реєстрації шлюбу сім'я проживала в квартирі АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_5, який більше трьох років не проживає у спірній квартирі. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька ОСОБА_3, яка в 1995 р. була зареєстрована за вказаною адресою.
У відповідача ОСОБА_4 з'явилась інша жінка, і він звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу, змінив замки у спірній квартирі, чим перешкоджає дитині мешкати за місцем реєстрації, дані обставини травмують психіку дитини. Оскільки житлові інтереси дочки порушені з вини відповідача ОСОБА_4, вона просила про задоволення позову.
Відповідач ОСОБА_5 позов не визнав та пред'явив зустрічний позов, в якому просив визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування спірним жилим приміщенням. Зазначав, що він є власником вказаної квартири. В 1989 році його син ОСОБА_4 одружився з ОСОБА_2, та у 1994 році у них народилась дочка ОСОБА_3, яка була зареєстрована у спірній квартирі. Сімейне життя не склалось, і у 2006 році сім'я розпалася остаточно, з цього ж часу ОСОБА_2 разом з донькою ОСОБА_3, залишивши квартиру, переїхали проживати за місцем реєстрації ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_1. За весь час з 2006 року як позивачка та і онука жодного разу не виявляли бажання проживати у спірному помешканні. Вважає, що онука втратила право користування квартирою.
Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 26.03.2010 р. в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_5 задоволено. Визнано ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог в інтересах неповнолітньої дитини, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильну оцінку зібраних по справі доказів, порушення судом вимог матеріального та процесуального закону.
В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу з підстав та доводів, наведених в ній.
ОСОБА_5, ОСОБА_4 та його представник проти апеляційної скарги заперечували, вважаючи рішення районного суду законним.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 405 ЦК України члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначає власник. Член сім’ї власника втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.
Судом встановлено, що відповідно до ордеру № Г 166169 від 27 липня 1971 року ОСОБА_5 отримав двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 на сім'ю з трьох чоловік: на його, дружину ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, та сина ОСОБА_4 (а.с. 29).
Згідно довідки ЖБК „Арсенал" № 11 від 10 лютого 2009 року, ОСОБА_5 є власником даної квартири, оскільки сплатив суму пайового внеску у повному обсязі.
28 вересня 1989 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 було зареєстровано шлюб, від якого вони мають дочку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно довідки по формі № 3 в спірній квартирі зареєстровані - ОСОБА_5 з 10.08.1971р., ОСОБА_4 з 03.02.1987р. та ОСОБА_3 з 09.06.1995р.
ОСОБА_2 з 1987року зареєстрована в квартирі АДРЕСА_2.
Після народження ОСОБА_3 разом з батьками проживала та була зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1, як член сім’ї власника помешкання.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 12 листопада 2008 року було задоволено вимоги ОСОБА_2 й стягнуто з ОСОБА_4 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 Даним рішенням встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з червня 2006 року проживають окремо. Неповнолітня ОСОБА_2 з червня 2006 року проживає з мамою, ОСОБА_2, по місцю реєстрації остатньої - в квартирі АДРЕСА_2.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13 листопада 2009 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано.
Відповідно до вимог ч.ч.2,3 ст.29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків ( усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров’я, тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками ( усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
Як видно зі справи, за згодою між батьками місцем проживання неповнолітньої ОСОБА_3 було визначено за місцем проживання мами в квартирі АДРЕСА_2 Це помешкання ОСОБА_3 обрала своїм місцем проживання і після досягнення нею чотирнадцяти років.
Неповнолітня відвідувала батька по місцю його проживання в спірній квартирі, мала вільний доступ до квартири, проте характер цих відвідувань, як пояснила сама ОСОБА_3, не мали характеру постійного проживання в цій квартирі. Її повсякденні особисті речі в квартирі відсутні.
Влітку 2008 року відповідач ОСОБА_4 змінив один з замків вхідної двері у спірній квартирі, пояснюючи це тим, що замок був залитий ззовні клеєм. Відповідач ОСОБА_4 пояснював, що ніколи не перешкоджав та й зараз не перешкоджає, щоб ОСОБА_3 приходила до цієї квартири, як і раніше.
Суд першої інстанції повно й всебічно з’ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_3, переїхавши з мамою на інше постійне місце проживання та не проживаючи в спірній квартирі з червня 2006 року без поважних причин, втратила право користування спірною квартирою й може бути вселена в неї лише за згодою власника спірною квартири, який такої згоди не дав, а тому суд обґрунтовано відмовив у задоволені позовних вимог ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, та задовольнив зустрічний позов ОСОБА_5
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасованим з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м.Києва від 26.03.2010 р. залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий
Судді