ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуючий по 1-ій ін-т. Юрків О.М. Справа №22-а-225/07
Франківський райсуд міста Львова Рядок статзвіту № 37
Доповідач : Обрізко І.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 липня 2007 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Обрізко І.М.,
суддів: Шавеля Р.М.
Улицького В.З.
за участю секретаря - Соколовській А.С.
представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанову Франківського районного суду міста Львова від 05 липня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Франківської державної районної адміністрації міста Львова, Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради, управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 про визнання нечинними та скасування рішень суб'єктів владних повноважень,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_2 звернулась в суд до вказаних вище осіб з позовом, у якому просила скасувати розпорядження Франківської державної районної адміністрації міста Львова за №НОМЕР_3 від 09.07.2002 року про реконструкцію підвального приміщення кв. НОМЕР_1 на АДРЕСА_1 під гараж, покликуючись на те, що вона проживає в кв. НОМЕР_2 будинку, під якою знаходиться належне на праві власності ОСОБА_3 підвальне приміщення. Влітку 2002 року він розпочав реконструкцію підвалу під гараж. Ні вона, ні інші мешканці дозволу на таке переобладнання не давали, категорично проти цього заперечують, оскільки будинок, в якому вони проживають, є архітектурною пам'яткою, а будівництво гаражу буде псувати його зовнішній вигляд. Також є загроза руйнації будинку внаслідок часткового знищення несучої стіни. Крім того, розміщення гаражу під вікнами її квартири зробить неможливим проживання у ній, позаяк буде потрапляти туди шум і газ.
Під час судового розгляду справи позивач та її представники неодноразово доповнювали та уточнювали позовні вимоги, остаточно виклавши їх наступним чином. Просять скасувати розпорядження Франківської районної адміністрації міської ради № НОМЕР_3 від 09.07.2002 року в частині надання дозволу ОСОБА_3 на переобладнання підвального приміщення площею 23,3 м. кв. НОМЕР_1 на АДРЕСА_1 під гараж, визнати недійсним розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради за № НОМЕР_4 від 27.11.2003 року про внесення змін в додаток до розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради № НОМЕР_3 від 09.07.2002 року; скасувати п.4.3 рішення Львівського міськвиконкому за № 174 від 09.07.2002 року ":Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради" в частині уповноваження районних адміністрацій щодо надання дозволів на переобладнання житлових будинків та нежитлових приміщень.
Постановою Франківського районного суду міста Львова від 05 липня 2006 року позов задоволено частково, а саме в частині скасування розпорядження Франківської державної районної адміністрації міста Львова за № НОМЕР_3 від 09.07.02р. про реконструкцію підвального приміщення кв. НОМЕР_1 на АДРЕСА_1 під гараж та розпорядження за №НОМЕР_4 від 27.11.2003 року про внесення змін в додаток до вказаного розпорядження. В решті в позові відмовлено.
ОСОБА_2 не погодилася із вказаним рішенням, просить частково його змінити, скасувавши п.4.3 рішення Львівського міськвиконкому № 174 від 09.07.2002 року ":Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради" в частині уповноваження районних адміністрацій щодо надання дозволів на переобладнання житлових будинків та нежитлових приміщень.
ОСОБА_3 також подав апеляцію, в якій просить скасувати повністю рішення суду першої інстанції та постановити рішення про відмову в позовних вимогах.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційних скарг, вважає за необхідне їх відхилити.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, з чим погоджується судова колегія, що розпорядженням Франківської районної адміністрації Львівської міської ради за № НОМЕР_3 від 09.07.2002 року про реконструкцію підвального приміщення кв. НОМЕР_1 на АДРЕСА_1 під гараж, та розпорядженням Франківської районної адміністрації Львівської міської ради за № НОМЕР_4 від 27.11 2003 року про внесення змін в додаток до вказаного вище розпорядження порушено законні права позивачки ОСОБА_2 на безпечне для життя і здоров'я житло, позаяк гараж планується обладнати під житловою кімнатою останньої іншою особою. Подібного дозволу як позивачка, так і інші співвласники житлового будинку на АДРЕСА_1, не давали.
У відповідності до ч.2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, елементів зовнішнього благоустрою.
Частиною 1 ст. 57 Закону України "Про власність" встановлено, що якщо в результаті видання акта органом державного управління або місцевим органом державної влади, що не відповідає законові, порушуються права власника та інших осіб щодо володіння, користування чи розпорядження належним їм майном, такий акт визначається недійсним за позовом власника або особи, права якої порушено.
Оспорювані розпорядження видані також без вирішення питання про відведення частини земельної ділянки під влаштування заїзду в гараж у вигляді заглибленого пандусу, що суперечить вимогам законодавства України, державним будівельним, санітарно-епідеміологічним та протипожежним нормам і правилам.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3, що він являється інвалідом другої групи ЧАЕС і згідно Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" його мають забезпечити земельною ділянкою під гараж не є аргументовані, позаяк він вправі подібне питання ставити перед органами місцевого самоврядування, однак його вирішення не може порушувати права інших громадян. Крім цього, спірні правовідношення виникли з приводу прийняття рішень суб'єктом владних повноважень, що стосуються нежитлового приміщення (підвалу), а не земельної ділянки.
Таким чином, розпорядження відповідача ґрунтуються на помилкових висновках відповідних служб, які не врахували відповідні норми та правила, не дали аналіз тому, що вирішення питання про переобладнання підвального приміщення під гараж виходить за межі особистих прав та обов'язків власника підвального приміщення ОСОБА_3.
Разом з тим, суд першої інстанції підставно виходив, відмовляючи ОСОБА_2 та її представникам в скасуванні п. 4.3 рішення Львівського міськвиконкому № 174 від 09.07.2002 року "Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради", з того, що воно не має прямого відношення до матеріалів справи, безпосередньо не вливає на права та обов'язки сторін.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційних скарг не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
у х в а л и л а :
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Франківського районного суду міста Львова від 05 липня 2006 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Обрізко І.М.
Судді Шавель Р.М.
Улицький В.З.