З А О Ч Н Е       Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

12 травня 2010 року Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

 головуючого судді                                                Ковальчука В.О.

 при секретарі                                                         Біляковій  Г.В.

 позивача                                                                 ОСОБА_1

         розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань названого суду в смт. Юр'ївка цивільну справу  № 2–88/2010 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

                                                         В С Т А Н О В И В:

          Позивач  звернувся до суду з вказаним  позовом про розірвання шлюбу,   вказуючи на те, що 4 серпня 1984 року Нововязівською сільською радою Дніпропетровської області, між ним та відповідачем ОСОБА_2  був зареєстрований шлюб, про що в книзі реєстрації актів зроблено відповідний запис за № 14. Від даного шлюбу неповнолітніх дітей не мають.

          Також позивач вказував, що сімейне життя з відповідачем не склалось з причин різних характерів та різних поглядів на подружнє життя, втратою почуття любові та поваги одне до одного. Ці обставини послужили тому, що у сім'ї на протязі всього часу спільного життя постійно виникали різного роду сварки та конфлікти, що привело до припинення подружніх відносин.

          Окрім того позивач зазначив, що більше 15 (п’ятнадцяти) років вони спільно не проживають, кожний з них створив свою сім”ю.

    В зв'язку з цими обставинами позивач просив розірвати шлюб укладений між ним та відповідачем і всі судові витрати розділити в рівних частинах.

           В суді позивач ОСОБА_1 свої вимоги підтримав повністю, вказавши на обставини справи аналогічно тим, що вказані в позові та в обґрунтування  своїх  вимог навів   доводи,  аналогічно тим, що зазначені в позовній заяві.

          Окрім того, позивач вказав, що  відповідач проживає в АДРЕСА_1 іншою сімє’ю, не  бажає  повертатись до нього.

          У судове засідання відповідач не з'явилась, причини  неявки суд не повідомила, хоча  повідомлялась належним чином  судовою повісткою, про, що  свідчить   розписка  про вручення  судової  повістки  від  7  травня  2010 року.

          Зі згоди  позивача  суд  ухвалює рішення  при  заочному  розгляді  справи, що відповідає  положенням  ст..224  ЦПК  України.

          Судом  встановлені  такі  факти та  відповідні  їм   правовідносини.

          Згідно свідоцтва серії НОМЕР_1 від 04 серпня 1984 року про укладення шлюбу між сторонами  встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2, укладено шлюб, який  зареєстрований  Новов’язівською  сільською   радою    Дніпропетровської області, про, що в книзі  реєстрації  актів про одруження  зроблено  запис   №14.

          З  довідки   Новов’язівської  сільської ради  від 29 березня  2010 року з  вих. № 320 встановлено, що  ОСОБА_1 з 18 лютого 2000 року не зареєстрований та не проживає за адресою: АДРЕСА_2.

          З довідки Новов’язівської  сільської ради  від 09 березня  2010 року з  вих. № 254 встановлено, що  ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3.

          З  довідки   Новов’язівської  сільської ради  від 29 березня  2010 року з  вих. № 315 встановлено, що  ОСОБА_1 проживає за вище вказаною адресою разом з співмешканкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

         З пояснень позивача, суд встановив, що ОСОБА_2 всупереч ст.55 Сімейного Кодексу України не утверджувала в сім'ї повагу до чоловіка, не піклувалась про побудову сімейних відносин між членами сім'ї на почуттях любові, поваги та дружби.

         Також, суд вважає, що подальше проживання однією сім’єю неможливе тому, що суперечить інтересам позивача по справі.

         Згідно ст.104 Сімейного Кодексу України підставами припинення шлюбу є його розірвання.

         Згідно ст.105 ч.3 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

         Згідно ст.112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

         Згідно ст.5, п.5, п.б Декрету Кабінету Міністрів від 21 січня 1993 року №7-93 «Про державне мито» державне мито справляється при реєстрації розірвання шлюбу на підставі рішення суду.

         Враховуючи матеріальне становище подружжя, суд вважає, що при реєстрації розірвання шлюбу з позивача слід стягнути судовий збір.

         На підставі вказаного, керуючись ст.ст.10,11,27,31,88,212,214,215, ЦПК України, ст.ст. 104,105,112 СК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

         Заявлений позов задовольнити.

         Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 4 серпня 1984 року в Новов”язівській сільській раді Юр"ївського району  Дніпропетровської області, актовий запис №14 розірвати.

         При реєстрації розірвання шлюбу, після вступу рішення в законну силу, покласти на ОСОБА_1 обов’язок сплати судового збору в дохід держави в  розмірі 17 (сімнадцять) гривень 00 копійок.

         Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

          Заочне  рішення може  бути переглянути судом, що  його ухвалив, за  письмовою  згодою відповідача, поданою протягом  10-ти днів з дня  отримання його  копії.

                        Суддя:   підпис:                                               В.О. Ковальчук

               Копія вірна: суддя підпис:                                       В.О. Ковальчук