Справа № 2-2487/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2010 року                                                Солом'янський районний суд міста Києва

у складі: головуючого судді - Букіної О.М.

                         при секретарі - Волошиній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом   ОСОБА_1   до Управління пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва про визнання дій незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

В липні  2010 року  позивач звернувся до суду із зазначеним позовом. Позивач  просить суд в изнати протиправними  дії Відповідача щодо нарахування та виплати позивачу основної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з порушенням вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати Відповідача провести перерахунок та виплату позивачу, основну та додаткову пенсію, згідно вимог ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» основну з розрахунку не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна становити 50 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - за період з 02.09.2009 року по дату винесення рішення у справі з урахуванням проведених виплат; зобов'язати Відповідача призначити (встановити) позивачу, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (III групи інвалідності), основну пенсію та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, згідно вимог ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» віл 28.02.1991р. № 796-ХІІ, а саме: основну пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком та проводити відповідні виплати в подальшому; стягнути з Відповідача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37, 00 грн.

В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги та просив в изнати незаконними дії відповідача щодо виплати  позивачу за період з 02.09.2009 року по 05.08.2010 року  основної та додаткової пенсії в розмірі меншому , ніж встановлено ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов’язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату державної пенсії виходячи з 6-ти мінімальних пенсій за віком, та додаткової у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, як інваліду 3-ї групи, за період з 02.09.2009 року по 05.08.2010 р.; зобов'язати відповідача призначити (встановити) позивачу, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (III групи інвалідності), основну пенсію та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, згідно вимог ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» віл 28.02.1991р. № 796-ХІІ, а саме основну пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком та проводити відповідні виплати в подальшому.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що він має право на отримання пенсії в розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії в розмірі 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, проте відповідачем проводяться дані виплати в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і  соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Посилається, що відповідно до рішення Конституційного суду України від №10-рп/2008 від 22.05.2008р. зміни, внесені Законом про бюджет на 2008 рік, до статей 50, 54 Закону України «Про статус і  соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Зазначає, що постановою Солом’янського районного суду м.Києва від 02.09.2009 року позивачу було здійснено перерахунок пенсії  за період з 22.05.2008 року по 02.09.2009 р.р. з урахуванням положень вказаного вище Закону.

Незважаючи на вимоги Закону та рішення Солом’янського районного суду м.Києва від 02.09.2009 року, яким права позивача були поновлені, відповідач після 02.09.2009 року продовжує нараховувати та виплачувати державну та додаткову пенсію позивачу відповідно до Постанови КМУ від 16.07.2008 року № 654, тобто в меншому розмірі ніж це  передбачено ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і  соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Оскільки відповідач продовжує порушувати права позивача, останній просив зобов'язати відповідача призначити (встановити) позивачу, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (III групи інвалідності), основну пенсію та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, згідно вимог ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. № 796-ХІІ, а саме основну пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком та проводити відповідні виплати в подальшому.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов та просив його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про причини неявки суд до відома не поставив.

На адресу суду відповідачем подано письмові заперечення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача.

З письмових заперечень вбачається, що відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було встановлено розмірі пенсій для інвалідів щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, розмір пенсії для інвалідів не міг бути нижчим 6 –ти мінімальних пенсій за віком. Однак , зазначає, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, у зв’язку з чим виплата пенсії позивачу проводилася виходячи з розміру 19, 91 гривня, що передбачено постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій на інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».

Додатково посилається на ту обставину, що відповідно до вищенаведеної постанови Кабінету Міністрів України положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо мінімального розміру пенсії за віком не застосовується при призначенні пенсії за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідач також зазначив, що позивачу додаткову  пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи та мінімальний розмірі пенсій для інвалідів, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи були розраховані виходячи із прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 були зазначені мінімальні розміри пенсій, розміри додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю та розмір компенсацій в разі втрати годувальника та якою було встановлено, що з 1 липня 2008 року доплату окремим категоріям осіб з тим, щоб їх пенсії досягли таких розмірів : інвалідів 3-ї групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, а також ліквідаторам наслідків на ЧАЕС у 1986 році становить – 980, 00 грн.

Додатково посилається на ту обставину, що відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується інвалідам 3-ї  групи у розмірі 15 відсотків до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відсутності відповідача, що відповідає вимогам ст.. 224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 є інвалідом ІIІ групи із захворюванням, яке пов'язане з аварією  на ЧАЕС першої категорії (а.с.6-7).

Позивач, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 1998 року, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 22.02.1991 р. № 796-ХІІ,  має право на державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, згідно ст. 49 Закону.

Відповідно до ст. 50 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії І призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах –  інвалідам ІIІ  групи - 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 1 категорії згідно ст. 54 Закону № 796-ХІІ щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими - по  ІIІ  групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

Разом з тим, згідно підпунктів 12 та 15 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. N 107-VI, статті 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було викладено у нових редакціях, і розмір додаткової пенсії для інвалідів ІIІ  групи був визначений в сумі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а розмір пенсії по ІIІ  групі інвалідності – не менше 110 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Проте, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 внесені до вказаних статей зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому з 22.05.2008р. дія статей 50 та 54 Закону № 796-ХІІ була відновлена у попередніх редакціях.

Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності 22.05.2008р.  сума додаткової пенсії для інвалідів ІIІ групи знову встановлена в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а розмір пенсії по ІIІ-й групі інвалідності – не менше 110 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, розмір основної та додаткової пенсії Позивачу одночасно був врегульований по-різному і різними нормативними актами.

За загальних умов у випадку правової колізії застосуванню підлягають норми нормативного акту, який є вищим за юридичною силою, тобто – в даному випадку – норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Встановлено, що у 2009-2010 роках після відновлення з 22.05.2008р. дії ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розрахунок пенсії та додаткової пенсії Позивачу здійснюється в розмірах, передбачених Постановою КМ України №530.

Таким чином, у період, коли діють два однопредметні нормативно-правових акти, що по-різному регулюють встановлення розміру одноразової щорічної допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Відповідачем необґрунтовано  застосовано той акт, що має нижчу юридичну силу – Постанову КМ України №530 від 28.05.2005р., а Закон України, який має вищу юридичну силу, Відповідачем не застосовано, що є порушенням вимог чинного законодавства та прав позивача.  

Рішенням Солом’янського районного суду м.Києва від 02.09.2009 року, яке  набрало чинності та виконано, позивачу було здійснено перерахунок державної та додаткової пенсії за період з 22.05.2008 року по 02.09.2009 р. відповідно до ст.. 50. 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Даним рішенням  встановлено порушення прав позивача що не підлягає доведенню відповідно до ст.. 61 ЦПК України.

З огляду на це, вимога Позивача про визнання незаконними дії відповідача щодо виплати  позивачу за період з 02.09.2009 року  по 05.08.2010  року основної та додаткової пенсії в розмірі меншому , ніж встановлено ст..ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та в частині зобов’язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату державної пенсії виходячи з 6-ми мінімальних пенсій за віком, та додаткової у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, як інваліду ІIІ групи, суд вважає обґрунтованими, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню в цій частині,  тобто за період після постановлення рішення від 20.09.2009 року по день постановлення рішення у даній справі.

Що стосується вимог позивача в частині зобов'язання відповідача призначити (встановити) позивачу, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (III групи інвалідності), основну пенсію та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, згідно вимог ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» віл 28.02.1991р. № 796-ХІІ, а саме основну пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком та проводити відповідні виплати в подальшому, суд не знаходить підстав для задоволення.

Відповідно до вимог ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених , невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Встановлено, що позивачу відповідна пенсія призначена та виплачується, проте її виплата проводиться в меншому розмірі, що і є предметом розгляду даної справи.

В той же час, суд позбавлений можливості зобов’язати відповідача в подальшому нараховувати та виплачувати основну пенсію та додаткову пенсію, згідно вимог ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» віл 28.02.1991р. № 796-ХІІ, тобто в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, оскільки позивачем не надано доказів про порушення його прав позивач з боку відповідача в майбутньому.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України на користь позивача з Державного бюджету підлягають стягненню понесені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37, 00 грн.

Керуючись Законом України "Про статус і  соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи",  ст.ст. 256, 257, 261, 267 ЦК України,  ст.ст. 10,11, 57-60, 66, 88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України  , суд,  -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва про визнання дій незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі міста Києва щодо виплати  ОСОБА_1 за період з 02.09.2009 року  по 05.08.2010 року основної та додаткової пенсії в розмірі меншому , ніж встановлено ст..ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі міста Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1  за період з 02.09.2009 року по 05.08.2010 року, з урахуванням виплат здійснених за 2009-2010  рік:

-   державну пенсію відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і  соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі не менше 6 (восьми) мінімальних пенсій за віком;

-   щомісячну додаткову пенсію відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи" за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  понесені витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя: