Справа № 2-1409/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2010 року                               Солом’янський  районний суд м. Києва

в складі : головуючого  судді Букіній О.М.

                    при  секретарі       Балагура О.С., Волошиній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Київгаз», Антимонопольного комітету України, третя особа –ОСОБА_3  про зобов’язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

19 листопада 2009 року позивачка звернулася до суду з позовом до  ВАТ «Київгаз», Антимонопольного комітету України та просила суд зобов’язати Відкрите акціонерне товариство «Київгаз» Філія експлуатації газового господарства № 4 надати позивачу інформацію щодо поставлених послуг розрахунок боргу згідно вимог чинного законодавства, з урахуванням процесуальних строків та по відношенню до належного боржника та стягнути солідарно з відповідачів 50 000, 00 гривень моральної шкоди.  

Свої вимоги мотивує тим, що позивачка є споживачем газу за адресою: АДРЕСА_1 газопостачального підприємства Філії експлуатації газового господарства № 4 ВАТ «Київгаз» та здійснює оплату за отримані послуги з газопостачання в повному обсязі відповідно до квитанції.

Зазначає, що 31 грудня 2008 року відповідачем – 1 на адресу позивачки було направлено лист з розрахунком заборгованості позивачки за надані послуги з газопостачання станом на 31 грудня 2008 року у розмірі 3 135, 22 гривень, а 24 лютого 2009 року у свою чергу надійшло письмове попередження з приводу заборгованості за природній газ, із зазначенням суми заборгованості у розмірі 2 950, 39 гривень.

Посилається на ту обставину, що зазначений борг позивачці не належить, оскільки з 2004 року, остання здійснювала усі платежі за природній газ виключно на рахунок основного поточного платежу.

Не погоджуючись із зазначеною заборгованістю позивачка 12 лютого 2009 року звернулася до відповідача – 1 з проханням надати письмові пояснення щодо наявної заборгованості , яка природа її виникнення та надати розрахунок за спожитий газ. Однак,  відповіді на даний запит відповідачем надано не було, а було лише вказано про розмір заборгованості станом на 01.02.2009 року та повідомлено про можливість звернутися з заявою про реструктуризацію заборгованості.

Зазначає, що газопостачальне підприємство зобов’язане надавати інформацію щодо тарифів на постачання газу, ціни газу, порядку плати за спожитий газ, переліку послуг з газопостачання і виконавців послуг, розміру плати за виконання додаткових робіт, правил підключення до газових мереж та методики розрахунку плати за підключення до газових мереж, нормативних та фактичних параметрів якісних показників газу та його тиску в газовій мережі тощо. Проте, відповідачем – 1 не було надано жодної інформації за поставлений природній газ, у зв’язку з чим позивачка вважає, що газопостачальником порушені положення Закону України «Про захист прав споживачів».

Вважає, що завдяки невиконанням взятих на себе державою в особі відповідача – 2 зобов’язань про конкурентні засади підприємницької діяльності позивач не має вибору у сфері газопостачання та змушений користуватися неякісними послугами монополіста та бути від нього у повній залежності, оскільки від’єднання від газопостачання створить неможливі умови проживання у квартирі позивача

З огляду на викладене, позивачка просила суд солідарно стягнути з відповідачів 50 000, 00 гривень у відшкодування моральної шкоди. Вважає, що  спричинена моральна шкода виникає завдяки незаконній солідарній діяльності відповідачів, а не кожного зокрема, а діяльність окремо взятої юридичної особи дозволена пасивною або активною протиправною поведінкою іншої, що в сукупності ущемляє права позивача.

У судовому засіданні представники позивача уточнила позовні вимоги та просила суд зобов’язати Відкрите акціонерне товариство «Київгаз» Філія експлуатації газового господарства № 4 надати позивачу інформацію щодо поставлених послуг за спожитий газ за 2009-2010 р.р., з урахуванням боргу станом на 2008 рік, стягнути солідарно з відповідачів 50 000, 00 гривень моральної шкоди та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37, 00 гривень.

Свої уточнення позивачка додатково обґрунтовує тим, що при оплаті за послуги з газопостачання відсутнє економічне обґрунтування вартості послуг, які надаються, а споживач отримує неякісні послуги не лімітовані конкуренцією монополіста, який не діє прозоро та не підпорядковується  у своїй діяльності законам України.

Посилається на ту обставину, що внаслідок порушення своїх прав, що пов’язанні з вимаганням відповідача – 1 повернути борг, відсутності можливості вибору постачальника, позивач втратив душевну рівновагу та спокій, йому спричинено моральної шкоди, яка також заподіяна відсутністю інформації про ціну та борг, який нараховано  відповідачем – 1.  

Враховуючи вищенаведене представник позивача просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Відкритого акціонерного товариства «Київгаз» Філія експлуатації газового господарства № 4 у судовому засіданні проти позову заперечував.

Свої заперечення мотивував тим, що відповідач – 1 відповідно до норм діючого законодавства України є газотранспортною та газопостачальною організацією.

Зазначає, що наприкінці 2008 року позивачка звернулася до відповідача – 1 з заявою щодо підстав виникнення заборгованості за спожитий природній газ, на що листом № 34/03-886 від 31 грудня 2008 року відповідач - 1 надав позивачці відповідь, що причиною виникнення заборгованості останньої за спожитий природній газ є тривалий період споживання без оплати з наданням розрахунку боргу останньої.

Посилається, що 16 лютого 2009 року позивачка повторно звернулася з листом про підстави виникнення заборгованості за спожитий природній газ, на що 24 лютого 2009 року позивачці було надіслано письмове попередження про наявність в ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 2 950, 39 гривень на, що 25 лютого 2009 року відповідачем – 1 було направлено відповідь.

Додатково зазначив, що позивачка не сплачувала за спожитий природній газ з 01.08.2008 року і станом на 09.02.2010 року на показання газового лічильника 28 745 м/куб у останньої виник борг у розмірі 3 697, 32 гривні.

Таким чином вважає, що в діях відповідача – 1 відсутнє порушення норм діючого законодавства, та обставина, що позивачку особисто не було повідомлено про тарифи за спожитий природній газ не позбавляє обов’язку останньої щодо належної сплати за отримані послуги.      

Враховуючи вищенаведене просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.      

Представник відповідача Антимонопольного комітету України у судове засідання не з’явився, подав до суду письмові заперечення та просив суд розглядати справу у відсутність його представника.

Свої заперечення мотивував тим, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Комітет має повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами.

Вважає, що оскільки від позивачки не надходило заяви до відповідача – 2 про порушення ВАТ «Київгаз» законодавства про захист економічної конкуренції, а Комітет, в свою чергу, не володів інформацією щодо наявності у діях відповідача – 1 ознак такого порушення, твердження позивача щодо невиконання взятих на себе державою в особі Антимонопольного комітету України зобов»язань про конкурентні засади підприємницької діяльності є безпідставними.

Враховуючи вищенаведене просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.  

Представник третьої особи- ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та сторонами в судовому засіданні не заперечувалося, що ОСОБА_1  є споживачем газу за адресою місця проживання : АДРЕСА_1 газопостачального підприємства Філії експлуатації газового господарства № 4 ВАТ «Київгаз», а також отримує послуги з газопостачання за даною адресою.

У судовому засіданні встановлено, що 31 грудня 2008 року відповідачем – 1 за вих. № 34/03-886 на адресу позивачки було направлено лист разом з розрахунком боргу та вказано, що борг позивачки за послуги з газопостачання станом на 31.12.2008 року становить 3 135, 22 гривні, що підтверджується відповідним листом з наданим розрахунком (а.с.42-44).

Судом встановлено, що 12 лютого 2009 року позивачка звернулася з листом до відповідача – 1 з проханням письмово пояснити яким чином у позивача утворилася заборгованість за спожитий природній газ, з урахуванням особи боржника, яка природа його виникнення, просила надати розрахунок за спожитий газ та у подальшому не вимагати оплату чужих боргових зобов’язань (а.с.46).

У судовому засіданні встановлено, що у відповідь на даний лист відповідачем – 1,  24 лютого 2009 року було направлено письмове попередження з приводу несплати заборгованості за спожитий природній газ із зазначенням заборгованості у розмірі 2 950, 39 гривень та зазначено про можливість позивачки звернутися до абонементно-розрахункового відділу відповідача – 1 з заявою про укладення договору на реструктуризацію заборгованості, відповідно до якого сума заборгованості за минулий період буде погашатися згідно графіку погашення такої заборгованості, а у випадку несплати за надані послуги з газопостачання позивачці було повідомлено про намір звернутися до суду для її примусового стягнення (а.с.45).

Відповідно до п. 32 «Правил надання населенню послуг з газопостання» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 2246 від 09 грудня 1999 року газопостачальне підприємство несе перед споживачем послуг перелік зобов’язань, які кореспондуються ст. 4, 5, 6, 10, 15, 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава   забезпечує споживачам  захист  їх  прав,  надає можливість   вільного   вибору   продукції,   здобуття   знань   і кваліфікації,  необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно  до  їх  потреб,  і гарантує   придбання  або  одержання  продукції  іншими  законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності. Держава  створює  умови для здобуття споживачами потрібних знань з питань реалізації їх прав. Захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим,  місцеві  державні  адміністрації,  органи  і  установи,  що здійснюють  державний  санітарно-епідеміологічний   нагляд,   інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Згідно положень ч. 1 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець  (виробник,  виконавець)  зобов'язаний  передати споживачеві  продукцію належної якості,  а також надати інформацію про цю продукцію.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на  одержання  необхідної,  доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію,  що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути  надана  споживачеві  до  придбання  ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Встановлено, що  позивачці не було надано в повному обсязі відповіді на її запит від 12.02.2009 року як споживачу послуг з газопостачання відповідно до положень Закону України «Про захист справ споживачів» , зокрема, не зазначено на підстав чого та у зв’язку з чим утворилася заборгованість, за який період, за якими тарифами тощо.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що відповідач – 1 зобов’язаний надати позивачу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) інформацію щодо поставлених послуг за спожитий газ за 2009-2010 р.р., з урахуванням боргу станом на 2008 рік .

При цьому вказана інформація повинна містити тарифи на постачання газу, ціни газу, порядок плати за спожитий газ, перелік послуг з газопостачання і виконавців послуг, розміру плати за підключення до газових мереж, нормативних та фактичних параметрів якісних показників газу та його тиску в газовій мережі за період 2009-2010 р.р. , з урахування боргу на 2008 рік.

Що стосується позовної вимоги позивачки про солідарне стягнення з відповідачів 50 000, 00 гривень моральної шкоди, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Комітет має повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами.

Встановлено, що позивачка не зверталася до Відповідача-2 з заявою про порушення ВАТ «Київгаз» законодавства про захист економічної конкуренції, а тому суд вважає твердження позивача щодо невиконання взятих на себе державою в особі Антимонопольного комітету України зобов»язань про конкурентні засади підприємницької діяльності безпідставними.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до положень п. 5. Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.  

В судовому засіданні позивачкою не було надано доказів в підтвердження понесених нею моральних страждань, а тому вважає, що вимоги позивачки про відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000, 00 грн. в цій частині є необґрунтованими та не підтверджені відповідними доказами.

З огляду на те, що суд задовольнив вимоги позивачки в частині зобов’язання відповідача-1 надати інформацію щодо спожитих послуг, вважає, що таким шляхом права позивачки є поновленими, а тому не знаходить підстав для відшкодування моральної шкоди також і з цих підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215  ЦПК України, ст.1167 ЦК України, Постанова Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” (із подальшими змінами), Законом України « Про захист прав споживачів»,  Закону України « Про Антимонопольний комітет України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство «Київгаз» Філія експлуатації газового господарства № 4 надати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) інформацію щодо поставлених послуг за спожитий газ за 2009-2010 р.р., з урахуванням боргу станом на 2008 рік.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: