Справа № 2-а-173/10  

          ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

04 серпня 2010 року                                                                                  м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:    

            головуючого               – судді Діденко Т.І.

            з участю:  секретаря   – Прилуцької О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну  справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС в Запоріжській області, інспектора ВДАІ з обслуговування адміністративної території Оріхівського району Запоріжської області ст. л-т міл. Коваленка Андрія Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в :

         Позивач ОСОБА_1 09.06.2010 року  звернувся до суду з адміністративним  позовом  до відповідачів про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АР № 106888 від 25.05.2010 року.

         Підставою для позову вважає те, що 25.05.2010 року в м. Оріхові Запоріжської області, рухаючись автомобілем Мазда 626 д/н НОМЕР_1 по вул. Р.Люксембург враховуючи несправний технічний стан автомобіля, він був змушений зупинитися та вжити заходів щодо усуненя несправності. Через декілька хвилин підійшов працівник ВДАІ  та витребував його посвідчення водія та повідомив, що той порушив ПДР, а саме зупинився ближче 10 м до виїзду з прилеглої території (ТОВ Константа 2002). Позивач повідомив, що це була вимушена зупинка через несправність транспортного засобу, і відстань до виїзду більша ніж 10 м. Працівник ВДАІ відмовився робити заміри відстані та проігнорував те, що атомобіль мав несправність. Незважаючи на заперечення позивача було складено протокол  про адміністративне правопорушення срії АР № 279883 від 25.05.2010 року  та постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АР № 106888 від 25.05.2010 року за ч. 1 ст. 122 КУпАП.                  З даною постановою не згоден та вважає її такою, що невідповідає вимогам чинного законодавства через наступне.

          Відповідно до п. 15.14. ПДР у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинка заборонена, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це робити – діяти згідно з вимогами п.п. 9.9-9.11. цих Правил. Ці обставини відповідачем до уваги не бралися.    

           При складанні протоколу про адміністративне правопорушення посадова особа, не вказала та не відібрала пояснення свідків, які були присутні під час складання протоколу, що є порушенням ст. 256 КУпАП.    

            Позивач    ОСОБА_1  позов підтримав повністю, просить його задоволити, справу розглядати у його відсутність, про що надав суду письмову заяву від 05.07.2010 року.

     Відповідачі   в судове засідання не з”явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, що підтверджено поштовими повідомленями про вручення виклику до суду.

    Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача,  суд вважає, що позов підлягає до задоволення з врахуванням наступного:

             Ухвалою суду про відкриття провадження у справі відповідачів було зобов’язано надати до 22.06.2010 року адміністративну справу та всі наявні у ній документи та матеріали, які можуть бути використані як доказ у справі, проте вимога суду станом на 04.08.2010 року відповідачем не виконана,  відповідачем не надано суду доказів вчинення позивачем правопорушення та не вказані підстави для звільнення від доказування.

         Відповідно до  ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних  справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування  правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

         Відповідач свідомо відмовився від обов”язку  щодо доказування правомірності свого рішення, який встановлений ч. 2 ст. 71 КАС України.

         Адміністративна справа відповідачами суду не надана, тому суд не може надіслати її на новий розгляд.

         Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

        Керуючись ст. 62 Конституції України; ст. ст. 36, 122, 256-258, 268,  283, 293 КУпАП;  ст. ст. 6-14, 71, 128,  158-163,  185-186  КАС України, суд

                                                         п о с т а н о в и в :

    Позов задоволити повністю.

   Визнати  протиправною та скасувати постанову  по справі про адміністративне правопорушення серія АР № 106888 від  25.05.2010 року, яка винесена інспектором ВДАІ з обслуговування адміністративної території Оріхівського району Запоріжської області ст. л-т міл. Коваленком Андрієм Володимировичем   щодо ОСОБА_1 за  ч.1 ст. 122 КУпАП, адміністративну справу закрити.  

   Постанова  є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя                              Т.І.Діденко