Справа № 1-82/2010 р.

П о с т а н о в а

іменем України

4 серпня 2010 року     Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

            головуючого             Короїд Ю.М.,

            при секретареві             Бардаченко Т.М.,

            за участю прокурора                     Грицан А.А.,

            адвоката                 ОСОБА_1

                                 захисника                                     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козелець Чернігівської області кримінальну справу по обвинуваченню      

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Остер, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

26.06.2002 року Козелецьким  райсудом за ст.ст.185 ч.2, 3, 357 ч.3, 215-3 ч.1, 229-6 ч.1, 42 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнився 10 грудня 2004 року умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 14 днів

у вчиненні злочинів, передбачених ст..ст.307 ч.2, 309 ч.2 КК України

в  с  т  а  н  о  в  и  в:

Органами досудового слідства підсудний ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він 29 травня 2009 року за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 незаконно збув за гроші в сумі 130 гривень ОСОБА_4 медичний шприц з рідиною коричневого кольору, яка містить особливо небезпечний наркотичний засіб – ацетильований опій, вагою в перерахунку на суху речовину 0,075 грами.

1 червня  2009 року ОСОБА_3 за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 незаконно збув за гроші в сумі 130 гривень ОСОБА_4 медичний шприц з рідиною коричневого кольору, яка містить особливо небезпечний наркотичний засіб – ацетильований опій, вагою в перерахунку на суху речовину 0,076 грами.

3 червня 2009 року під час проведення обшуку в квартирі ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 виявлено та вилучено пластиковий шприц з рідиною темно-коричневого кольору, шприц з ватним тампоном з нашаруванням речовини світло –коричневого кольору, металеву миску з нашаруванням речовини коричневого кольору, що містять ацетильований опій,  вагою в перерахунку на суху речовину 0,287 грам., речовину рослинного походження, яка є маковою соломою вагою 17,5 гр.

Підсудний ОСОБА_3, у судовому засіданні, не погоджуючись із пред’явленими слідчими органами обвинуваченнями, вину не визнав і показав, що не причетний до жодного із перелічених злочинів, а винуватим себе раніше визнавав, так як до нього працівниками міліції застосовувались заборонені заходи фізичного і психічного примусу.    

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 пояснив, що він на момент вчинення інкримінованих йому діянь працював та проживав в м.Києві, а в квартирі в смт.Десна проживали його мати та брат. Тому він не міг вчинити даний злочин. Крім того, підсудний підтвердив, що він вживає наркотичні засоби, однак не виготовляє їх, а купує, а тому у нього вдома не можуть знаходитися предмети, за допомогою яких виготовляються наркотичні засоби.    

    За результатами проведеного судового слідства, з ініціативи суду на обговорення поставлено питання щодо направлення кримінальної справи для проведення додаткового розслідування через неповноту та неправильність досудового слідства. Прокурор заперечував проти направлення кримінальної справи для проведення додаткового розслідування. Підсудний та його захисник покладаються на розсуд суду.

    Вислухавши показання підсудного, свідків, думки прокурора і адвоката, вивчивши матеріали кримінальної справи, суд вважає, що кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України підлягає поверненню на додаткове розслідування, оскільки досудове слідство у кримінальній справі є неповним, під час його провадження всупереч вимогам ст. ст. 22 і 64 КПК України поверхово досліджені обставини, які мають істотне значення для правильно вирішення кримінальної справи.  

Згідно вимог ст.ст.246, 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду можливе як за клопотаннями учасників процесу, так і з ініціативи суду.

Повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства.

Вироком Козелецького районного суду від 14 грудня 2009 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК, 70 України, та призначено йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 18 лютого 2010 року зазначений вирок скасовано, а справу повернуто на додаткове розслідування у зв”язку з тим, що в ході досудового та судового слідства було допущено однобічність та неповноту досудового слідства і інші порушення кримінально-процесуального законодавства.

Згідно ст.374 КПК України вказівки суду, який розглянув справу в апеляційному порядку, є обов’язковими для органів дізнання і досудового слідства при додатковому розслідуванні і суду першої інстанції при повторному розгляді справи.

Як випливає зі п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 11.02.2005 року “Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування”, повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства, при цьому досудове слідство визнається неповним, якщо не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування.

Так, апеляційним судом при поверненні справи на додаткове розслідування було зазначено, що оперативна закупівля наркотичних засобів у ОСОБА_3 була проведена з порушенням вимог Інструкції про порядок проведення оперативної  закупівлі та контрольованого постачання предметів, товарів і речовин, у тому числі заборонених до обігу у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності. Обшук в квартирі ОСОБА_3 проведено з порушенням ст..181 КПК України.

Крім того, не було допитано в порядку ст..303 КПК України особу, яка проводила оперативну закупівлю, не перевірені твердження ОСОБА_3 про перебування його в м.Києві під час інкримінованого йому злочину, намащування йому долоней під час затримання та застосування щодо підсудного фізичного та психологічного тиску.

Всупереч вимогам чинного кримінально-процесуального законодавства жодної вказівки апеляційного суду не виконано.

Так, зокрема, судом першої інстанції вживались заходи щодо допиту в судовому засіданні свідка ОСОБА_4, який здійснював оперативну закупівлю шляхом направлення відповідних доручень, однак вказані доручення не були виконані, про причини невиконання суд не було повідомлено.

Під час проведення додаткового розслідування слідчий намагався перевірити доводи підсудного про перебування його в м.Києві під час інкримінованого йому злочину, шляхом допиту свідків, однак в результаті були допитані свідки, які взагалі не змогли дати будь-яких показів стосовно цього.

Тільки в судовому засіданні були встановлені та допитані в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які дали показали, щодо перебування підсудного в м.Києві, в тому числі і на час вчинення інкримінованих йому злочинів. Показання вказаних свідків не спростовані і можуть бути перевірені лише шляхом слідчих дій.

За змістом чинного законодавства виклик і допит нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК України, на підтвердження та спростування позицій сторін допускаються тільки за клопотанням сторін. Ні прокурор, ні сторона захисту жодних клопотань не заявили.

Органи досудового слідства та прокурор взагалі не перевірили доводи підсудного щодо тиску відносно нього з боку працівників міліції, обмежившись лише  винесенням формальної постанови про виділення матеріалів кримінальної справи в цій частині в окреме провадження (а.с.419).

Без виконання належним чином вказівок апеляційного суду слідчий виніс постанову про з’ясування та перевірку показів обвинуваченого (а.с. 420-423), якою визнав недоцільним проводити слідчий експеримент з приводу питання взаємодії люмінофору з мастильними матеріалами, водою за відсутності необхідності в даному напрямку та вважав перевіреними твердження ОСОБА_3 про перебування його в м.Києві під час інкримінованого йому злочину.

Таким чином, доводи підсудного щодо можливого нанесення йому люминісцентних речовин під час затримання слідчим не перевірені, незважаючи на те, що оперативна закупівля була здійснена 1 червня 2009 року, а підсудного затримали тільки 4 червня 2009 року.

Крім того, з обвинувачення  вбачається, що квартира в якій виявлені наркотичні засоби належить підсудному, однак в судовому засіданні достовірно встановлено,  що в даній квартирі постійно проживають брат та мати підсудного, в той час як підсудний стверджує, що він постійно проживає в м.Києві. Дані покази підсудного органами досудового слідства не перевірені.

З матеріалів справи вбачається, що під час обшуку в коридорі квартирі в кишені куртки виявлені грошові купюри, в тому числі і які надані для проведення оперативної закупівлі. Проте, органами досудового слідства не досліджувалось  питання належності даної куртки.  

Крім того, звертає на себе увагу, що в ряді випадків слідчий знайомив підсудного з матеріалами експертизи вже після її проведення, чим порушувались його права, передбачені ст..197 КПК України.

Зокрема, з постановою про призначення судово-хімічної експертизи  підсудний був ознайомлений 20 липня 2009 року, в той час як сама експертиза була проведена вже 15 липня 2007 року (а.с.49, 51-53).

Також, 20 липня 2009 року підсудного було ознайомлено з постановою про призначення експертизи спеціальних хімічних речовин, в той час як вже 7 липня  2009 року, згідно листа НДКЕЦ, дана постанова вже була направлена для проведення дослідження (а.с.142,143).

Вказана неповнота досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні, перешкоджає суду всебічно, повно і об’єктивно розглянути кримінальну справу і постановити законне та обґрунтоване судове рішення.

    Враховуючи вище викладене, керуючись ст. 281 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України повернути на додаткове розслідування.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_3 залишити утримання під вартою в СІЗО № 31 м. Чернігова ДДУВП у Чернігівській області.

На постанову протягом семи діб із дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області.

Суддя Козелецького районного суду                                                            Ю.М.Короїд